Анотація до роботи:

Котляров С. Л. Трансформація фондових ринків країн Центральної та Східної Європи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини. ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів трансформації фондових ринків країн ЦСЄ. Розглядаються теоретичні засади функціонування фондового ринку в сучасній ринковій економіці, форми і тенденції його інтернаціоналізації. Досліджено передумови і особливості формування світового фондового ринку.

На основі систематизованих автором ключових кількісних та якісних параметрів проведено порівняльний аналіз фондових ринків країн ЦСЄ, виявлено специфіку їх становлення та розвитку у фундаментальних трансформаційних компонентах – склад і механізми взаємодії учасників; фондова інфраструктура; регулятивна система. Доведено, що організаційно-структурна динаміка і ефективність функціонування національних фондових ринків досягається за умов чітко визначеної моделі і стратегії їх розвитку, законодавчо-нормативної врегульованості, розвинутості фондової інфраструктури, збалансованої політики фінансової лібералізації.

Досліджено та оцінено проблеми становлення фондового ринку України та обгрунтовано шляхи його ефективного розвитку у контексті стратегічних пріоритетів міжнародної інтеграційної політики.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішено важливе наукове завдання виявлення тенденцій трансформації фондових ринків країн ЦСЄ в умовах інтернаціоналізації та фінансової глобалізації. Основні висновки, які характеризуються науковою новизною і мають теоретичне і практичне значення, полягають у наступному:

1. Фондовий ринок посідає винятково важливе та особливе місце у структурі сучасної ринкової економіки, що зумовлено унікальними властивостями цінних паперів у контексті завдань і пріоритетів світогосподарського розвитку та мотивує об’єктивну тенденцію сек’юритизації міжнародних економічних відносин. Його структура у функціонально-інструментальному плані постійно еволюціонізує у координатах фундаментальних сегментів: первинний і вторинний; організований і неорганізований; акцій, облігацій, похідних цінних паперів. Він постійно розвивається, особливо в умовах посиленої інтернаціоналізації та глобалізації.

2. Міжнародний фондовий ринок прискорює процеси світогосподарського розвитку, забезпечуючи доступ фізичних і юридичних осіб до інституційно закумульованих вільних інвестиційних ресурсів найбільш ефективними і транспарентними засобами. Його формування було обумовлено дією загальних та специфічних інтернаціоналізаційних факторів. Масштаби, структуру і динаміку міжнародного фондового ринку визначають національні фондові ринки, в першу чергу, розвинуті, кількість яких постійно зростає.

3. Формування фондових ринків країн Центральної та Східної Європи, їхня модельна конфігурація та ринкова трансформаційна значущість, визначались, насамперед, стратегією реформ та державною економічною політикою кожної країни. Стан і ступінь розвитку фондового ринку суттєво різняться в окремих групах країн цього регіону: Польщі, Угорщині, Чехії, - з одного боку, Росії, України, Білорусі - з другого. На сьогодні, країни ЦСЄ є крупними позичальниками на світовому ринку капіталів, які використовують фондові інновації (депозитарні розписки, єврооблігації, сек’юритизацію боргових зобов’язань тощо), і водночас – потенційно значимими регіональними донорами. Вони мають значний потенціал розвитку фондових ринків, пов’язаний із інвестиційним використанням зростаючих збережень населення, активізацією діяльності приватизованих підприємств, іноземним інвестуванням.

4. Подальший розвиток фондових ринків країн Центральної та Східної Європи пов’язаний із гнучкою взаємодією із іншими сегментами фінансового ринку, насамперед, з кредитним та валютним у межах органічно взаємопов’язаних політико-правової, структурної, монетарної та фіскальної політик. Принципово важливим для фондових ринків практично всіх країн ЦСЄ є їх трансформація у напрямі забезпечення ефективного інвестування реального сектору економіки, транспарентності та привабливості для міжнародного довгострокового, а не спекулятивного короткострокового капіталу. При цьому важливе значення мають геоекономічні фактори розвитку країн ЦСЄ у контексті європейського чи СНД векторів розвитку, хоча очевидною за умов глобалізації є загальна гармонізація основних регулятивних принципів і норм, розроблення уніфікованих стандартів транспарентної діяльності учасників фондового ринку з належним інформаційним обміном та моніторингом з метою запобігання ринковим маніпуляціям та недобросовісної конкуренції.

5. Фондовий ринок України розвивався поетапно, реагуючи на стратегічну орієнтацію ринкового трансформування та відповідні засоби макроекономічного регулювання. Одночасно ретроспектива довгострокової інвестиційної кон’юнктури та українському фондовому ринку в багатьох базових компонентах корелювала з ситуацією на ринках країн ЦСЄ: бурхливе зростання в початковий період розвитку із подальшим спадом через зниження масштабів і дохідності спекулятивних портфельних інвестицій та збереження загальної низької ліквідності ринку; посилення інвестиційної привабливості реального сектору економіки в умовах фінансової стабілізації та економічного зростання, зниження систематичних і несистематичних ризиків інвестицій; превалювання прямого іноземного інвестування у формі злиттів та поглинань унаслідок лібералізації та відкриття національних ринків.

6. На сьогодні фондовий ринок України характеризується значними масштабами та високою динамікою розвитку. Разом із тим, до останнього часу залишаються невирішеними принципові проблеми його розвитку: внутрішні (ліквідність, створення єдиного національного депозитарію, кадрове забезпечення, незаконне використання інсайдерської інформації - так звана проблема «двох реєстраторів», рейдерства, економіко-правової безвідповідальності тощо) та зовнішні (спонтанна інтернаціоналізація, особливо на корпоративному рівні, невиважена політика державних євроінтеграційних запозичень тощо).

7. Пріоритетними шляхами розвитку фондового ринку України є: визначення і легітимізація регулятивних взаємовідносин держави і учасників національного фінансового ринку із автономією чи підпорядкованістю його фондового сегменту; зміни законодавства про акціонерні товариства у відповідності з сучасними тенденціями розвитку світового фондового ринку, інфраструктурна визначеність стосовно депозитарних відносин, налагодження оперативної аналітичної системи забезпечення учасників ринку, насамперед, населення, доступною і надійною інформацією; органічне входження у європейський фондовий ринок.

8. Зростаючу роль в сучасних умовах відіграє людський фактор розвитку фондового ринку, його наповнення інтелектуальними інноваціями, професіоналізація учасників. Забезпечення належної якості людського капіталу як запоруки міжнародної конкурентоспроможності потребує створення ефективної системи підготовки, сертифікації, підбору, перепідготовки кадрів у сфері корпоративного управління і регулювання фондового ринку на основі застосування принципів справедливого і чесного відношення до акціонерів, розкриття інформації про компанію, точне дотримання публічних нормативних процедур. На шляху до становлення цивілізованого фондового ринку необхідна консолідація його професійних учасників і державних інституцій при чіткому розмежуванні регулятивних і саморегулятивних функцій.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Котляров С. Л. Депозитарні розписки: сутність, типи, перспективи розвитку, механізм випуску. // Ринок цінних паперів України / Щомісячний науковий, виробничо-практичний журнал.- 2002. – №7-8 - С. 57-72, (1,8 д. а.)

2. Котляров С. Л. Фондові ринки країн, що розвиваються, в умовах інтернаціоналізації та глобалізації. // Ринок цінних паперів України./ Щомісячний науковий, виробничо-практичний журнал.- 2004. – №1-2 - С. 7-18, (1,1 д. а.)

3. Котляров С. Л. Вплив інформації на поведінку інвестора на світовому фінансовому ринку // Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. – Київ, :КНЕУ, 2004.- Вип. 13. – С. 94-100, (0,4 д. а.)

4. Котляров С. Л. Експорт капіталу та фондовий ринок в умовах інтернаціоналізації // Формування ринкової економіки. Міжвідомчий науковий збірник.- Київ, :КНЕУ, 2005.- Вип. 14. – С. 152-159, (0,6 д. а.)

5. Котляров С. Л. Розвиток фондового ринку України в контексті євроінтеграції // Ринок цінних паперів України / Щомісячний науковий, виробничо-практичний журнал.- 2007. – №11-12 - С.3-7, (0,8 д.а.)

В інших виданнях:

6. Котляров С.Л. Особенности развития фондовых рынков развивающихся стран в условиях интернационализации // Праці Четвертої міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”, 24-27 листопада 2003 р., м. Донецьк. Частина 3. - Донецьк: ДонНУ, 2003. – С. 206-209, (0,4 д.а.)

7. Котляров С.Л. Развивающийся финансовый рынок как механизм, порождающий информацию, и альтернативные стратегии рационального инвестора // I Міжнародна науково-практична конференція „Науковий потенціал світу 2004”, 1-15 листопада 2004 р., м. Дніпропетровськ. Том 11. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 31-34, (0,2 д.а.)

8. Котляров С.Л. Зарубіжний досвід досконалості інфраструктури фондового ринку // VIII Міжнародна науково-практична конференція „Наука і освіта 2005”, 7-21 лютого 2005 р., м. Дніпропетровськ. Том 75. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 46-48, (0,2 д.а.)

9. Котляров С.Л. Зміни в структурі учасників фондового ринку країн Західної Європи та США в останні десятиріччя // Міжнародна наукова конференція „Україна в системі міжнародних відносин в умовах глобалізації”, 9 лютого 2005 р., м. Київ. - Київ: Європейський університет, 2005. – С. 198-205, (0,4 д.а.)