Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика


Курило Ірина Олексіївна. Трансформація соціально-економічної структури населення та її демографічні наслідки : дис... д-ра екон. наук: 08.09.01 / НАН України; Інститут демографії та соціальних досліджень. — К., 2006. — 454арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 411-437.



Анотація до роботи:

Курило І.О. Трансформація соціально-економічної структури населення та її демографічні наслідки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретико-методологічних і прикладних проблем трансформації соціально-економічної структури населення та її демографічних наслідків. Виявлено основні закономірності еволюції соціально-економічної структури та факторів стратифікації населення. Обґрунтовано методологічні підходи й розроблено структурно-логічну схему комплексного дослідження трансформацій соціально-економічної структури населення та їх демографічних наслідків.

Соціально-економічну структуру населення досліджено в єдності її інституціонального й класово-групового виміру. Запропоновано методики виокремлення у населенні класових і мезокласових утворень, освітньо-професійних страт. Розглянуто вплив новітніх трансформацій соціально-економічної структури на перебіг демографічних процесів в Україні. Обґрунтовано основні принципи формування та напрями реалізації соціально-демографічної політики у царині соціально-класових відносин та відтворення людського потенціалу.

Дисертантом на основі здійснених досліджень запропоновано нове вирішення наукової проблеми розробки теоретико-методологічних засад трансформації соціально-економічної структури населення у контексті її впливу на демографічні процеси та визначення базових принципів й пріоритетних напрямів даної трансформації у системі завдань соціально-демографічної політики в Україні. За результатами дисертаційного дослідження сформульовано такі висновки:

1) Прогресивний напрям соціоструктурної динаміки втілюється у переході від домінування демографічних чинників стратифікації та владно–політичних факторів до переважання економічних чинників, а відтак до посилення ролі нерівностей, зумовлених факторами особистісного, індивідуально-досяжного характеру. Суспільний розвиток йде шляхами функціонального збагачення й ускладнення економічної діяльності, що виявляється у збільшенні багатомірності соціально-економічної структури, переплетенні різних стратифікаційних решіток, підвищенні ролі функціонального аспекту організації соціально-економічних структур та циклічних коливаннях висоти соціальної стратифікації населення. Внаслідок прискорення економіко–технологічних змін наростають процеси оновлення соціально-економічної структури населення, посилюється роль нерівноважних та динамічних факторів, які стимулюють запуск механізмів її трансформації.

2) Складовими соціально-економічної структури населення виступають не лише класи й соціально-економічні верстви, а й інститути, які „зчіплюють” між собою класово-групові елементи, організують–упорядковують їх взаємодію і об’єднують їх у структуру. Інститути відіграють ключову роль у трансформаціях соціально-економічної структури: принципові зміни кількісних і якісних параметрів класово-групового складу населення відбуваються під впливом перетворень основних економічних і соціальних інститутів макрорівня.

3) Трансформаційний період являє собою етап руйнації старої й становлення нової соціально-економічної структури населення, протягом якого на зміну закритій соціальній системі зі сталими протиріччями, спрощеною структурою й домінуванням владно-політичного фактора стратифікації приходять перехідні структури з нестійкою основою, формуються нові соціоструктурні утворення. У регулюванні становлення нової соціально-економічної структури слід орієнтуватися на: формування структурного устрою з численністю соціально-економічних верств, ускладненням соціальної організації, посиленням стимулюючої функції соціальної нерівності; перетворення інститутів влади і власності на відносно незалежні основи соціального сходження індивідів і забезпечення сумірної участі економічних, політичних, соціально-культурних ресурсів у формуванні соціально-економічного статусу; заохочення соціальної мобільності, розвиток конкурентних механізмів сходження індивідів, активізацію горизонтальної і вертикальної взаємодії соціально-економічних груп.

4) Обґрунтовано поєднання в аналізі трансформацій соціально-економічної структури і їх демографічних наслідків традиційної для демографічних й економічних досліджень оцінки соціально-економічного складу населення із вивченням інституціональної складової формування соціально-економічної структури. Доведено, що парадигма інституціонального аналізу, взята за основу теоретико-методологічної бази дослідження, є найбільш прийнятною для вивчення трансформацій соціально-економічної структури населення й перспективною щодо пошуку інституціональних резервів економіки, соціальних стимуляторів її розвитку, шляхів активізації продуктивних ефектів взаємодії економічних і соціально-демографічних факторів.

5) Розроблена методологія комплексного дослідження трансформацій соціально-економічної структури і їх демографічних наслідків, що базується на застосуванні класового й стратифікаційного підходів як взаємодоповнюючих і передбачає поєднання послідовних стадій аналізу: демографічних передумов формування соціально-економічної структури населення, інституціональних основ її становлення, класово-групового складу населення, якості соціально-економічної структури та впливу її трансформацій на демографічні процеси й відтворення людського потенціалу.

6) Доробком автора є обґрунтування методичних підходів до аналізу соціально-економічної структури, що базуються на виділенні емерджентних властивостей населення, які породжуються функціональною взаємодією індивідів і їх груп, характеризують спосіб їх поєднання та відносини між ними. До емерджентних властивостей відносяться й економічні інститути. Критерію емерджентності відповідають показники чисельності, складу населення, частоти взаємодій між соціально-економічними групами. Розроблені автором методичні процедури дали змогу виокремити класові утворення та соціально-економічні страти у населенні на базі даних вітчизняної статистики та проаналізувати їх соціально-демографічні особливості.

7) Для транзитивної соціально-економічної структури населення України характерна актуалізація соціальних відмінностей, пов’язаних з демографічними ознаками. У граничних вікових контингентах (наймолодшого працездатного й старшого віку) особливо чітко простежується поляризація населення за соціально-економічним статусом (рівнем освіти, професійно-посадовою позицією, доходами). Актуальною лишається проблема нерівності шансів і можливостей чоловіків і жінок у сфері економічного відтворення, що насамперед виявляється у гендерних диспропорціях професійно-посадового складу, секторально-галузевого розподілу населення й неадекватних відмінностях щодо рівня доходів і заробітної плати.

8) Встановлено, що нечисленність найбільш перспективних класово-групових спільностей в Україні, їх ізоморфність й принципові якісні відмінності від західних „взірців” зумовлюються деформаціями інституціональної бази формування відповідних соціально-економічних груп населення, що насамперед стосується становлення інститутів приватної власності і ринку праці в країні. Визрівання інституціональних основ сучасної соціально-економічної структури населення постає як проблема формування „прозорої” економіки, передумов для ефективного функціонування усіх форм власності, розвитку прогресивних форм організації й регулювання трудових відносин.

9) Аналіз освітньо-професійної структури засвідчив збереження праценадлишково-орієнтованої соціально-професійної структури зайнятого населення України, численність страт напівкваліфікованої й некваліфікованої праці, наявність інституціональних пасток в освітньо-професійній сфері, проблем з інвестуванням в інтелектуальний капітал, його оновленням і продуктивним використанням. Для інтеграції перспективних соціальних прошарків освіченого населення у „новий середній клас” особливо важливим є створення матеріальних умов для розширеного відтворення якісної робочої сили в країні. Якщо становлення цивілізованих ринкових відносин потребує налагодження ефективної взаємодії наділених інноваційними якостями підприємців, то інноваційна переорієнтація економіки, постіндустріальний прорив залежать від реалізації синергетичного ефекту цілеспрямованої участі управлінців й професіоналів у продукуванні нових знань, ідей, впровадженні інновацій.

10) Як під час ринкових трансформацій, так і у перспективі вагомим лишатиметься вплив соціоструктурних зрушень на перебіг демографічних процесів в Україні. Автором обґрунтовано специфіку дії інституціональних та соціогрупових змін на демографічну динаміку, проаналізовано відмінності результативних демографічних показників для соціально-економічних груп населення країни. Доведено, що прогресивні соціоструктурні зрушення на користь „старого” й особливо „нового” середнього класу слугуватимуть позитивним фактором динаміки смертності й тривалості життя населення, але не сприятимуть підвищенню його дітородної активності в доступній для огляду перспективі. З огляду на це, а також специфіку медико-демографічної ситуації, необхідне як підтримання пронаталістського вектора у соціально-демографічній політиці, так і особливо посилення її напрямів, пов’язаних з поліпшенням стану здоров’я та нарощуванням інтелектуального потенціалу населення.

11) Запропоновано здійснювати оцінку якості соціально-економічної структури за двома групами характеристик: якості інституціональної системи й якості класового групового складу населення. Проведена оцінка якості інституціональної системи в Україні засвідчує неефективність дії інституціональних регуляторів економічної діяльності й необхідність посилення адаптаційної, інтеграційної, інноваційної й стабілізуючої функцій цієї системи. Нечисленність середніх верств, неконсистентність їх ознак та брак соціального впливу, „тяжіння” вагомої частини населення до підніжжя стратифікаційної піраміди, надмірна висота стратифікації за відносної закритості соціальної верхівки вказують на вади класового-групового складу населення.

12) З орієнтацією на спектр проблем, що пов’язані зі становленням нової соціально-економічної структури населення й відтворенням людського потенціалу, та з врахуванням необхідності прогресивних інституціональних перетворень у відповідних сферах суспільно-економічного життя, сформульовано базові принципи та основні напрями соціально-демографічної політики в Україні, які охоплюють регулюючі впливи у соціально-трудовій сфері, у царині освіти, щодо розвитку сім’ї й стимулювання дітородної активності, а також щодо поліпшення стану здоров’я й подовження середньої тривалості життя.

Публікації автора:

Монографії

  1. Курило І. О. Соціально-економічна структура населення: еволюція, сучасність, трансформації: Монографія. - К.: ДУ „Інститут економіки та прогнозування” НАН України, 2006. - 472 с.

  2. Соціально-демографічна ситуація у м. Києві в умовах переходу до ринкової економіки / Кулик О., Стешенко В., Курило І., Чуйко Л. та ін. - К.: Ін.-т економіки НАН України, КМДА, 2000. – 115 с. (Автору належать підрозділи 1.4, 2.4).

  3. Демографічна криза в Україні. Проблеми дослідження, витоки, складові, напрями протидії / Стешенко В. С., Піскунов В.П., Курило І.О., Чуйко Л.В. та ін. - К.: Ін-т економіки НАН України, 2001. – 560 с. (Автору належать підрозділи 4.1, 4.2, 4.3).

  4. Перший Всеукраїнський перепис населення: історичні, методологічні, соціальні, економічні, етнічні аспекти / Власенко Н.С., Лібанова Е.М., Курило І.О., Осауленко О.Г. та ін. – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2004. – 558 с. (Автору належить підрозділ 4.8).

  5. Соціальна безпека: теорія та українська практика / Гнибіденко І.Ф., Колот А.М, Новікова О.Ф., Курило І.О. та ін. – К.: КНЕУ, 2006. – 292 с. (Автору належить параграф 2.2.6).

Статті у наукових фахових виданнях

  1. Курило І. О. Сучасні медико-демографічні проблеми працездатного населення України // Україна: аспекти праці. – 1996. – №1. – С. 47–52.

  2. Курило І.О., Рудницький О.П. Смертність від нещасних випадків і зовнішніх дій та її вплив на тривалість життя в Україні // Демографічні дослідження: Зб. наук. пр. - К: Ін-т економіки НАН України, 1996.– Вип. 18. - С.117–128. Особистий внесок: проаналізовано структуру смертності від неприродних причин та охарактеризовано соціоструктурні детермінанти несприятливої динаміки смертності населення від різних видів нещасних випадків і зовнішніх дій.

  3. Курило І.О. Про демоекономічну оцінку трудового потенціалу населення та деякі проблеми його відтворення в сучасних умовах // Зайнятість та ринок праці: Зб. наук. пр. –К.: РВПС, 1998. – Вип.7. – С. 99–105.

  1. Курило І.О. Економічно активне населення України: соціально-демографічний портрет // Україна: аспекти праці. – 1999. – № 4. – С.30–35.

  2. Курило І.О. Про чинники сучасного зниження народжуваності в Україні // Демографічні дослідження: Зб. наук. пр.– К.: Ін-т економіки НАН України, 2001.– Вип. 23. – С. 7–21.

  3. Курило І.О. Про медико-демографічні чинники формування і відтворення трудового потенціалу населення України // Україна: аспекти праці. – 2001. – №8. – С. 35–42.

  4. Курило І. О. Про специфіку сучасних трудових відносин в Україні та проблеми становлення соціально-економічного складу населення нового типу // Демографічні дослідження: Зб. наук. пр. – К.: Ін-т економіки НАН України, 2002. – Вип. 24. – С. 7–31.

  5. Курило І.О. Деякі демографічні передумови формування економічної активності та соціальної стратифікації населення України // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 8. – С. 19–25.

  6. Курило І.О. Зайнятість української молоді як основний чинник формування її сучасного соціально-економічного складу // Демографічні дослідження: Зб. наук. пр. К.: Ін.-т економіки НАН України, 2003. Вип.25. С. 116-136.

  7. Курило І.О. Зміни у соціально-трудових відносинах та соціально-економічному складі населення України: регіональні особливості // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України: Зб. наук. пр. – Тернопіль, 2004. – Вип. 9. – С. 213–216.

  8. Курило І.О. Соціально-економічна структура населення України: освітньо–професійний вимір // Демографія та соціальна економіка. – 2004.– №1. – С. 136–148.

  9. Курило І.О. Підприємці–роботодавці у соціально-економічній структурі населення України // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 6. – С. 36–42.

  10. Курило І.О. Вплив матеріального добробуту на якість споживання і здоров’я членів сімей із дітьми // Реалізація цілей розвитку тисячоліття ООН в Україні: подолання бідності та підвищення життєвого рівня населення: Зб. наук. пр. - К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2004. – С. 130–134.

  11. Курило І.О. Трансформації зайнятості та соціально-економічного складу населення України у контексті людського розвитку // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2004. – Т. 1.– С. 270–276.

  12. Курило І.О. Інтелектуальний капітал, його роль та особливості відтворення в умовах інноваційного економічного розвитку // Формування ринкової економіки: Управління людськими ресурсами: проблеми теорії і практики. - К.: КНЕУ, 2005. – Т.1.: Сучасні технології управління людськими ресурсами. – С. 273–280.

  13. Курило І.О., Григор’єва Л.О. До питання про інституційні основи формування соціально-класової структури населення України // Наукові праці Донецького національного технічного університету: Серія: економічна. – Донецьк: ДоНТУ, 2005. – Вип. 89–1.– С. 153–160. Особистий внесок: проаналізовано вплив перетворень власності та особливостей формування ринку праці на становлення класів у населенні України.

  14. Курило І.О. Людський вимір інноваційного розвитку// Україна: аспекти праці. – 2005. – № 6. – С. 46–51.

  15. Курило І.О. Статистичне дослідження гендерних особливостей соціально-економічної структури населення // Статистика України. – 2005. – № 4 (31). – С. 37–42.

  16. Курило І. О. Інституціональні й соціоструктурні чинники та новітні тенденції народжуваності у західному регіоні України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Політика демографічного розвитку: сучасний стан та її перспективи в західному регіоні України: Зб. наук. пр. – Львів: Ін-т регіональних досліджень, 2005. – Вип. 5 (55). – С. 358-363.

  17. Курило І.О. Методологічні питання статистичного аналізу соціально-економічної структури населення та оцінки її якості // Проблеми статистики: Зб. наук. праць. – К: Видавничий центр Держкомстату України, 2005. – Вип. 7. – С. 37– 41.

  18. Курило І.О. Становлення нового „класу знання” в Україні: макроекономічні передумови, інституціональні пастки, пошуки виходу // Наукові праці Донецького національного технічного університету: Серія: економічна. – Донецьк: ДоНТУ, 2006. – Вип.103–4. – С. 64–70.

  19. Курило І.О. Про базисні принципи соціально-демографічної політики в Україні // Україна: аспекти праці. – 2006. – №4. – С. 27–33.

  20. Курило І. О. Основні напрями політики щодо формування соціально-економічної структури населення та відтворення людського потенціалу // АгроІнком. – 2006. – №5–6. С. 128–131.

  21. Курило І.О. Тенденції народжуваності в Україні у контексті подальшої трансформації суспільства // Демографія та соціальна економіка. – 2006. – №1. – С. 38–45.

Статті в інших наукових виданнях

  1. Населення України – 2002. Щорічна науково-аналітична доповідь. – К.: Академпрес, 2003. – С. 73-84. (Розділ 4).

  2. Населення України – 2003. Щорічна науково-аналітична доповідь. К.: Академпрес, 2004. – С. 129-150. (Розділ 5).

  3. Людський розвиток в Україні: 2003 рік. Щорічна науково-аналітична доповідь. – К.: Академпрес, 2003. – С.165-214. (Розділ 5).

  4. Людський розвиток в Україні: 2004 рік. Щорічна науково-аналітична доповідь. – К.: Академпрес, 2004. – С. 83-98, 157-171,189-196.

  5. Про становище сімей в Україні. Державна доповідь за підсумками 2000 року. -К.: Шкільний світ, 2001. - С.26-30, 156-158.

  6. Курило І. О. Проблема здоров’я нації в сучасній Україні // Журнал практичного лікаря. – 2002. – №5. – С. 2-9.

  7. Курило І.О. Соціально-демографічні особливості самооцінки стану здоров’я населенням України // Демографічні дослідження: Зб. наук. пр. – К.: Ін-т економіки НАН України, 2003. – Вип. 25. – С. 44-55.

  8. Сільська молодь України: стан, проблеми та шляхи їх вирішення. Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2003 року). – К.: Державний Ін-т проблем сім’ї та молоді, 2004. – С. 27-40, 70-80.

  9. Курило І.О. Освітньо-професійні ресурси як чинник соціальної диференціації населення // Економічний часопис – ХХІ. 2005. – №1–2. – С. 53-56.

  10. Стан та соціальний захист сільських дітей. тематична державна доповідь про становище дітей в Україні за підсумками 2004 р. – К.: Державний Ін-т проблем сім’ї та молоді, 2005. – С. 75-91.

Матеріали наукових конференцій

  1. Курило І.О. Регіональні особливості сучасної демоекономічної ситуації в Україні // Регіональна політика України: концептуальні засади, історія, перспективи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції .– Київ: Ін-т національних відносин і політології НАН України, 1995. – С. 194-197.

  2. Курило І.О. Диференціація рівнів смертності населення України: етнодемографічний аспект // Етнонаціональний розвиток в Україні та стан української етнічності в діаспорі: сутність, реалії конфліктності, проблеми та прогнози на порозі ХХІ століття: Матеріали 5-ої Міжнародної науково-практичної конференції – Київ-Чернівці: Київський військовий гуманіт. ун-т, Чернівецький держ. ун-т ім. Юрія Федьковича, 1997. – С. 306–307.

  3. Курило І.О. Про сучасні демографічні проблеми і деякі пріоритети демополітики в Україні// Проблеми безпеки української нації на порозі ХХІ сторіччя: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції.– Київ–Чернівці: Київський військовий гуманіт. ун-т, Чернівецький держ. ун-т ім. Юрія Федьковича,1998. – Ч. І. – С. 523–525.

  4. Курило І.О. Про деякі соціальні індикатори рівня життя населення України в перехідний період// Актуальні питання державного будівництва і подолання кризових явищ у суспільстві: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. – Київ: Міжнародний інститут лінгвістики і права, 1999. – С. 213-215.

  5. Курило И. А. Демографическая составляющая воспроизводства трудового потенциала населения в современных условиях // Демографическое развитие и его социально-экономические последствия: Материалы международной научно-практической конференции. – Москва: ГУ ИМЭИ, 2001. – С. 115-117. (мова рос.).

  6. Курило І.О. Формування соціально-економічної структури населення України: гендерний аспект // Гендер: реалії та перспективи в українському суспільстві: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – К.: Фоліант, 2003. – С. 11–13.

  7. Курило І.О. До питання про регулювання процесів становлення нового соціально-економічного складу населення України // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління: Матеріали 4-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції – Харків: Харківський національний ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2003. – С. 126–127.

  8. Курило І.О. Безперервність освіти у контексті формування інноваційної моделі соціально-економічного розвитку в Україні // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління: Матеріали 5-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції – Харків: Харківський національний ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2004. – С. 175–176.

  9. Курило І.О. Гендерний аспект освітньої структури населення України // Зб. доп. Міжнародної науково-практичної конференції „Гендерний компонент у структурі вищої технічної освіти та природничих наук”. – Київ: СПД „Микола Мельник”, 2005. – С. 86–90.