Сорохан Василь Денисович. Топографо-анатомічні особливості внутрішніх клубових артерій і їх практичне значення : Дис... канд. наук: 14.03.01 - 2003.
Анотація до роботи:
Сорохан В.Д. Топографо-анатомічні особливості внутрішніх клубових артерій і їх практичне значення. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2003 р.
Дослідження присвячене вивченню мінливості будови внутрішніх клубових артерій людини та ступеня морфологічних змін органів таза після їх перев’язки в експерименті. Завдяки застосуванню сучасних методів морфологічного дослідження вивчено індивідуальну анатомічну мінливість внутрішніх клубових артерій залежно від віку, статі та конституційного типу будови тіла людини, варіанти їх галужень, синтопію та форми стовбурів. Встановлені ультразвукові параметри клубових артерій у дорослих людей, проведена порівняльна характеристика сонографічних та морфометричних параметрів. Доповнені та уточнені дані літератури щодо впливу перев’язки внутрішніх клубових артерій на ступінь гемодинамічних змін органів таза в експерименті.
Отримані результати виявились теоретичною основою для розробки способу відновлювальної пластики артеріальних стовбурів. Експериментально обгрунтована безпечність однобічної перев’язки внутрішньої клубової артерії може бути врахована в хірургічній, гінекологічній та урологічній практиці.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної задачі щодо особливостей хірургічної анатомії внутрішніх клубових артерій за допомогою сучасних методів морфологічного дослідження, призначеної для обгрунтування можливості перев’язки внутрішніх клубових артерій та розробки способу пластики артеріальних стовбурів.
У плодів 6-8 місяців людини найбільшою гілкою внутрішньої клубової артерії є пупкова артерія, яка починається після відгалуження затульної артерії від основного стовбура внутрішньої клубової. Передні і задні гілки внутрішніх клубових артерій не сформовані, а їх діаметр вдвічі більший за діаметр зовнішніх клубових.
У людей зрілого віку (I період) довжина та діаметр внутрішніх клубових артерій більші, ніж у людей юнацького віку. Довжина внутрішніх клубових артерій переважає у людей доліхоморфного типу будови тіла, але діаметр, навпаки, переважає у мезо- та брахіморфних людей. Довжина і діаметр внутрішньої клубової артерії у чоловіків менші, ніж у жінок, справа – більші, ніж зліва.
Сонографічно і морфометрично діаметр внутрішніх клубових артерій неоднаковий: за даними морфометрії – 9,75±0,38 мм, за даними ультразвукового дуплексного сканування – 5,4±0,05 мм.
Після однобічної перев’язки внутрішньої клубової артерії у стінках прямої кишки, сечового міхура і матки в різні терміни спостережень гемодинамічних змін не виникає, проте в яєчниках на першу добу експерименту спостерігаються венозне повнокрів’я, стаз крові і сладж еритроцитів.
У стінках прямої кишки, сечового міхура, матки і яєчниках, починаючи з першої доби після двобічної перев’язки внутрішньої клубової артерії, виникають венозне повнокрів’я, набряк, стаз крові та сладж еритроцитів, які поступово зникають після 7-ої доби експерименту.
Гемодинамічні зміни органів таза собак після двобічної перев’язки внутрішньої клубової артерії характеризуються статевими відмінностями – у прямій кишці та сечовому міхурі у самок зміни виражені менше, ніж у самців.
