Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Онкологія


Фузік Микола Миколайович. Територіально-часові особливості захворюваності на : Дис... канд. наук: 14.01.07 - 2009.



Анотація до роботи:

Фузік М.М. Територіально-часові особливості захворюваності на рак щитоподібної залози у популяції, яка зазнала впливу радіоактивного йоду внаслідок аварії на ЧАЕС. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.01.07 – онкологія. – Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України, Київ, 2009.

У дисертації проведено порівняльний аналіз захворюваності на рак щитоподібної залози населення, яке зазнало опромінення за рахунок радіоактивного йоду внаслідок аварії на ЧАЕС. Дослідження було здійснено вперше на сукупності постраждалих, яка наближається до генеральної. Це є особливо важливим для такої рідкісної патології, як рак щитоподібної залози, оскільки суттєво підвищує статистичну надійність отриманих результатів.

У першій частині дослідження містяться результати порівняльного аналізу захворюваності на рак щитоподібної залози населення так званих дослідних (з поглинутими щитоподібною залозою середньообласними дозами 35 мГр та більше в осіб віком 1-18 років на момент аварії) та контрольних (до 35 мГр ) територій.

Виявлено суттєві відмінності рівня та динаміки захворюваності населення цих двох груп територій. Рівень захворюваності на рак щитоподібної залози і темпи його зростання були істотно вищими на дослідних територіях порівняно з контрольними як у чоловічій, так і жіночій субпопуляціях. Ці розбіжності притаманні майже всім віковим групам за винятком осіб віком 70 років та більше. У більш старших вікових групах латентний період розвитку радіаційно індукованого раку щитоподібної залози є тривалішим.

Виявлено тісний кореляційний зв’язок поміж середніми поглинутими щитоподібною залозою дозами опромінення за рахунок радіоактивного йоду дітей та підлітків (1-18 років) на момент аварії та рівнем захворюваності на рак цього органу зазначеної субкогорти через 20 років після аварії у розрізі областей (P<0,01). Це дало підстави для проведення регресійного аналізу зазначених параметрів для спрощеної оцінки можливих радіаційних ризиків. Надлишковий абсолютний ризик (EAR) на рівні 4,92 (95% ДІ 1,53- 8,31) на 10-4 люд.–Гр. та надлишковий відносний ризик (ERR) - 22,2 (95% ДІ 6,9 – 37,6) на 1 Гр є величинами, які узгоджуються із значеннями цих показників в інших епідеміологічних дослідженнях.

У другій частині роботи проаналізовано інтегровані дані населення дев’яти областей України, Білорусі, Росії з найбільшими опадами радіоактивного йоду. Вже у 1991 р. повікові показники захворюваності на рак щитоподібної залози населення територій, що вивчаються, у віковому діапазоні 0-34 років на момент аварії достовірно перевищували показники контрольних областей. У 1996 та 2001 рр. цей ексцес поширюється на більш старші вікові групи і охоплює діапазон 0-54 роки на момент аварії на ЧАЕС. Починаючи з вікової субкогорти 30-34 роки на момент аварії (тобто 1952-1956 рр. народження), в усіх цих вікових групах невпинно зростає кратність перевищення захворюваності на рак щитоподібної залози серед населення, що вивчається, порівняно з контрольною популяцією. Це свідчить про наявність радіаційного ексцесу раку щитоподібної залози не тільки у дітей, але й у дорослих, який встановлений нами у більш віддалений період після аварії через більш тривалий латентний період у опромінених старших вікових групах.

В дисертаційній роботі наведено результати комплексної оцінки впливу радіоактивного йоду на формування захворюваності на РЩЗ. Це досягнуто шляхом поглибленого вивчення територіально-часових особливостей захворюваності на РЩЗ та аналізом інтегрованих даних щодо цієї патології всієї постраждалої популяції, яка проживає в регіонах, що зазнали впливу радіоактивного йоду.

1. Загальні закономірності захворюваності на РЩЗ виявляються у поступовому зростанні показників у період, що передував аварії на ЧАЕС, та більш стрімкому їх зростанні вже в ранній післяаварійний період. Рівень захворюваності на цю патологію у жінок стабільно перевищував такий у чоловіків у 2,7 – 4,5 рази.

2. Встановлено, що у віддалений після аварії на ЧАЕС період (через 20 років) частота РЩЗ в Україні перевищила очікуваний рівень удвічі в чоловічій та втричі в жіночій субпопуляціях.

3. Аналіз наукових публікацій та офіційних джерел свідчить, що внаслідок аварії на ЧАЕС у населення п’яти областей України (Житомирської, Київської, Рівненьської, Чернігівської та Черкаської) середньообласні поглинуті дози опромінення ЩЗ від радіоактивного йоду вікової групи 1-18 років суттєво перевищували показники решти областей.

4. На основі медико-географічного аналізу захворюваності на РЩЗ визначено більш високі показники захворюваності на територіях з високими середніми обласними дозами опромінення ЩЗ. Встановлено наявність кореляційного зв’язку між дозами опромінення ЩЗ у осіб віком 1-18 років на момент аварії і рівнем захворюваності у 2006 р. у населення України віком 20-39 років (r=0,5023, P<0,01) .

5. Розроблено методику елімінації скринінг-технологічного ефекту, який впливає на величину показників захворюваності на РЩЗ та коректної оцінки питомої ваги радіаційно зумовлених випадків у формуванні рівня захворюваності на цю патологію. Встановлено, що в наймолодшій опроміненій за рахунок радіоактивного йоду когорті 1982-1986 рр. народження внесок радіаційного фактора у величину показників захворюваності, по мірі дорослішання когорти, становить 89,2% у віці 5-9 років, 88,3% у 10-14 років та 66,4% у 20-24 роки. Через 20 років питома вага радіаційно зумовлених випадків РЩЗ скоротиться до 1/3 від загальної кількості.

6. Запропоновано та проведено спрощену оцінку величини радіаційних ризиків РЩЗ на основі регресійного аналізу між дозами опромінення та показниками захворюваності. Надлишковий абсолютний ризик на 10-4 люд.–Гр. – 4,92 (95% ДІ 1,53- 8,31) та надлишковий відносний ризик на 1 Гр – 22,2 (95% ДІ 6,9 – 37,6) є величинами, які узгоджуються із значеннями цих показників в інших епідеміологічних дослідженнях.

7. Зроблено припущення, що територіальна варіабельність показників захворюваності буде зростати до того часу, поки не буде відповідати існуючій варіабельності середніх поглинутих доз опромінення.

8. Узагальнення даних про захворюваність на РЩЗ населення дев’яти суміжних областей України, Білорусі, Росії, найбільш постраждалих від впливу радіоактивного йоду, дало змогу, завдяки збільшенню потужності дослідження, довести існування ексцесу РЩЗ не тільки у дітей і підлітків, але й у більшості вікових груп дорослого населення.

Публікації автора:

1. Узагальнення 20-річного досвіду дослідження можливих онкологічних наслідків Чорнобильської катастрофи в Україні / А.Є.Присяжнюк, А.Ю.Романенко, В.Г.Грищенко, З.П.Федоренко, Л.О.Гулак, М.М.Фузік, Є.Л.Горох, Н.А.Гудзенко, Н.К.Троцюк, К.М.Сліпенюк, Ж.М.Поліщук // Медичні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції. За ред. Возіанова О.Ф., Бебешка В.Г., Базики Д.А. – К. ДІА, 2007. – С.91-106. (Автор обробив базу даних, провів статистичну обробку отриманих результатів, оформив статтю).

2. The time trends of cancer incidence in the most contaminated regions of the Ukraine before and after the Chernobyl accident / A.Prysyazhnyuk, V.Gristchenko, V.Zakordonets, M.Fuzik, K.Slipenyuk, I.Ryzhak. // Radiat. Environ. Biophys.- 1995.- Vol.34.- P.3-6. (Автор сформував та обробив базу даних, провів статистичну обробку отриманих даних, оформив статтю).

3. Review of epidemiological finding in study of medical consequences of the Chernobyl accident in Ukrainian population / A.Prysyazhnyuk, V.Gristchenko, Z.Fedorenko, L.Gulak, M.Fuzik // In: Recent Research Activities about the Chernobyl NPP Accident in Belarus, Ukraine and Russia.- Edit.: T. Imanaka.- Kyoto, 2002. - P.188-201. (Автор взяв участь в аналізі літературних джерел, обробив базу даних, провів статистичну обробку отриманих результатів та їх узагальнення, підготовив статтю до публікування).

4. Результаты долгосрочного мониторинга солидного рака и лейкоза у населения, проживающего на наиболее загрязненных радионуклидами территориях Украины после аварии на Чернобыльской АЭС. / А.Присяжнюк, З.Федоренко, В.Грищенко, Л.Гулак, В.Закордонец, Н.Фузик, А.Келлерер, С.Беккер. // Международный журнал радиационной медицины. - 2003. - Т.5, №1-2. - С.60-72. (Автор взяв участь в аналізі літературних джерел, у зборі первинних облікових медичних документів, формуванні та поповненні бази даних, обробив базу даних, провів статистичну обробку отриманих результатів, підготовив статтю до публікування)

5. Основные закономерности заболеваемости злокачественными новообразованиями когорты, подвергшейся радиационному воздействию в детском возрасте / А.Е.Присяжнюк, В.Г.Грищенко, В.А.Закордонец, Н.Н.Фузик, Е.М.Слипенюк, З.П.Федоренко, Л.О.Гулак // Международный журнал радиационной медицины. - 2004. - Т.6, №1-4. - С.16-23. (Автор взяв участь в аналізі літературних джерел, провів статистичну обробку даних та узагальнення отриманих результатів, підготовив статтю до публікування).

6. Рак щитовидной железы: особенности эпидемиологического процесса в когорте, подвергшейся радиационному воздействию в детском возрасте на территории Республики Беларусь, Российской Федерации и Украины / Н.Н.Фузик, А.Е.Присяжнюк, В.Г.Грищенко, В.А.Закордонец, Е.М.Слипенюк, З.П.Федоренко, Л.О.Гулак, А.Е.Океанов, В.В.Старинский // Международный журнал радиационной медицины. - 2004. - Т.6, №1-4. - С.24-29. (Автор здійснив аналіз літературних джерел, провів статистичну обробку первинних даних, провів узагальнення отриманих результатів, підготовив статтю до публікування).

7. Ризик розвитку раку щитовидної залози у підлітків та дорослих, які проживають на територіях України з найбільшими інтегральними опадами радіойоду внаслідок аварії на ЧАЕС / А.Є.Присяжнюк, А.Ю.Романенко, І.Кайро В.Шпак, В.Грищенко, М.Фузік, З.Федоренко, Л.Гулак, Є.Горох, М.Тирмарш, М.Валенті // Соціальні ризики, книга 2.К.,2004.-С.207-219. (Автор взяв участь в аналізі літературних джерел, взяв участь у формуванні та поповненні бази даних, провів обробку бази даних, зробив узагальнення отриманих результатів, підготовив статтю до публікування).

8. Чорнобиль та рак. Онкоепідеміологічні аспекти проблеми / С.Шалімов, А.Присяжнюк, В.Грищенко, М.Фузік, К.Сліпенюк, Ж.Поліщук, З.Федоренко, Л.Гулак. // Журнал академії наук України. – 2006. – Т.12. - №1. – С.98-109. (Автор взяв участь в аналізі літературних джерел, провів статистичну обробку даних та узагальнення отриманих результатів, підготовив статтю до публікування).

9. Twenty years after the Chernobyl accident: solid cancer incidence in various groups of the Ukrainian population. / A.Prysyazhnyuk, V.Gristchenko, Z.Fedorenko, L.Gulak, M.Fuzik, K.Slipenyuk, M.Tirmarche // Radiat. Environ. Biophys.- 2007.- Vol.46.- P.43-51. (Автор взяв участь в аналізі літературних джерел, у зборі первинних облікових медичних документів, формуванні та поповненні бази даних, обробив базу даних, провів статистичну обробку отриманих результатів, підготовив статтю до публікування).

10. Епідеміологія раку щитоподібної залози в Україні: оцінка чорнобильського впливу / А.Є.Присяжнюк, З.П.Федоренко, М.М.Фузік, Н.К.Троцюк, Л.О.Гулак, Є.П.Горох. // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2008, № 4-c. – С.93-97. (Автор взяв участь в аналізі літературних джерел, провів статистичну обробку даних та узагальнення отриманих результатів, підготовив статтю до публікування).

11. Fuzik M. Assessment of risk of thyroid cancer development in different groups of population affected after the Chernobyl accident / M.Fuzik // 1999 Open Meeting of the Human Dimensions of Global Environmental Change Community, Shonan Village, Japan, 24-26 June 1999. Abstracts. Published by: Institute for Global Environmental Strategies, Japan, 1999. – P. 144.

12. Злокачественные новообразования среди отдельных групп населения, пострадавшего вследствие аварии на ЧАЭС / А.Е.Присяжнюк, В.Г.Грищенко, В.А.Закордонец, Н.Н.Фузик, З.П.Федоренко, Л.О.Гулак. // Международный журнал радиационной медицины. - 2001. -Т.3, №1-2. - С.278.

13. Основные закономерности заболеваемости злокачественными новообразованиями когорты, подвергшейся радиационному воздействию в детском возрасте / А.Е.Присяжнюк, В.Г.Грищенко, В.А.Закордонец, Н.Н.Фузик, Е.М.Слипенюк, З.П.Федоренко, Л.О.Гулак // Международный журнал радиационной медицины. - 2003. - Т.5, №3. - С.98-99.

14. Рак щитовидной железы: особенности эпидемиологического процесса в когорте, подвергшейся радиационному воздействию в детском возрасте на территории Республики Беларусь, Российской Федерации и Украины / Н.Н.Фузик, А.Е.Присяжнюк, В.Г.Грищенко, В.А.Закордонец, Е.М.Слипенюк, З.П.Федоренко, Л.О.Гулак, А.Е.Океанов, В.В.Старинский // Международный журнал радиационной медицины. - 2003. - Т.5, №3. - С.44-45.

15. Solid cancers and thyroid cancer in the most affected territories of Ukraine after the Chernobyl accident / A.Ye.Prysyazhnyuk, A.Ye.Romanenko, V.G.Grystchenko, V.A.Zakordonets, Z.P.Fedorenko, M.M.Fuzik, L.O.Gulak, K.M.Slipenyuk, Ye.L.Gorokh, A.Yu.Ryzhov, Ye.V.Sumkina, I.A.Kairo, V.M.Shpak, M.Tirmarche, S.Becker, M.Valenty, D.Bazyka // International workshop on: “The French-German Initiative: Results and Their Implication for Man and Environment” October 5th-6th 2004 – Kiev, Ukraine”. – K., 2004.- P. 35-36.

16. Епідеміологія раку щитовидної залози на суміжних територіях України, Білорусі, Росії з найбільшим випаданням радіойоду внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції / А.Є.Присяжнюк, М.М.Фузік, В.Г.Грищенко, З.П.Федоренко, Л.О.Гулак, Ю.І.Аверкін, О.Є.Океанов, В.В.Старинський, Г.В.Петрова // ХІ з’їзд онкологів України. Матеріали з’їзду. 29 травня – 2 червня 2006 р., Судак, А.Р.Крим. – К., 2006 – С.13.

17. Результати середньострокового етапу епідеміологічного моніторингу злоякісних новоутворень в основних групах населення України, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС / А.Є.Присяжнюк, В.Г.Грищенко, М.М.Фузік, З.П.Федоренко, Л.О.Гулак // Міжнародна конференція «Двадцять років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє. 24-26 квітня 2006 року, Київ, України. Збірка тез». – К,.2006,- С.Т1-107 – Т1-108.

18. Основні наслідки та завдання епідеміологічних досліджень злоякісних новоутворень у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС / А.Є.Присяжнюк, В.Г.Грищенко, З.П.Федоренко, Л.О.Гулак, М.М.Фузік, К.М.Сліпенюк. // Тез. доп. міжнар. конф. “Епідеміологія медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 20 років по тому ”, 9 – 10 жовтня 2007 г., Київ. – Донецьк, 2007. – С. 44.

19. Рак щитоподібної залози на територіях України, Білорусі, Росії із найбільш суттєвими опадами радіойоду внаслідок аварії на ЧАЕС / М.М.Фузік, А.Є.Присяжнюк, К.М.Сліпенюк З.П.Федоренко, Л.О.Гулак, В.Г.Грищенко, В.В.Старинський, Г.В.Петрова, Ю.І.Аверкін, А.Є.Океанов. // Тез. дол. міжнар. конф. “Епідеміологія медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 20 років по тому ”, 9 – 10 жовтня 2007 г., Київ. – Донецьк, 2007. – С. 45-46.

20. Оцінка віддалених канцерогенних ефектів опромінення щитовидної залози в когорті, яка в дитячому та підлітковому віці зазнала впливу радіойоду / М.Фузік, А.Присяжнюк, З.Федоренко, Л.Гулак, Є.Горох. // Міжнародна науково-практична конференція з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 24-25 квітня 2008 року, Київ, України. Тези доповідей. – К,. 2008,- С. 85-86.