215. Гурняк Ігор Любомирович. Торгово-промислові палати у системі зовнішньоекономічних зв'язків України: дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Українська академія зовнішньої торгівлі. - К., 2004.
Анотація до роботи:
Гурняк І.Л. Торгово-промислові палати у системі зовнішньоекономічних зв’язків України – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини.-Українська академія зовнішньої торгівлі, Київ, 2004.
В основі дисертаційного дослідження лежить аналіз функціонування інституту та інституції торгово-промислових палат на базі інституційної теорії. Виявлено основні макро-, мікроекономічні та інституційні фактори впливу на сукупний обсяг послуг регіональних торгово-промислових палат. Проаналізовано перспективи розвитку сучасних моделей ТПП, можливості зближення та уніфікації вітчизняної моделі з континентальною моделлю ТПП.
Розглядаються можливості надання вітчизняним палатам значно ширших повноважень у сфері реєстрації та перереєстрації підприємств; реєстрації іноземних інвестицій; аналізу та експертної оцінки проектів законодавчих актів; акумулювання значно більших коштів в умовах обов’язкового членства і їх використання для розбудови інфраструктури регіону в умовах поточної системи контролю; отримання палатою повноважень по видачі сертифікатів тимчасового ввезення товарів; створення реальних фінансових можливостей у палат для підтримки експортної діяльності малих та середніх підприємств, зокрема участі у найбільш престижних виставкових заходах, організації “торгових домів” за кордоном; організації професійної перепідготовки кадрів для новостворюваних підприємств, суттєве збільшення обсягу консалтингових послуг.
Зроблено позиціювання торгово-промислових палат у зовнішньоекономічній діяльності підприємств України. Використано широкий спектр економетричних моделей.
Роль інститутів та інституцій є визначальною у процесах зменшення трансакційних витрат підприємств. Основною проблемою вітчизняної економіки є недосконалість інституційної реформи.
Рівень розвитку інституційного середовища є визначальним для обсягу ВВП держави, мікро- та макроконкурентоздатності її економіки. Якщо у суспільстві руйнуються усі попередні формальні та неформальні обмеження, зокрема індивідуальні зв’язки та циклічні персоніфіковані обміни, їм на зміну мають прийти більш ефективно працюючі інститути та інституції. Якщо цього не відбувається, має місце часткове повернення до правил та норм попередньої економічної системи. Вітчизняна економіка в значному своєму обсязі функціонує на основі неформальних інститутів, що сформувались у радянський період.
Торгово-промислова палата є інституцією, що має найбільші потенційні можливості впливу на процес мінімізації трансакційних витрат. Сучасна модель ТПП в Україні має суттєвий вплив на обсяг таких витрат у зовнішньоекономічній діяльності підприємств.
Оптимальним вибором організації-підрядника для виконання інфраструктурних проектів на регіональному рівні є торгово-промислова палата.
На прикладі інституції “торгово-промислова палата” можна стверджувати, що найбільш ефективною методикою порівняльної оцінки трансакційних витрат підприємств є методика на основі визначення рівня взаємозалежності інститутів та інституцій.
Оптимальним шляхом розвитку вітчизняної моделі ТПП є еволюційний перехід від змішаних систем до континентальної моделі. Проект співпраці вітчизняних ТПП та ТПП “Райн-Неккар” (Німеччина) довів реальність та необхідність трансформаційних процесів у даному напрямку. За умов слабкого розвитку вертикальної інтеграції, кредитних можливостей банківської системи, несформованості фондового ринку втручання держави у процес перерозподілу капіталу в напрямку структурної перебудови економіки, промоції найперспективніших галузей, процеси навчання персоналу є необхідністю, тобто найбільш перспективною для економічного зростання стає континентальна модель торгово-промислових палат.
Модель торгово-промислової палати узгоджується із найбільш поширеною моделлю корпорацій, що функціонує у державі, що підтверджується, зокрема, на основі досвіду США, Японії та Німеччини. Для України діюча модель корпорації найбільш стикується з континентальною моделлю ТПП.
Рейтинг регіональних ТПП України на основі макроекономічних факторів є ефективним індикатором при визначенні регіону інвестування чи ведення основної торгової діяльності внаслідок суттєвого впливу палати на обсяги трансакційних витрат у зовнішньоекономічній діяльності.
Рейтинг регіональних ТПП України на основі мікроекономічних факторів є ефективним індикатором доцільності розвитку наявного спектру послуг, введення нових послуг, зміни їх пріоритетності, можливості перебудови структури послуг в умовах втрати монопольних ринків.
Побудована функціональна залежність послуг торгово-промислової палати, прямих іноземних інвестицій та обсягів кредитування регіональної економіки комерційними банками доводить визначальну роль для палати послуг консалтингу у сфері проблематики залучення підприємствами зовнішнього фінансування.
Реформування вітчизняної моделі ТПП рекомендується вести у напрямку розширення та отримання повноважень палат у сфері: реєстрації та перереєстрації підприємств, реєстрації іноземних інвестицій, аналізу та експертної оцінки проектів законодавчих актів, видачі сертифікатів тимчасового ввезення товарів, створення реальних фінансових можливостей у палат для підтримки експортної діяльності малих та середніх підприємств, професійної перепідготовки кадрів для новостворюваних підприємств, суттєвого збільшення обсягу консалтингових послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності, електронної комерції.
Публікації автора:
У наукових фахових виданнях:
Гурняк І.Л. Вплив торгово-промислових палат на формування стратегій підприємств регіону // Регіональна економіка. – Львів, 2001.-№3.-C. 245-251.
Гурняк І.Л. Торгово-промислові палати України: проблема вибору моделі // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2000.-№2.-С. 477-482.
Гурняк І.Л. Проблематика реформування вітчизняного інституту торгово-промислових палат // Формування ринкової економіки в Україні (Науковий збірник). – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003.- Випуск 12.-С. 73-78.
Гурняк І.Л., Григоренко Ю.В. Взаємозалежність інвестиційного рейтингу регіонів України з основними статистичними показниками // Сучасні проблеми економіки. – К., 2003.-№7.-С.8-13.
Гурняк І.Л. Регіональні торгово-промислові палати в системі зовнішньоекономічних зв’язків України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми ринкової трансформації України (Збірник наукових праць)/НАН України. Інститут регіональних досліджень: Відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній. – Львів, 2003. – Вип. 1 (XXXIX). – С. 585–593.
6. Гурняк І.Л., Максимів Н.Б. Оцінка інвестиційного клімату регіонів України на основі комплексного підходу // Економіка: проблеми теорії та практики.-Дніпропетровськ, 2003.-Випуск 184.-Т.3.-С.594-607.
В інших виданнях:
Гурняк І.Л. Позиціювання регіональних торгово-промислових палат України // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи.” – Львів, 2003.-С.64-65.
Гурняк І.Л. Рейтингова оцінка торгово-промислових палат регіонів України // Економічні ЕСЕ. – К.: Інститут реформ, 2003.-Вип. 16.-C.57-60.
Гурняк І.Л. Про деякі умови виникнення та функціонування перших ТПП Галичини на основі австрійського законодавства (1848-1872 рр.) // Зовнішньоекономічний Кур’єр (спецвипуск, присвячений 150-річчю ТПП України). – Львів, 2000.-С.4-9.
