| У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо виявлення ролі транснаціональних корпорацій у інтернаціоналізаційних процесах, які характеризують сучасний стан розвитку світової економіки. Основні результати теоретичного, методичного і науково-практичного спрямування є наступними: 1. Виходячи з аналізу та узагальнення викладених в економічній літературі теоретичних поглядів на проблеми пошуку оптимального визначення транснаціональної корпорації як економічної категорії, виявлено, що існує потреба в уточненому формулюванні даного поняття з обґрунтованим відокремленням його від інших корпоративних утворень. Оскільки транснаціональні корпорації (ТНК) є носіями, рушійною силою та домінуючим фактором інтернаціоналізації світового господарства, доповнене нами визначення ТНК має наступний вигляд: ТНК – це компанія, що являє собою групу підприємств, які функціонують у двох чи більше країнах та, незалежно від країни походження, здатні реалізовувати єдину загальну стратегію за узгодженою політикою, а також здійснювати вплив на економічну політику як країни базування, так і приймаючих країн через залучення їх до світових інтеграційних процесів. 2. Детальний аналіз та співставлення економічного та правового змісту категорій “ТНК”, “ФПГ” та “стратегічний альянс” дозволили зробити висновок про доцільність розмежування даних понять та рекомендувати для позначення великих корпоративних утворень вживати термін “ТНК”, якщо мається на увазі саме міжнаціональний характер такої економічної організації, а щодо об’єднань підприємств всередині однієї країни користуватись нормативно прийнятими відповідними термінами, в тому числі й щодо ПФГ та альянсів. 3. Той факт, що на сучасному етапі найпоширенішим способом утвердження ТНК на світовому ринку є міжнародні злиття, які здійснюються у всіх країнах, незалежно від ступеню їх економічного розвитку, і майже у всіх галузях господарства, визначив міжнародні злиття одним з ключових об’єктів нашого детального аналізу. В результаті дослідження було уточнено економічний зміст поняття “злиття”, дано рекомендації щодо коректного вживання таких понять як, “злиття”, “поглинання”, “придбання”, “об’єднання”. Крім того, автор з’ясував сутність явища міжнародних злиттів в усій різноманітності їх форм та здійснив аналіз усіх можливих наслідків від такого роду трансакцій за участю іноземних ТНК. 4. Встановлено, що у сучасній системі економічних наук існує й загальна теорія ТНК, яка є дуже насиченою в розумінні проблематики, яку вона охоплює, зосереджуючись на ТНК як об’єктові дослідження. Теорія ТНК базуючись на економічній теорії, широко використовує й досягнення інших наук, у сукупності утворюючи єдину теоретичну базу, що допомагає пояснити як економічний, так і соціальний та політичний контексти діяльності ТНК. У цьому контексті автор узагальнив, що усі концепції і моделі, які лежать в основі теорії транснаціоналізації господарської діяльності фірм, трактують транснаціоналізацію як динамічний процес, котрий веде до функціонування ТНК як системи, що характеризується цілісністю та, водночас, складною структурою. Сама ж теорія ТНК, яка знайшла свій розвиток та прояви у сучасних умовах, формує наукове уявлення про транснаціоналізацію як системний процес у рамках інтернаціоналізаційних перетворень світової економіки. 5. Розширено розуміння процесу інтернаціоналізації компанії на основі синтезу традиційного (ступінчастого) та новітніх підходів (ринкового тиску, структурних залежностей і ринку, інституту та учасника) щодо вивчення причин, мотивів і способів виходу компанії на міжнародну арену у її еволюції від національної фірми до ТНК. Такий аналіз дозволив констатувати, що хоча перетворення національної фірми на ТНК відбувається загалом згідно із загальними тенденціями розвитку міжнародної економіки, однак розширенню сфери економічної діяльності компанії та її виходу за національний кордон сприяють також і внутрішні властивості корпорації, що пов’язані з особливостями капіталоутворення та внутрішнього управління, а також національні економічне, політичне та культурне середовища. 6. Встановлено, що транснаціоналізація, будучи своєрідним породженням інтернаціоналізації та домінуючим у ній чинником, активізує розширення та поглиблення світогосподарських зв’язків, сприяє посиленню інтеграції національних економічних комплексів, стимулює утворення та зростання національних підприємств та об’єднань до масштабів транснаціонального бізнесу, слугуючи, таким чином, одним із головних факторів усуспільнення світового виробництва. 7. Застосовано аналітичний підхід щодо здійснення ТНК прямих іноземних інвестицій в економіки приймаючих країн із застосуванням диференційованої оцінки моделей входження ТНК на іноземні ринки, згідно з яким пряме інвестування ТНК здійснюють двома шляхами: створюючи нові виробничі потужності через відкриття своєї філії на території приймаючої країни або шляхом злиттів. В результаті було виявлено наступну тенденцію: так, у момент здійснення інвестиції, а також у короткостроковому періоді, наслідки від міжнародних злиттів є швидше негативними порівняно з вкладеннями у початкові проекти з точки зору приймаючої країни; проте, у довгостроковому періоді багато з відмінностей у впливі двох моделей на економіку стають менш помітними, а то й зовсім зникають. Це пояснюється наступними інвестиціями, які здійснюються у довгостроковому періоді слідом за злиттям, а також передачею технології, що веде до розширення виробництва та нарощення потужностей. 8. Виходячи з аналізу діяльності ТНК, сформульовано особливості механізму їх впливу на ринок праці; визначено місце, значення та роль ТНК у процесах створення, розподілу та перерозподілу зайнятості, зокрема у аспектах прямої та непрямої зайнятості. Автором проаналізовано види зайнятості, яка створюється ТНК, та наведено фактори, пов’язані з організаційними стратегіями та формами діяльності ТНК, які спричинюють кількісні та якісні зміни у сфері зайнятості. 9. Визначено завдання держави-реципієнта у відносинах з ТНК, котрі спрямовані, у національному контексті, на залучення іноземних інвестицій, ефективне їх використання та подолання негативних наслідків приходу на ринок приймаючої країни іноземних ТНК та, у міжнародному контексті, на вироблення адекватної та твердої позиції, а також на посилення ролі нації-держави у даних відносинах з метою захисту власних національних інтересів. |
