У дисертації проаналізовано закономірності транскордонних ЗіП
у процесі консолідації капіталу ТНК та їх вплив на економіку країн з ринком, що формується, з метою їх використання при формуванні політики зовнішньої експансії. Проведене дослідження дає змогу зробити наступні висновки. 1. Транскордонні ЗіП є основною формою консолідації капіталу ТНК, теоретичні підходи до яких систематизовано у три групи: теорії ПІІ, моделі ТНК і теорії конкуренції та олігополії. Теорії монопольної влади мають практичне значення для країн нових ринкових економік, оскільки іноземні інвестори при ЗіП лише встановлюють контроль за бізнесом з метою усунення конкурента або для доступу до внутрішнього ринку без перспективи відновлення основного капіталу та включення до інноваційної мережі ТНК. Крім цього, реалізація “моделі життєвого циклу продукту” виявляється в ефекті нерівного обміну при транскордонних ЗіП: послаблення економічного суверенітету країн-реципієнтів через концентрацію виробництва ТНК на основі комплектуючих з низькою доданою вартістю (концентрацією “цехів складання”). 2. На основі аналізу циклів ЗіП компаній встановлено, що головним мотивом для здійснення компаніями ЗіП на сучасному етапі залишається досягнення ринкової влади й фінансової синергії. Це забезпечує створення інтерналізованого “мініатюрного” ринку капіталу, в рамках якого відбувається трансферт капіталу до більш дохідних виробництв (при цьому не завжди високотехнологічних). Зауважимо, що з погляду розуміння мотивів угод транскордонного ЗіП ключовим критерієм є стратегія покупця, що є збалансованою в умовах економічної глобалізації та спрямована на збільшення частки ринку й ефекту масштабу, які розглядаються як окремий вид синергії. 3. Глобалізація стає безпосереднім фактором підвищення транснаціональної консолідації, хвилеподібні сплески якої проходили в межах трьох етапів економічної глобалізації. Основними причинами ЗіП залишаються зростання фондових ринків, посилення міжнародної конкуренції, лібералізація інвестиційних режимів і корпоративного регулювання, поява фінансових інновацій. В умовах нестабільності фінансової системи країни з ринком, що формується, є більш привабливими для реалізації довгострокових інноваційних проектів через значний рівень їх автономності. У цьому контексті постає необхідність розробки та впровадження стабілізаційних механізмів з метою створення сприятливого середовища для нарощування транснаціонального капіталу інноваційного характеру. 4. Швидке зростання транскордонних потоків посилює парадокс руху капіталу: країни з низькими темпами зростання акумулюють більшу частку сумарного припливу ПІІ порівняно з країнами з високими темпами зростання. Такий дисбаланс потоків капіталу відображає неспроможність фінансових ринків країн, що розвиваються, освоїти внутрішні накопичення та іноземний капітал через нерозвиненість фондового ринку та відсутність інституційного забезпечення господарського механізму. Це породжує приплив іноземного капіталу спекулятивного характеру в ці країни. 5. Роль ТНК країн, що розвиваються, та нових ринкових економік зростає у світовому економічному просторі: темпи зростання ряду цих ТНК перевищили кількісні показники ТНК розвинених країн. Географічні та галузеві особливості діяльності ТНК цих країн базуються на використанні сировинних переваг дислокації та внутрішньорегіональних інвестицій, що поглиблюють відставання в економічному розвитку цих регіонів, незважаючи на високі кількісні показники зростання економік. Зарубіжні капіталовкладення ТНК цих країн, за винятком Китаю, повністю копіюють структуру внутрішніх активів, що свідчить про їх неспроможність поглинати та управляти активами в інноваційних галузях, хоча це є одним з основних бажаних напрямів модернізації для нових ринкових економік. 6. В умовах глобалізації відбувається зміна критеріїв економічного зростання: збільшення інвестицій у НДДКР зумовлює зростання ВВП на душу населення, виробництво середньо- та високотехнологічної продукції та її експорт. Істотне збільшення транснаціонального капіталу в зарубіжні НДДКР спричинене прагненням досягти глобальної конкурентоспроможності, однак рівень поширення конкурентоспроможної технології ТНК є низьким. Тому постає необхідність проведення послідовної політики забезпечення правових, економічних та адміністративно-управлінських умов для формування в Україні кластерів міжнародно конкурентоспроможних виробництв на основі горизон-тальної та вертикальної інтеграції, що дало б змогу не тільки забезпечити підвищення якості, а й досягати ефекту економії від масштабу й синергетичного ефекту від розвитку технологічно взаємозалежних комплексів виробництв. 7. Транскордонні ЗіП є альтернативою входження іноземного інвестора при нових інвестиціях, які свідчать про централізацію та концентрацію капіталів у глобальному масштабі для наступного домінування на світових ринках. Ці процеси мають суперечливий вплив на економіку країн-реципієнтів, виявляються проблемними для економічної безпеки, особливо з позицій розширення зони спекулятивних угод колективних фондів. Транскордонні ЗіП справляють позитивний вплив на економічний розвиток країн, який базується на збільшенні поточних кількісних показників зростання (зростання капіталовкладень, ВВП), і негативний вплив для країн, які орієнтуються на зростання споживання в майбутньому (інноваційний розвиток) внаслідок концентрації іноземного капіталу шляхом транскордонних злиттів і поглинань у високоприбуткових та низькотехнологічних галузях. 8. З посиленням фінансової глобалізації, транскордонні потоки капіталу переорієнтовуються на країни, що розвиваються, які демонструють високі темпи зростання і мають інвестиційні можливості. На сьогодні ці потоки незначні, проте цей парадокс руху капіталу постійно посилюється.
Це пояснюється несприятливими умовами у цих країнах, включаючи недостатньо розвинену інфраструктуру, низький рівень технологічної бази, макроекономічну нестабільність та несприятливий інвестиційний клімат, несформовану інституціональну систему та корупцію, які знижують прибуток на інвестиції, скорегований на ризик. Створення сприятливого середовища в країні з метою концентрації капіталу та розгортання процесів злиття й поглинання забезпечить ефективну конкуренцію, підвищення конкурентоспроможності виробництв та їх раціоналізацію як наслідок передумови для якісного економічного зростання. 9. Тенденція зростання транскордонних ЗіП стимулює створення “паралельної зовнішньої”, або “другої”, економіки, яка тісно пов’язана з внутрішньою та сприяє її інтеграції в глобальну економіку. Формування “другої економіки” сприяє не тільки наростанню динамізму в економічному розвитку, а й послабленню негативних наслідків циклічних коливань для економіки та дає змогу раціоналізувати розміщення компонентів продуктивних сил. “Друга” економіка, сформована мережею міжнародного виробництва, стимулює розширення експорту товарів та послуг, підвищення конкурентоспроможності економіки вітчизняних виробництв та прозорості бізнесу, а також створює додаткові передумови для формування й реалізації ефективної макроекономічної політики та посилення політичної взаємодії з країнами-партнерами. Така політика зовнішньої експансії передбачає створення вітчизняних ТНК та усунення негативних наслідків зменшення податкової бази та скорочення внутрішніх інвестицій в основний капітал. |
