1. На зелених насадженнях м. Києва виявлено 28 видів тетраніхових кліщів із 9 родів, 2 родин. Новими для території дослідження є 17 видів кліщів. 2. Для фауни України виявлено три нові види тетраніхід: Schizotetranychus garmani, Bryobia vasiljevi, Oligonychus (Wainsteiniella) sp. 1. 3. У досліджуваних типах зелених міських насаджень видовий розподіл кліщів нерівномірний: у вуличних насадженнях виявлено 13 видів, у парках – 11 видів, у лісопарках – 12 видів, у ботанічних садах – 18 видів, у закритому ґрунті – два види. Найбільш подібними за видовим складом кліщів є вуличні та паркові насадження. 4. Найвищі показники трапляння у міських насадженнях мають види S. tiliarium та A. viennensis. Трапляння першого виду пов’язане з наявністю у місті великої кількості насаджень липи, тоді як другого — із заміною цим бісексуальним видом партеногенетичного виду B. redikorzevi, а також високою пластичністю та життєздатністю порівняно з іншими видами. 5. У міських насадженнях виявлено п’ять видів домінантів: A. viennensis, S. pruni, S. tiliarium, T. turkestani, T. urticae; три види субдомінантів: O. ununguis, B. redikorzevi, T. horridus; вісім видів субдомінантів I порядку: P. ulmi, S. garmani, S. schizopus, O. mitis, O. brevipilosus, O. karamatus, T. przhevalskii, S. carpini та десять видів – другорядних членів ценозу: S. jachontovi, S. colurnae, N. rubi, O. piceae, B. vasiljevi, S. populi, O. lagodehii, B. graminum, M. longiclavatus та Oligonychus (Wainsteiniella) sp. 1. Припускається, що зміни домінуючих видів кліщів в урбанізованих екосистемах пов’язані з відмінною стійкістю певних видів до безпосереднього впливу полютантів та різною здатністю до вироблення резистентних форм. 6. Для морфологічно близьких видів кліщів - T. urticae і T. turkestani встановлено наявність чіткого кормового розподілу, що сприяє активному пристосуванню видів до місцеперебування, утвердженню в певних екологічних нішах та зменшенню міжвидової конкуренції. 7. Тетраніхові кліщі мають виражену кормову приуроченість. Серед досліджуваних кліщів поліфагами є п’ять видів: A. viennensis, P. ulmi, S. pruni, T. urticae, T. turkestani; олігофагами - два види: T. przevalskii та B. redikorzevi; монофагами - 13 видів: B. vasiljevi (на полині), B. graminum (на суниці садовій), N. rubi (на малині звичайній), S. tiliarium (на липі), S. populi, S. garmani та S. schizopus (на вербі), S. colurnae і T. horridus (на ліщині), S. carpini (на грабі), S. jachontovi, M. longiclavatus і O. mitis (на дубі). Серед видів «хвойного» комплексу поліфагом є O. ununguis; олігофагами – види O. piceae, O. lagodehii та O. brevipilosus, а монофагом – O. karamatus. 8. Стійкість міських зелених насаджень до пошкодження тетраніховими кліщами залежить від ступеня забруднення рослин. Виявлені тенденції щодо зменшення чисельності кліщів на рослинах з меншим рівнем запиленості та зростання індексів трапляння видів при збільшенні викидів автотранспорту. 9. В умовах мегаполісу сезонна динаміка чисельності тетраніхових кліщів залежить, насамперед, від мікрокліматичних умов середовища. Розвиток колоній і зміни чисельності кліщів на околицях міста на два тижні випереджають ці ж процеси в центрі міста, при цьому максимальне розмноження кліщів на деревах відмічено відповідно у першій та другій декадах липня. 10. Визначальними факторами у розвитку тетраніхових кліщів є мікрокліматичні умови дослідженої території, особливості експозиції та характер озеленення. Комплексні дослідження цих факторів є основою для прогнозування розвитку тетраніхофауни урбанізованих ценозів та для розробки заходів боротьби з кліщами. |
