В дисертації наведено теоретичне узагальнення та розроблено практичні рекомендації щодо трансформації управління підприємствами портової діяльності України на підставі удосконалення співробітництва державних структур і приватного капіталу в портовому господарстві, запропоновано концептуальну схему організаційної структури порту, яка враховує складний багатофункціональний характер портової діяльності. В роботі запропоновано і обґрунтовано модель морського кластеру, яка передбачає активізацію взаємодії в портовій зоні бізнесу, науки і освіти і органів влади. Під час дослідження цього наукового питання одержані такі основні наукові висновки та прикладні результати: 1. В ході дослідження здобувачем доведено, що в Україні питанням удосконалення управління портовим господарством не приділялося достатньої уваги, не враховувалися ринкові перетворення в економіці країни і, як наслідок, підприємства портової діяльності працюють менш ефективно, ніж у країнах з розвиненою ринковою економікою. Це обумовлює необхідність створення нових ринкових форм організації системи управління підприємствами та організаціями портового господарства. 2. В дисертаційній роботі здійснена систематизація та виконане уточнення відомих, а також обґрунтовано нові положення, що в сукупності становлять теоретичну і організаційно-методичну основу процесу трансформації управління підприємствами портової діяльності, включаючи формування і функціонування неформальних об'єднань підприємств і організацій підприємницької діяльності з установами науки, освіти і влади. 3. В дисертації доведено, що сьогодні портове господарство України має потребу у фінансових ресурсах для відновлення перевантажувальної техніки, складського господарства, ремонту гідротехнічних та інших споруджень. Держава не має можливості виділити кошти на ці цілі, тому необхідна активізація державно-приватного партнерства, основні форми якого наведені і обґрунтовані в роботі. 4. Проведене дослідження показало, що при формулюванні транспортно-економічної характеристики морського торговельного порту необхідно відходити від розуміння порту як підприємства (юридичної особи). В дисертації доводиться, що транспортно-економічну характеристику порту необхідно формувати на підставі територіального принципу, а при розподілі портових функцій треба особливо підкреслити необхідність їх виконання у відповідності з законодавчими і нормативно-правовими актами, а також міжнародними угодами України. 5. В дисертаційній роботі виявлено, що формування української системи управління портовими підприємствами варто розглядати як тріаду функцій, які властиві діяльності портів: функції виробництва, функції володіння і функції контролю. Вона дозволяє чітко виділити в структурі управління підприємствами і організаціями портової діяльності Адміністрацію порту, Морську адміністрацію, Контролюючі органи і Підприємницькі структури. 6. Встановлено, що різноманіття портових функцій, поява нових функцій, створення в портовій зоні промислових підприємств спричиняють появу і розвиток різних видів взаємодії підприємств у портовій зоні, що є причиною появи в системі управління різних неформальних об'єднань, найбільш ефективними серед яких, як доведено в дисертації, є морські кластери. 7. В дисертації обґрунтовано, що формування морського кластера, який включає як комерційні, так і державні організації, дозволяє потенційно впливати на конкуренцію, тому що сприяє збільшенню продуктивності підприємств і організацій, які входять до нього. Створення і розвиток кластерної моделі взаємодії підприємств і організацій у портовій сфері України є перспективним варіантом підвищення ефективності діяльності та розвитку підприємств портової діяльності. 8. Запропоновано методичні основи оцінки перспективності створення і функціонування морського кластера (принципи, схема оцінки, критерії оцінки за різними ознаками, основні етапи оцінки) і проведено практичні розрахунки, які свідчать про перспективність його створення в Північно-західній частині Чорного моря. Вибір, обґрунтування і оцінка перспектив створення і розвитку морського кластера повинні здійснюватися на основі сполучення кількісних і якісних показників. Для одержання останніх рекомендується використовувати анкетне опитування фахівців портового господарства, економістів морської економіки, представників бізнесу й влади. 9. Проведене дослідження дозволило визначити шляхи подальшого розвитку системи управління підприємствами портового господарства, зокрема, поглибленого дослідження вимагають відношення між окремими суб'єктами портової діяльності в рамках морського кластера з урахуванням реалій української економіки, питання інвестування розвитку портової сфери з боку державного і місцевого бюджету, проблеми подальшого розвитку державно-приватного партнерства в портовій зоні і припортовій інфраструктурі. |
