Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Нормальна анатомія


Козлов Сергій Володимирович. Топографо-анатомічні особливості артерій матки та їх анастомозів у пізньому пре- та постнатальному онтогенезі: дисертація канд. мед. наук: 14.03.01 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2003.



Анотація до роботи:

Козлов С.В. Топографо-анатомічні особливості артерій матки та їх анастомозів у пізньому пре- та постнатальному онтогенезі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01. – нормальна анатомія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2003.

Дисертація присвячується встановленню морфо-функціональних особливостей артерій матки та їх анастомозів протягом онтогенезу з урахуванням структурних перетворень у стінці матки у жінок різних соматотипів.

При використанні комплексу морфологічних методів дослідження на достатній кількості матеріалу автором встановлені джерела відходження і варіанти відгалуження маткових артерій, відношення до сечоводу протягом онтогенезу, відгалуження внутрішньоорганних артерій матки в залежності від попередніх вагітностей і пологів; вивчені особливості матково-яєчникового анастомозу не тільки на анатомічних препаратах, але й в експерименті на білих щурах. Крім того, в роботі встановлено ряд взаємозв'язків між варіантами відгалуження внутрішніх клубових артерій і соматотипом жінок, деякими антропометричними ознаками і лінійними розмірами матки; визначені біофізичні і гістоструктурні особливості стінки матки протягом онтогенезу.

Отримані результати доповнюють і розширюють існуючі уявлення про топографо-анатомічні особливості маткових артерій у різні вікові періоди. Крім того, результати роботи розкривають нові морфологічні аспекти в патогенезі маткових кровотеч. Прикладний підхід до вивчення артеріального русла матки дозволить удосконалити ряд хірургічних втручань на матці і розробити нові органозберігаючі операції на матці та її судинах.

  1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що стосується морфогенезу артеріального русла матки, динаміки зміни жіночого соматотипу і лінійних розмірів матки, гістоструктурних і біофізичних властивостей стінки матки у пізньому пренатальному і постнатальному онтогенезі.

  2. Маткові артерії відходили від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії у 52,9 відсотків, від пупкової артерії та загалом з пупковою артерією від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії у 36,9 відсотках, загалом з верхньою міхуровою, пупковою та внутрішньою статевою від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії у 2,6 відсотках, від середньої прямокишкової (1,7%), від верхньої сідничної (1,5%), від нижньої сідничної (1,5%), від внутрішньої статевої (0,9%), від нижньої міхурової (0,9%), від затульної артерії (0,9%) та загалом з верхньою міхуровою від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії у 0,3 відсотків.

  3. У всіх випадках від маткових артерій відходили сечовидні, вагінальні, цервікальні, корпоральні, яєчникові та трубні артерії та артеріальні гілки до круглих звязок матки. Цервікальні гілки розгалужувалися або за розсипним, або за магістральним типами. Яєчникова, трубна та фундальна артерії були кінцевими гілками маткової артерії у 56 відсотків випадків, яєчникова і фундальна – у 23 відсотків, яєчникова і трубна – у 21 відсотка.

  4. В результаті наших досліджень довжина маткової артерії від початку до перехрестя із сечоводом праворуч у середньому склала 4,6±1,3 см, а ліворуч – 3,8±1,1 см. Відстань від місця перехреста маткової артерії і сечоводу до шийки матки праворуч знаходилась в межах 2,7±0,2 см, а ліворуч – 2,0±0,3 см. Асиметрія в розташуванні перехреста маткових артерій і сечоводів досягала 1,3±0,1 см. В усіх дослідженнях маткова артерія перетинала сечовід попереду і зверху. У відношенні до шийки матки другий перехрест маткової артерії і сечоводу розташовувався на рівні внутрішнього зіва шийки матки у 67 відсотків випадків; на рівні середньої третини шийки матки – у 26 відсотків; на рівні нижньої третини шийки матки - у 4 відсотків; на рівні нижньої третина тіла матки – у 3 відсотків.

  5. Протягом онтогенезу змінюються кути відгалуження, калібр, кількість, діаметри просвітів, хід порядкових гілок та порядок відгалуження внутрішньоорганних артерій матки. У порівнянні з плодами 7-9 місяців збільшення порядку відгалуження у жінок зрілих вікових періодів відбувалося практично у два рази, що відповідало 7-8 порядку розгалуження. Хід і напрямок внутрішньоорганних артерій змінювали в залежності від відділів і оболонок матки. Найбільші коливання кутів відгалуження визначаються у дівчаток 8-11 років та в підлітковому періоді, коли відбувається збільшення поперечних розмірів миски і різкий стрибок у рості. Темпи наростання калібру і кількості порядкових гілок маткових артерій спостерігаються у дівчат 8-11 років та у жінок першого зрілого періоду. Попередні вагітності та пологи приводили до збільшення порядку гілкування та діаметрів внутрішньоорганних артерій тіла та дна матки здебільшого на її задній поверхні.

  1. Яєчникова гілка маткової артерії у 80 відсотків спостережень безпосередньо переходила в яєчникову гілку яєчникової артерії, утворюючи матково-яєчниковий артеріальний анастомоз, збереження якого не викликало незворотніх морфологічних змін у мозковому та корковому шарах яєчників при видаленні рогів матки у білих щурів в умовах експерименту.

  2. Електролітний склад та електрична активність матки змінювалися протягом онтогенезу. Визначені за допомогою полумяної фотометрії та спектрофотометрії зміни значень вмісту кальцію, калію та натрію статистично достовірні у жінок різних вікових періодів. Концентрація кальцію протягом онтогенезу поступово збільшувалась від 17,3±1 у плідному віці до 91,2±3 у похилому періоді. Значення калію та натрію на протязі онтогенезу коливалися, причому максимальний вміст цих електролитів у стінці матки відповідав зрілому віковому періоду (245±1 та 180±1 відповідно). КВДП, який визначався за допомогою розробленого нами способу визначення біофізичних властивостей біологічних тканин і пристрою для його здійснення, коливався від 26,85±0,3 у плідному віці до 43,50±0,5 у похилому періоді, причому максимальне значення відповідало першому зрілому періоду (58,00±1,7), що свідчить про найвищу електричну активність матки у цей віковий період.

  3. Протягом онтогенезу змінювалися як антропометричні параметри, так і лінійні розміри матки. Розподіл конституційних типів змінювався в залежності від вікової групи. Достовірні кореляційні зв'язки встановлені між поперечним розміром матки і міжгребневим (r=0,76) та міжвертлюговим (r=0,68) розмірами миски; між передньо–заднім розміром матки і міжвертлюговим діаметром миски (r = 0,72) у першому зрілому періоді у жінок без попередніх вагітностей і пологів.

Публікації автора:

  1. Воронин К.В., Козлов С.В. Перевязка магистральных сосудов матки при акушерских кровотечениях с учётом анатомо-топографических вариантов её кровоснабжения.-Днепропетровск: Наука и образование, 2002.-166 с.

  2. Козлов С.В. Биофизические свойства стенки матки на протяжении онтогенеза // Вісник проблем біології і медицини.-2002.- № 3.-С. 66-70.

  3. Козлов С.В. Антропометрические особенности размеров внутренних половых органов женщины на протяжении онтогенеза // Вісник проблем біології і медицини.–2002.-№ 4.– С.80 –84.

  4. Козлов С.В. Морфофункциональные особенности маточно–яичникового анастомоза в условиях эксперимента // Вісник морфології.–2002.- №1.–С. 27–28.

  5. Пат. 40485 України, МКІ 7 G01N33/567, G01N27/02. Спосіб визначення біофізичних властивостей біологічних тканин і пристрій для його здійснення/ В.Д.Мішалов, В.О.Козлов, В.В.Войченко, Ш.М.Мамедов, Р.Й.Василишин, К.М.Сулоєв, С.В.Козлов, А.В.Коломоєць, О.С.Шугуров, Ю.Ю.Шептун (Україна).-№ 2001031659; Заявл.12.03.01; Опубл.16.07.01.- Бюл.№ 6.

  6. Пат. 45885 України, МКИ 7 А61В17/00. Спосіб екстирпації матки/В.О. Потапов, К.В. Воронін, Е.Г. Топка, В.О. Козлов, С.В. Козлов (Україна).- № 2001096107; Заявл.04.09.01; Опубл.15.04.02.-Бюл.№ 4.

  7. Воронин К.В., Козлов С.В. Прикладные аспекты вариационной анатомии маточных артерий//Научные работы межрегиональной научно-практической конференции "Актуальные вопросы морфологии и клинической медицины". - Днепропетровск "Полиграфист".-2000.-С.50-58.

  8. Воронин К.В., Козлов С.В. Основные источники кровоснабжения матки // Актуальные проблемы медицины: Сборник научных трудов. Под ред. проф. Дубовской Н.Г.-Том I.-Днепропетровск: Наука и образование.-2000.-С.76-77.

  9. Kozlov S., Kozlov A., Kosharnyi V. Clinical anatomy of uterine arteries//International congress of med. stud. and young phys. Abstracts’ book, Poznan, Poland.-2001.-P. 93.

  10. Козлов С.В., Кошарный В.В., Новикова Т.А. Анастомозы артерий матки // Матеріали І-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції "Україна наукова’2001".-Том 6.-Дніпропетровськ: Наука і освіта.-2001.-С.15-16.

  11. Козлов С.В. Анатомо-топографическое обоснование хирургических методов остановки маточных кровотечений // Матеріали V-ї Міжнародної науково-практичної конференції "Наука і освіта-2002".-Том 5.- Дніпропетровськ: Наука і освіта.-2002.-С.14-15.

  12. Козлов С.В., Кошарный В.В., Эсаулова А.А. Топографо – анатомические особенности артерий матки и мочеточников // Матеріали ІІ-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції "Україна наукова ’2002".-Том 1.-Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2002.-С.19.

  13. Козлов С.В., Шептун Ю.Ю., Новикова Т.А. Взаимосвязь соматометрических данных формы тела и внутренних половых органов женщин в возрастном аспекте//Материалы IV-го Международного конгресса по интегративной антропологии. – Санкт–Петербург.–2002.-С.172 – 173.