Анотація до роботи:

Анкін М.Л. Традиційний та малоінвазивний остеосинтез у травматології. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.21. – травматологія та ортопедія. Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка АМН України, Харків, 2005.

Захищається 47 наукових праць, 2 патенти, 11 раціоналізаторських пропозицій, що містять результати експериментальних і клінічних досліджень. Автором розроблено новий напрямок розвитку стабільно-функціонального остеосинтезу, спрямований на мінімізацію операційної травми – малоінвазивний остеосинтез; розроблені і впроваджені у практику нові імплантати та апарат для малоінвазивного й мінімальноінвазивного остеосинтезу; проведено серії гістоморфологічних експериментів щодо вивчення впливу запропонованих пластин на тип зрощення та кровопостачання кістки, визначені показання до різних видів остеосинтезу і розроблена атравматична техніка фіксації переломів з урахуванням концепції малоінвазивного остеосинтезу, тактика первинного й раннього остеосинтезу довгих кісток за умови поєднаних ушкоджень; розроблені критерії оцінки можливості виконання оперативних втручань у пацієнтів з політравмами, запропонована система медичної реабілітації пацієнтів з урахуванням особливостей проведення малоінвазивного остеосинтезу переломів довгих кісток; принципи реабілітації хворих після традиційного та малоінвазивного СФО, проведений багатофакторний кореляційно-регресивний аналіз результатів лікування переломів методами традиційного і малоінвазивного остеосинтезу.

Апробація розробленої системи методів малоінвазивного стабільно-функціонального остеосинтезу в клініці травматології Київської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги на 4712 хворих показала їх високу ефективність та економічну рентабельність, що дозволяє рекомендувати систему методів для широкого впровадження у практику охорони здоров’я.

1. Розроблено новий напрямок хірургічного лікування переломів – малоінвазивний остеосинтез, основними задачами якого є збереження кровообігу періостальних тканин, що залишилися навколо зони перелому, та зменшення часу оперативного втручання. Цей напрямок включає в себе розробку та вдосконалення внутрішніх і зовнішніх фіксаторів, а також методики остеосинтезу та їх використання.

2. Основними відмінними особливостями малоінвазивного остеосинтезу є застосування малих хірургічних доступів зі збереженням зв’язку відламків з прилеглими м’якими тканинами шляхом закритого співставлення відламків та застосуванням фіксаторів з малою площею контакту, які забезпечують стабільну їх фіксацію. Принципи малоінвазивного остеосинтезу реалізуються шляхом використання розроблених нами пластин з мінімальним контактом, інтрамедулярних стержнів та позавогнищевих зовнішніх стержневих апаратів.

3. Вибір методу остеосинтезу визначається із урахуванням локалізації, рівня та типу перелому, а також ступеня ушкодження м’яких тканин. Малоінвазивний остеосинтез особливо показаний та має переваги порівняно з традиційним у хворих із закритими оскольчатими переломами довгих кісток типу В і С, з ушкодженням м’яких тканин 3–5-го ступеня, з відкритими переломами 2–3-го ступеня, а також у випадках одночасного остеосинтезу в разі множинних переломів та поєднаних травм.

4. Розроблені нами пластини з мінімальним контактом відрізняються від відомих наявністю круглих і продовгуватих отворів, а також опорних площадок, які зменшують площу контакту імплантата з кісткою і створюють простір під пластиною, у якому проходить формування кісткового регенерату. Створений нами комплект типорозмірів пластин дозволяє виконувати малоінвазивний екстракортикальний остеосинтез із двох доступів у разі діафізарних переломів стегнової та великогомілкової кісток.

Результати клінічного застосування розроблених нами пластин з мінімальним контактом показали їх достатній запас міцності, що підтверджується проведеними теоретичними розрахунками.

5. Проведені експериментальні дослідження на тваринах показали, що за умови накісткового остеосинтезу проходить зрощення відламків шляхом утворення періостального кісткового регенерату. В зоні прилягання пластини до кістки з тотальним контактом періостальний регенерат не утворюється. У разі застосування пластин з мінімальним контактом проходить формування періостального кісткового регенерату в просторі під пластиною, що суттєво збільшує об’єм регенерату.

Під опорними площадками пластини з мінімальним контактом не виникає резорбції кістки, що підтверджують результати наших теоретичних розрахунків.

6. Розроблений нами стержень для інтрамедулярного остеосинтезу має специфічну форму профілю з наявним розбортованим пазом, що дозволяє його вводити в кістковомозковий канал стегнової та великогомілкової кісток без попереднього розсвердлювання і забеспечує більш високу ротаційну стійкість порівняно зі стержнем К’юнчера.

Запропонованій інтрамедулярний стержень показаний для закритого малоінвазивного остеосинтезу переломів стегна та гомілки типу А і В.

7. Методики малоінвазивного остеосинтезу з використанням удосконаленого нами стержневого апарату зовнішньої фіксації найчастіше використовувалися у лікуванні відкритих переломів гомілки (83,9%), відкритих переломів стегнової кістки (48%), зактритих переломів гомілки (23,5%) та переломів тазу типу В і С (57%).

За наявності відкритих переломів потрібне виконання повноцінної первинної хірургічної обробки, за необхідності – повторної хірургічної обробки рани і фіксації відламків апаратом зовнішньої фіксації.

Виходячи з отриманих результатів лікування, даний варіант малоінвазивного остеоситнезу слід розглядати як основний метод лікування. Рання заміна апарату на внутрішній остеосинтез доцільна переважно на сегменті стегна.

8. Рішення про можливість, терміни та етапність виконанання остеосинтезу у хворих з поєднаною травмою слід приймати після оцінки важкості травми та прогнозування результатів лікування на основі шкал, а також необхідно проводити оцінку стану пацієнта за запропонованою нами схемою з використанням прогностичного коефіцієнта важкості стану, яких грунтується на динаміці показників спеціальних та лабораторних методів досліджень.

За умови стабільних показників патофізіологічних, метаболічних процесів у разі політравми стабілізацію діафізарних переломів і нестабільних переломів тазу доцільно проводити протягом першої доби після травми.

9. За наявності множинних та поєднаних ушкоджень необхідно виділяти переломи з вираженою скелетною нестабільністю, яку слід усунути відзразу ж після виконання операції за життєвими показаннями. До таких переломів слід віднести нестабільні ушкодження тазового кільця, відкриті переломи 2–3-го ступеня, переломи з ушкодженням магістральних судин або компартмент-синдромом, діафізарні переломи стегнової кістки, множинні діафізарні переломи, важкі внутрішньосуглобові переломи.

10. Малоінвазивний остеосинтез не передбачає додаткової зовнішньої іммобілізації ушкодженої кінцівки гіпсовою пов’язкою. Основними принципами реабілітаційної програми після проведення як малоінвазивного, так і традиційного остеосинтезу є раннє дозоване відновлення функції, вертикальне пересування хворого та виконання ним індивідуальних комплексів активних вправ, які передбачають поступове збільшення навантаження.

11. Оцінка результатів лікування хворих з діафізарними переломами стегна та гомілки за методикою Маттіса, а також за частотою основних ускладнень показала більш високу клінічну ефективність запропонованих методик малоінвазвиного остеосинтезу порівняно з традиційним остеосинтезом.

Публікації автора:

1. Анкин Л.Н., Анкин Н.Л. Практика остеосинтеза и эндопротезирования. – К.: „Молодь”, 1994. – 300 с.

2. Анкин Л.Н., Анкин Н.Л. Практическая травматология. Европейские стандарты диагностики и лечения. – М.: Книга-плюс, 2002. – 480 с.

3. Анкин Л.Н., Анкин Н.Л. Пластины с минимальным контактом для биологического стабильно-функционального остеосинтеза // Травматология и ортопедия России. – 1995. – № 5. – С. 14–16.

Особистий внесок автора: брав участь у розробці пластини, проводив експеременти щодо обгрунтування параметрів пластин.

4. Анкин Н.Л. Биологическая концепция накостного остеосинтеза // Проблемы воєнного здравоохранения и пути его реформирования: Сборник научных трудов УВМА. – К.: Логос, 1997. – С. 337–340.

5. Анкин Л.Н., Анкин Н.Л. Реабилитация больных с переломами вертлужной впадины // Ортопедия, травматология и протезирование. – 1997. – № 1. – С.9–14.

Особистий внесок автора: проводив підбір клінічного матеріалу та огляд літератури з даної проблеми.

6. Анкин Н.Л. Остеосинтез и эндопротезирование при переломах шейки бедра // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. – 1997. – №2. – С. 19–22.

7. Анкин Н.Л., Коструб А.А., Павлишен Ю.И., Литовченко В.А., Власенко В.Г., Лакша А.М., Гарячий Е.В. Репаративный остеогенез при переломах длинных костей и сочетанной черепномозговой травме // Проблеми остеології. - 1998. – Т. 1, № 2–3. – С. 79–81.

Особистий внесок автора: провів аналіз клінічного матеріалу.

8. Анкин Н.Л. Остеосинтез при повреждении тазового кольца // Клінічна хірургія. – 1998. – №1. – С. 26–28.

9. Анкин Л.Н., Анкин Н.Л., Заруцкий Я.Л. Выбор времени и средств хирургической стабилизации отломков при переломах бедра у пострадавших с сочетанными травмами // Ортопедия, травматология и протезирование. – 1998. – № 4. – С. 18–22.

Особистий внесок автора: розробив бальну оцінку тяжкості стану хворих, провів огляд клінічного матеріалу та оцінку результатів лікування.

10. Анкин Н.Л. Применение остеосинтеза при переломах вертлужной впадины // Клінічна хірургія. – 1998. – №4. – С. 31–32.

11. Анкин Н.Л. Оперативное лечение переломов длинных костей у больного с политравмой // Клінічна хірургія. – 1998. – № 7. – С. 41–43.

12. Анкін М.Л., Анкін Л.М., Поліщук М.Є., Трещинський А. І, Рощин Г.Г., Шлапак І.П., Харченко В.Г., Ісаєнко Н.П., Барамія Н.М., Бабаєв Е.Х. Лікувальна тактика у потерпілих з поєднаними та численними черепно-мозковими травмами // Клінічна хірургія. – 1998. – № 9–10. – С. 36–37.

Особистий внесок автора: провів огляд клінічного матеріалу та оцінку результатів лікування. Розробив тактику первинного остеосинтезу апаратом зовнішньої фіксації.

13. Анкин Н.Л. Хирургическое лечение нестабильных повреждений тазового кольца // Современные аспекты военной медицины: Сборник научных трудов ГВКГ Украины. – К., 1999. – Вып. 4. – С. 101–103.

14. Анкин Н.Л., Никитин П.В., Король С.А., Бурлука В.В. Анализ причин рефрактур бедренной кости // Проблеми військової охорони здоров'я: Збірник наукових праць УВМА. – К., 1999. – Вип. 5. - С. 254-256.

Особистий внесок автора: провів аналіз клінічного матеріалу, розробив фіксатори для зменшення кількості ускладнень та техніку остеосинтезу, показання до кісткової пластики.

15. Анкин Н.Л., Никитин П.В., Король С.А., Бурлука В.В. Актуальные аспекты лечения огнестрельных переломов бедренной кости мирного времени // Проблеми військової охорони здоров'я: Збірник наукових праць УВМА. – К., 1999. – Вип. 5. – С. 250–254.

Особистий внесок автора: проводив оцінку результатів лікування хворих з вогнепальними переломами, запропонував тактику первинного зовнішнього та вторинного внутрішнього остеосинтезу.

16. Анкин Н.Л., Коструб А.А., Лакша А.М. Особенности остеосинтеза при открытых переломах длинных костей // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. – Симферополь: Сонат, 1999. – Т.135, ч. 2. – С. 47–49.

Особистий внесок автора: розробив апарат зовнішньої фіксації, проводив оцінку результатів лікування.

17. Анкин Н.Л., Поляченко Ю.В., Коструб А.А., Король С.А., Анкин Л.Н. Хирургическое лечение переломов плечевой кости // Вісник ортопедії травматології та протезування. – 2000. – №1(26). – С. 30–31.

Особистий внесок автора: проводив аналіз клінічного матеріалу, запропонував фіксатор для лікування переломів плечової кістки.

18. Анкин Н.Л., Гайко Г.В., Анкин Л.Н., Поляченко Ю.В., Коструб А.А., Лакша А.М. Традиционный и малоинвазивнный остеосинтез в травматологии // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2000. – №2. – С. 73–76.

Особистий внесок автора: провів аналіз лікування хворих, розробив принципи та техніку малоінвазивного остеосинтезу і фіксатори для його використання.

19. Н.Л. Анкин, Л.Н. Анкин, Ю.В. Поляченко, В.В. Бурлука. Хирургическое лечение нестабильных повреждений тазового кольца // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2000. – №4. – С. 9–14.

Особистий внесок автора: розробив техніку остеосинтезу крижово-клубового зчленування, розробив показання до дорзального та вентрального остеосинтезу.

20. Анкин Н.Л., Поляченко Ю.В., Анкин Л.Н., Король С.А. Применение миниинвазивного остеосинтеза при лечении диафизарного перелома бедренной кости // Клінічна хірургія. – 2000. – № 6. – С. 40–43.

Особистий внесок автора: провів аналіз лікування хворих, розробив принципи та техніку малоінвазивного остеосинтезу і фіксатори для його використання.

21. Анкин Н.Л., Денисенко В.Н., Король С.А., Поляченко Ю.В., Бурлука В.В. Объективная оценка тяжести травмы в лечении переломов бедра у пострадавших с сочетанной травмой // Проблеми військової охорони здоров'я: Збірник наукових праць УВМА. – К., 2000. – Вип. 7. – С. 118–125.

Особистий внесок автора: розробив принципи розподілу хворих по групах в залежності від оцінки тяжкості за шкалою АSS, розробив критерії операбельності хворих.

22. Анкин Н.Л., Барамия Н.Н., Рощин Г.Г., Поляченко Ю.В., Заруцкий Я.Л., Бурлука В.В., Король С.А., Анкин Л.Н. Лечение переломов бедра у пострадавших с тяжелой политравмой // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.М.Шупика. – К., 2000. – Вип. 9, кн. 1. – С. 282–291.

Особистий внесок автора: розробив тактику надання допомоги в залежності від бальної оцінки тяжкості травм, розробив техніку малоінвазивного остеосинтезу.

23. Анкин Н.Л., Поляченко Ю.В., Король С.А., Анкин Л.Н. Остеосинтез и эндопротезирование при переломах шейки бедренной кости // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.М.Шупика. – К., 2000. – Вип. 9, кн. 3. – С. 5–8.

Особистий внесок автора: розробив показання для остеосинтезу та ендопротезування, запропонував методику застосування канюльованих гвинтів.

24. Анкин Н.Л., Анкин Л.Н., Король С.А., Поляченко Ю.В., Бурлука В.В. Выбор хирургической тактики при лечении перелома бедренной кости у пострадавших с сочетанной травмой // Клінічна хірургія. – 2000. – № 11. – С. 42–45.

Особистий внесок автора: розробив класифікацію тяжких травм і показання до остеосинтезу, розробив техніку малоінвазивного остеосинтезу. Провів оцінку результатів лікування.

25. Анкин Н.Л., Поляченко Ю.В., Анкин Л.Н., Рощин Г.Г., Коструб А.А., Король С.А. Замена метода остеосинтеза при лечении пострадавших с открытыми переломами // Вісник травматології, ортопедії та протезування. – 2001. – № 1(28). – С. 94–96.

Особистий внесок автора: розробив показання до заміни методу у хворих з відкритими переломами, розробив техніку малоінвазивного остеосинтезу.

26. Анкин Н.Л., Поляченко Ю.В., Никитин П.В., Король С.А., Анкин Л.Н. Наш опыт лечения открытых переломов костей // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2001. – №1. – С. 10–13.

Особистий внесок автора: розробив тактику остеосинтезу в разі відкритих переломів, розробив техніку малоінвазивного остеосинтезу, провів аналіз результатів лікування.

27. Анкин Н.Л, Денисенко В.Н., Анкин Л.Н., Король С.А. Хирургическая тактика при лечении переломов бедренной кости у пострадавших с сочетанной травмой // Проблеми військової охорони здоров'я: Збірник наукових праць УВМА. – К., 2002. – Вип. 11. – С. 534–539.

Особистий внесок автора: розробив техніку малоінвазивного остеосинтезу стегна, провів аналіз результатів лікування.

28. Анкін М.Л., Заруцький Я.Л., Анкін Л.М. Лікування переломів у пострадавших з політравмою // Військова медицина України. – 2003. – Т. 3, № 1–2. – С. 29–34.

Особистий внесок автора: розробив критерії операбельності пацієнтів.

29. Анкин Н.Л., Король С.А., Анкин Л.Н., Денисенко В.Н., Бурлука В.В. Лечение переломов бедренной кости у пострадавших с сочетанной травмой // Травма. – 2003. – Т. 4, № 2. – С. 185–188.

Особистий внесок автора: розробив техніку малоінвазивного остеосинтезу, тактику та етапи надання допомоги в разі поєднаної травми.

30. Патент №13842А Україна, МПК⁶ А 61 В 17/58. Пластина для остеосинтезу / Анкін М.Л., Анкін Л.М. (Україна); №94020542; Заявл. 29.06.93; Опубл. 25.04.97, Бюл. №2–4 с.

31. Патент №2022534 Российская Федерация. Пластина для остеосинтеза / Анкин Н.Л., Анкин Л.Н., Кваша В.П., Левицкий В.Б. (Украина); №5026222; Заявл. 20.08.91; Опубл. 15.10.94.

32. Анкін М.Л., Анкін Л.М. Остеосинтез при пошкодженнях тазового кільця та переломах вертлужної западини // ХІІ зїзд травматологів-ортопедів України: Матеріали з’їзду. – К., 1996. – С. 5–6.

Особистий внесок автора: провів аналіз клінічного матеріалу.

33. Анкин Л.Н., Анкин Н.Л. Биологическая концепция экстракортикального остеосинтеза // VІ съезд травматологов и ортопедов России: Тез. докл. – Нижний Новгород, 1997. – С. 360.

Особистий внесок автора: брав участь в розробці пластини, провів гісто-морфологічні дослідження.

34. Анкин Л.Н., Анкин Н.Л., Бурлука В.В., Король С.А. Лечение переломов двух бедренных костей у пострадавших с сочетанной и множественной травмой // Российский национальный Конгресс ,,Человек и его здоровье. Травматология, ортопедия, протезирование, биомеханика, реабилитация инвалидов”: Материалы Конгресса. – Санкт-Петербург, 1998. – С. 35–36.

Особистий внесок автора: провів аналіз клінічного матеріалу, розробив тактику надання допомоги в разі політравми.

35. Поляченко Ю.В. Анкін Л.М., Анкін М.Л. Політравма і проблеми підготовки травматологів широкого профілю // ХІІІ зїзд ортопедів - травматологів України: Зб. наук. пр. з’їзду. – Донецьк, 2001. – С. 117.

Особистий внесок автора: провів аналіз надання ургентної допомоги хворим з політравмою.

36. Анкин Л.Н., Анкин Н.Л. Иерархия лечения переломов у пострадавших с сочетанными травмами // Седьмой российский национальный Конгресс ,,Человек и его здоровье”: Материалы Конгресса. – Санкт-Петербург, 2002. – С. 88.

Особистий внесок автора: розробив тактику та визначив терміни надання хірургічної допомоги хворим з політравмами.

37. Анкин Н.Л., Анкин Л.Н. Опыт применения накостного малоинвазивного остеосинтеза // Восьмой российский национальный Конгресс ,,Человек и его здоровье”: Материалы Конгресса. – Санкт-Петербург, 2003. – С. 135.

Особистий внесок автора: брав участь у розробці пластини, провів гісто-морфологічні експерименти, провів аналіз клінічного матеріалу.