Анотація до роботи:

Чеглазова М.Є. Територіальна структура безробіття в Криму: суспільно-географічне дослідження. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за фахом – 11.00.02 – економічна і соціальна географія. – Таврійський національний університет, Сімферополь, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню територіальної диференціації соціально-економічних явищ на прикладі безробіття в Криму. Доведено необхідність використання суспільного географічного підходу при вивченні соціально-економічного явища безробіття, введено у науковий обіг термін “соціальні амортизатори”, “територіальна структура безробіття”, розроблена його модель, обґрунтована можливість застосування методу соціально-економічного зонування, «порогових значень», кластерного аналізу при виділенні зон безробіття. В межах Кримського регіону виділено наступні конццетричні соціально-економічні зони безробіття: Центральна зона, Зона ближньої периферії, Зона далекої периферії, а також - азональні території. Запропоноване соціально-економічне зонування безробіття в Криму може стати ще одним кроком у вирішенні проблем дослідження регіональних відмінностей безробіття в Криму і розробки заходів щодо зменшення сучасних масштабів цього соціально-економічного явища.

У результаті проведеного дослідження були зроблені наступні висновки:

1. Безробіття є наслідком соціально-економічних процесів у суспільстві й у загальноприйнятому розумінні являють собою перевищення пропозиції праці над попитом на працю. З позицій суспільної географії поняття «безробіття» розглядається в декількох аспектах: як сукупність суб'єктів, взаємозв’язаних системою суспільних відносин у процесі працевлаштування на ринку праці, а також як географічний простір, у якому взаємодіють незайняті, безробітні громадяни і роботодавці.

2. Суспільно-географічний підхід дозволів виявити територіальну структуру безробіття, яка виявляє умови та чинники виникнення данного соціально-економічного явища, що зумовлюють саме таке їхнє розташування.Територіальна структура безробіття ієрархічно супідрядна, взаємозалежна система центрів локалізації суб'єктів ринку праці, що забезпечує оптимальне сполучення попиту, що формується ними, і реалізованої пропозиції праці.

3. Порівняльний аналіз методів географічного вивчення проблем безробіття показав переваги методу зонування. Соціально-економічне зонування виступає як метод виявлення територіальних розходжень шляхом визначення інтенсивності соціально-економічного явища на тій чи іншій території. Під соціально-економічною зоною розуміється соціально-економічний територіальний комплекс, що характеризується однорідністю процесів безробіття, виділення якого базується на застосуванні методу «порогових значень».

4. Сутність методу «порогових значень» полягає у виявленні таких кількісних характеристик, що, досягаючи визначеного порога, створюють нову якість, тим самим утворюючи соціально-економічну зону. Сам поріг визначається методом кластерного аналізу, як середня величина з наявних характеристик. Розроблена структурно-графічна модель територіальної структури безробіття представлена територіальним, функціональним, компонентним і управлінським блоками.

5. У науковий обіг введено термін “соціальні амортизатори”. Соціальні амортизатори – це система захисних заходів, які застосовуються державою щодо соціально-економічної підтримки працездатного населення. До них віднесено працевлаштування, професійну орієнтацію, професійне навчання, суспільні роботи та виплати допомоги з безробіття.

6. Аналіз стану територіальної структури явища безробіття в Криму свідчить про те, що високий рівень безробіття характерний для територій з перевагою сільськогосподарського виробництва і тих галузей економіки, що піддалися найбільшому спаду в нових економічних умовах. Стримуючою силою чи врівноважуючою безробіття силою виступає неповна зайнятість на державних підприємствах, при цьому збільшуються масштаби «схованого безробіття».

7. Для виділення соціально-економічних зон використовувалися наступні показники: 1) показники, що характеризують безробіття: чисельність незайнятих, чисельність безробітних, рівень безробіття, число вивільнених і число претендентів на 1 робоче місце; 2) залучені до аналізу показники соціальних амортизаторів включали: число працевлаштованих громадян, чисельність осіб, що пройшли професійне навчання, кількість громадян, що брали участь у громадських роботах; кількість наданих профорієнтаційних послуг, кількість уведених у дію нових робочих місць, чисельність громадян, що потрібні на підприємствах, установах й організаціях.

За кожним із показників безробіття і соціальних амортизаторів методом побудови кластерних дендрограм виділено чотири класи, для кожного з яких було встановлено граничне значення.

9. Відповідно до проведеного аналізу отриманих даних і зіставивши розроблені кластери, на території Криму виділено наступні соціально-економічні зони:

1. Центральна зона, що за своїми характеристиками може оцінюватися, як благополучний тип території і характеризується низькими показниками безробіття і високими показниками соціальних амортизаторів.

2. Зона ближньої периферії - приклад відносно благополучного типу, що визначається середніми показниками безробіття і відносно високими показниками соціальних амортизаторів.

3. Зона далекої периферії, що відповідає відносно неблагополучному типу і характеризується середніми чи високими показниками безробіття і низькими показниками соціальних амортизаторів.

4. Азональні території, що відповідають неблагополучному типу, і описані високими показниками безробіття і низькими показниками соціальних амортизаторів.

У Криму виділені всі типи безробіття, та установлено, що в Центральній зоні переважає фрикційне безробіття, а на рекреаційній території – сезонне, Зоні ближньої периферії – циклічне, Зоні далекої периферії – структурне, сховане і застійне. Плинне безробіття спостерігається повсюди, але найбільше виражене в Центральній зоні й у Зоні ближньої периферії.

10. В основу механізму регулювання соціального захисту населення на рівні окремих територій повинний бути покладений принцип соціально-економічного зонування – урахування територіальних особливостей зайнятості населення. Кластеризація показників соціальних амортизаторів визначила, що: у Центральній зоні недостатньо розвинуті такі напрями, як суспільні роботи і надання професійних послуг; у Зоні ближньої периферії основною проблемою є працевлаштування громадян, створення нових робочих місць і професійна підготовка незайнятих громадян; у Зоні далекої периферії проблема працевлаштування також є першочерговою, однак саме в цій зоні найкращі показники участі незайнятих громадян у суспільних роботах. Азональні території виділяються активною позицією в боротьбі з безробіттям, хоча питання працевлаштування громадян дотепер вирішити не вдалося.

Для виділених соціально-економічних зон безробіття Криму пропонуються наступні заходи щодо згладжування територіальних диспропорцій безробіття.

Центральна зона може стати базовою територією для проведення активної інвестиційної політики зайнятості. У Зоні ближньої периферії створення нових робочих місць можливо в транспортному комплексі, рекреації, агропромисловому комплексі; в Зоні далекої периферії - малих формах агробізнесу, у енергетичній промисловості, у виробництві товарів народного споживання й у рекреації; в азональних територіях - це розвиток нових екологічних галузей хімічної промисловості та форм агробізнесу.

Встановлення меж зон і їхніх типів повинне забезпечити науково обґрунтовану і просторово диференційовану соціально-економічну регіональну політику, метою якої буде згладжування територіальних диспропорцій і ефективне використання природного і трудового потенціалу регіонів. У цьому бачиться конструктивна спрямованість соціально-економічного зонування в процесі оптимізації громадської організації території.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Воронин И.Н., Чеглазова М.Е. Социогеографический анализ проблем безработицы в Крыму // Ученые записки ТНУ. Серия: География, 2001.- №1. - т.14. - С.38-42. (Особистий внесок: проаналізовани територіальні особливості Кримського безробіття та наведени докази, що більшість безробітних – ще жінки та молодь, виділено три етапу звільнення жінок).

2. Чеглазова М.Е. К вопросу о территориальной дифференциации социально-экономических явлений // Культура народов Причерноморья Серия: География, 2002. - №33.- С.35-38.

3. Чеглазова М.Е. К вопросу трудоустройства на Крымском региональном рынке труда // Ученые записки ТНУ. Серия: География, 2003. - №1.- т.16 - С.140-145.

4. Чеглазова М.Е. Крымский региональный рынок труда: основные проблемы и тенденции развития // Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Серия: Геология – география - экология, 2003. - №610. – С. 61-64.

5. Чеглазова М.Е Обоснование возможности применения метода зонирования при территориальной дифференциации социально-экономических явлений // Ученые записки ТНУ. Серия: География, 2004. - №4, т.17(50) – С. 303-312

6. Чеглазова М.Е Социально-экономическое зонирование территории на примере безработицы в Крыму // Культура народов Причерноморья Серия: Экономика, 2005. - №63. – С.66-68.

В інших наукових виданнях:

7. Воронин И.Н., Чеглазова М.Е. Проблемы женской и молодежной безработицы в Крыму // Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції “Суспiльно-географiчнi проблеми розвитку продуктивних сил Украiни” (15-16 травня, 2001р., Київ) - К.: Нiка-Центр, 2001.-С.114-115. (Особистий внесок: охарактеризовано жіночий та молодіжний сегмент Кримського ринку праці та запропоновано заходи соціального захисту цих категорій безробітних).

8. Чеглазова М.Е. К вопросу трудоустройства на Крымском региональном рынке труда // Тезисы Всеукраинской конференции молодых ученых «Актуальные вопросы современного естествознания» (11-134 апреля 2003г., Симферополь) - Симферополь: ПЦ Новая эра, 2003. – С.127-128.

9. Чеглазова М.Є. Ринок праці як новий напрямок соціально-економічної географії // Тези доповідей II Міжнар. наук.-практ. конференції “Географічна освіта і наука в Україні” (26-27 березня 2003р., Київ). - К.: ВЛГ “Обрії”, 2003. - С.304-305.

10. Чеглазова М.Е. Территориальная дифференциация безработицы на Крымском региональном рынке труда // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции «Национальные рынки Украины» (5-7 мая 2003г., Алушта) – Симферополь: Информационно-издательский отдел ТНУ, 2003. - С.102-103.

11. Чеглазова М.Е. Крымский региональный рынок труда: основные проблемы и тенденции развития // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Регіон-2003: стратегія оптимального розвитку” (22-25 квітня 2003 р., Харків) – Харків: РВВ Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2003. - С. 96-97.

12. Чеглазова М.Є. Територіальна диференціація безробіття на Кримському регіональному ринку праці // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції до 120 річчя географії у Львівському ун-ті “Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки” (24 вересня 2003г., Львів) – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – С. 156-158.

13. Чеглазова М.Е. Безработица в сельскохозяйственных регионах Крыма: социально-экономический аспект // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми розвитку праці та політика зайнятості населення в умовах трансформації економіки України” (20-21 листопада 2003р., Луганськ) – Луганськ: Видавництво Східноукраїнського національного універсітету ім. Володимира Даля, 2003. - С.126-128.

14. Чеглазова М.Е Особенности социально-экономического зонирования безработицы Крымского региона // Україна: географічні проблемі сталого розвитку. Зб. Наук. праць. В 4-х т. –Н.: ВГГ Обрії. 2004.–Т.2. – С. 371-374.

15. Чеглазова М.Е. Обоснование возможности применения метода зонирования при территориальной дифференциации социально-экономических явлений // Материалы международной научной конференции, посвященной 70-летию географического факультета (20-22 мая 2004г., Симферополь) «Геополитические и географические проблемы Крыма в многовекторном измерении Украины» - Симферополь: Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, 2004. – С. 126-128.

16. Чеглазова М.Е. Метод пороговых значений в определении границ социально-экономических зон безработицы // Матеріали Міжвузівської конференції студентів і аспірантів “Географія, екологія, геологія: перший досвід наукових досліджень”(28-29 квітня 2005р., Дніпропетровськ) – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2005. - С.93-95.

17. Чеглазова М.Е. Возможности применения метода кластерного анализа при выделении социально-экономических зон безработицы в Крыму // Материалы Всекрымской научной конференции «Проблемы научного роста молодых ученых» (14 октября 2005г., Симферополь) – Симферополь: НАПКС 2005. – С.303-306.