1. За умови етно-культурного ренесансу, який переживає Україна, та її інтеграції у світову спільноту питання виховання і освіти молоді у координатах толерантності, поваги до різноманітності світу виходять на одне з важливих місць. Це зумовлено і тим, що одним з соціальних феноменів сучасного українського суспільства виступає полікультурність середовища. 2. В полікультурному суспільстві толерантність є умовою формування молоді, оскільки саме від молоді в кризовому суспільстві, яке характеризується великою кількістю загроз життю, залежить виживання людства у найближчому майбутньому. Толерантність як основа світосприйняття молоді, шляхом домінування в комплексі цінностей повинна виконувати регулюючу функцію в діяльності молоді. 3. Толерантність є одним з чинників, який пронизує собою ключові компетентності особистості. Так, у автономній діяльності, де здатність захищати та піклуватись про права та потреби інших та діяльності у широкому, глобальному контексті, толерантність людини є невід’ємною характеристикою соціально компетентної людини. Інтерактивне використання засобів, як соціальна компетентність, також потребує від людини відомої міри толерантності при інтерактивному використанні мови та інших засобів комунікації, при застосуванні різноманітних інтерактивних технологій. Ще більшою мірою толерантність як якісна риса особистості задіяна у комплексі такої соціальної компетентності як вміння функціонувати в соціально гетерогенних групах, що дозволить успішно взаємодіяти, співробітничати та конструктивно вирішувати конфлікти з іншими. 4. Визнано, що наступила епоха, яка однією з головних ідей несе в собі прийняття індивідуальної несхожості, що зумовлює толерантність у стосунках, повагу прав особистості та необхідність сприймати світ у його різноманітності. На основі компаративістського аналізу проаналізовано закордонний досвід і виявлено його основні здобутки, які можуть бути використані у вітчизняній освітній практиці, зокрема варіативність навчальних програм, різноманітність освітніх послуг та рівний доступ до них, врахування соціокультурних відмінностей регіону, індивідуалізація навчального процесу та інші, які базуються на цінностях демократичного суспільства. 5. Виокремлено комплекс проблем молоді, пов’язаних з сутністю соціалізації особистості в полікультурному середовищі, таких як: національно-культурна ідентичність, адаптація до умов кризового мінливого середовища, інтеграція в культурне середовище. На підставі його філософсько-освітнього осмислення створено цілісну концепцію формування толерантності молоді з метою поліпшити стан життєдіяльності сучасної молоді в Україні та стабілізувати ситуацію в суспільстві. 6. Визначено потенціал полікультурного суспільства щодо виховання молоді, який сприяє: використанню гуманістичних та демократичних ідеалів різних культур, їх досвіду виховання, знайомству на практиці з іншими культурами, засвоюванню кращих культурних зразків, формуванню толерантності як особистісної якості. Виокремлено фактори, які допомагають підростаючим поколінням ідентифікуватися та розвинути адаптивні здібності: сім’я, релігія (релігійна спільнота), освіта, суспільство (соціальні умови, обставини, суспільні інститути, середовище ровесників, ЗМІ). Створено систему цілеспрямованого впливу цих факторів на особистість в процесі її адаптації до нових соціальних умов та інтеграції в полікультурне середовище, що сприяє інтенсивному накопичуванню соціальних компетентностей, здібності захищати свої права – вчитися жити у гетерогенному суспільстві. 8. На підставі аналізу головних проблем молоді, характеру соціально-освітньої технології і особливостей полікультурного середовища України, використано технологічний підхід в процесі формування толерантності у молоді. З метою чого створено та впроваджено в полікультурному середовищі Автономної Республіки Крим низки соціально-освітніх технологій, спрямованих на допомогу молоді в процесі її соціалізації в полікультурному соціумі: Виховання толерантної особистості в умовах полікультурного суспільства, як базова позиція у відношенні до інших технологій роботи з молоддю в полікультурному середовищі. Формування культури гуманних відносин засобами сімейного виховання. Виховання толерантності в профілактиці негативних явищ у полікультурному середовищі. А також авторські технології: Створення позитивних комунікативних установок у молоді. Формування толерантності в молодіжному середовищі як спосіб профілактики конфліктів на національному ґрунті. Міжнародний фестиваль “Змінимо світ на краще!” в “Артеці”. Визначено головні принципи даних освітніх технологій, які забезпечують ефективність: цілеспрямованість, технологічність, безперервність, комплексність, компетентність, цілісність. 9. Стверджено, що високий рівень теоретичної складності та широкий спектр практичних вмінь зумовлюють необхідність певних компетентностей, як професійних, так і особистісних у тих спеціалістів, які будуть здібні ефективно реалізувати запропоновані технології. Тому підготовка педагогічних кадрів (викладачів, педагогів, психологів, практичних психологів, соціальних педагогів), які можуть реально допомагати молоді в процесі соціалізації у сучасному полікультурному середовищі визнана актуальним завданням для Українського суспільства. На фахівців педагогічного напряму падає головне навантаження з формування толерантності у підростаючих поколінь. 10. На підставі результатів гуманітарної експертизи підтверджено, що стан сучасного українського суспільства та розвиток держави вимагають формування довгострокового стратегічного партнерства у всіх сферах соціального життя з метою побудови соціуму, де б культивувались толерантні стосунки. Визнано за необхідне втілення ідей толерантності та сприйняття різноманітності світу в Україні через просвітницькі та освітянські програми у всіх верствах суспільства. |
