Анотація до роботи:

Полівенок І.В. Тромболітична терапія тромбоемболії легеневої артерії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальностю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2003.

В основу роботи покладене вивчення впливу тромболітичної терапії на перебіг та кінці гострої тромбоемболії легеневої артерії у 184 пацієнтів, досліджені характерні для ТЕЛА зміни центральної гемодинаміки і визначені оптимальні ехокардіографічні показники для діагностики ТЕЛА та контролю за ефективністю терапії. На підставі отриманих результатів було встановлено, що стандартна тромболітична терапія вдвічі знижувала летальність серед пацієнтів з субмасивною ТЕЛА, але вона не мала істотного впливу на кінці захворювання у пацієнтів з немасивною чи масивною ТЕЛА. Найбільш інформативною комбінацією ехокардіографічних ознак гострої дисфункції правого шлуночка внаслідок ТЕЛА є співвідношення діастолічних розмірів правого шлуночка до лівого більш 0,6 у сполученні з підвищенням середнього тиску в легеневій артерії понад 30 мм Hg. Ці ж показники визнані оптимальними для контролю за ефективністю терапії.

З метою поліпшення результатів лікування пацієнтів з ТЕЛА розроблений та апробований прискорений режим ТЛТ — системна інфузія 1,5 млн. ОД стрептокінази протягом 60-90 хвилин. Установлено, що прискорений режим ТЛТ у порівнянні зі стандартним режимом дозволяє вірогідно швидше (уже протягом першої доби лікування) зменшити гемодинамічні прояви ТЕЛА. Крім того, прискорений режим ТЛТ є не менш ефективним та безпечним, ніж стандартний, у пацієнтів з ТЕЛА, яка супроводжується дисфункцією правого шлуночка. А у пацієнтів з масивною ТЕЛА прискорений режим ТЛТ дозволяє достовірно знизити госпітальну летальність.

1. Зміни центральної гемодинаміки при ТЕЛА полягають у гострій дилатації правого шлуночка, яка сполучається зі зниженням серцевого індексу, ударного об’єму та ударного індексу лівого шлуночка. Ці зміни є відображенням перевантаження тиском правого шлуночка у сполученні зі зменшенням переднавантаження лівого шлуночка. Вищевказані аномалії, що зустрічаються у 70% пацієнтів з легеневою емболією, є високоспецифічними для гемодинамічно значущої ТЕЛА і можуть легко виявлятися при трансторакальній ехокардіографії.

2. Найбільш інформативною комбінацією ехокардіографічних ознак гострої дисфункції правого шлуночка внаслідок ТЕЛА є співвідношення діастолічних розмірів правого шлуночка до лівого більше 0,6 у сполученні з підвищенням середнього тиску у легеневій артерії понад 30 мм Hg. Ця комбінація при наявності високої клінічної імовірності ТЕЛА є в більшості випадків достатньою підставою для призначення тромболітичної терапії. Крім того, ці ехокардіографічні ознаки можуть використовуватися для контролю за ефективністю терапії.

3. У відношенні госпітальної летальності, тромболітична терапія не має переваг перед гепаринотерапією у пацієнтів з гемодинамічно стабільною ТЕЛА, в яких відсутні ознаки гострої дисфункції правого шлуночка (немасивна ТЕЛА). Такі пацієнти мають низьку госпітальну летальність при призначенні тільки гепарину.

4. Тромболітична терапія значно знижує летальність у пацієнтів з гемодинамічно стабільною ТЕЛА, але які мають ознаки гострої дисфункції правого шлуночка (субмасивна ТЕЛА). Летальність у цій групі пацієнтів обумовлена в основному фатальним рецидивом тромбоемболії.

5. Стандартний режим тромболітичної терапії не покращує виживаність пацієнтів з масивною ТЕЛА, яка супроводжується системною гіпотонією або шоком. Летальність у цій групі пацієнтів досягає 60% і обумовлена насамперед прогресуючою гострою серцевою недостатністю, причому переважна кількість смертей відбувається у перші години від початку захворювання. Застосування прискореного режиму тромболітичної терапії у цієї категорії пацієнтів є досить патогенетично обґрунтованим.

6. Прискорений режим тромболітичної терапії дозволяє вірогідно швидше (вже протягом першої доби) зменшити гемодинамічні прояви ТЕЛА у порівнянні зі стандартним режимом. Крім того, прискорений режим тромболітичної терапії є не менш ефективним та безпечним, ніж стандартний, у пацієнтів з ТЕЛА, яка супроводжується дисфункцією правого шлуночка. А у хворих на масивну ТЕЛА прискорений режим тромболізісу дозволяє на 42,1% знизити госпітальну летальність.

Публікації автора:

1. Поливенок И.В. Современная тромболитическая терапия при тромбоэмболии легочной артерии // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2002. - №3. – С. 13-17.

2. Поливенок И.В. Влияние тромболитической терапии на исходы тромбоэмболии легочной артерии // Харківська хірургічна школа. – 2002. - №3(4). – С. 80-84.

3. Полівенок І.В., Пітик А.І. Застосування прискоренного режиму тромболітичної терапії в комбінації з ендоваскулярною фрагментацією тромбів при масивній тромбоемболії легеневої артерії // Практична медицина. – 2002. - №2. – С. 148-149.

Здобувач самостійно виконував прискорений тромболізіс у хворих на масивну ТЕЛА та аналіз результатів терапії.

4. Хижняк А.А., Поливенок И.В. Применение ускоренных режимов тромболитической терапии у больных с тромбоэмболией легочной артерии // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2000. - №1(д). – С. 314-316.

Здобувач самостійно проводив тромболітичну терапію та аналіз результатів лікування.

5. Володось М.Л., Пітик А.І., Полівенок І.В., Прасол В.А., Саньков А.І. Ефективність тромболітичної терапії при різних формах тромбоемболії легеневої артерії // Шпитальна хірургія. – 2001. - №1. – С. 34-36.

Здобувачем самостійно проводився ретроспективний аналіз впливу тромболітичной терапії на кінці захворювання.

6. Бойко В.В., Прасол В.А., Поливенок И.В., Криворучко И.А., Скибо Ю.Н., Заика Е.Э. Профилактика и лечение тромбоза глубоких вен // Методические указания для врачей и интернов. – Харьков. – 2000. – 22 стр.

Здобувач підготував розділ стосовно тромбоемболії легеневої артерії.

7. Питык А.И., Поливенок И.В., Прасол В.А., Крахмалова Е.О., Саньков А.И., Криворучко И.А., Бойко В.В. Тромболитическая терапия при массивной тромбоэмболии легочной артерии // Тези всеукраїнської конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми відновлювальної хірургії”. – Запоріжжя. – 2001. – С. 172-173.

Здобівач самостійно проводив тромболітичну терапію при масивній ТЕЛА та виконував статистичний аналіз отриманих даніх.

8. Поливенок И.В., Питык А.И., Прасол В.А., Крахмалова Е.О., Саньков А.И., Криворучко И.А., Бойко В.В. Применение ускоренного режима тромболитической терапии при массивной тромбоємболии легочной артерии // Тези всеукраїнської конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми відновлювальної хірургії”. – Запоріжжя. – 2001. – С. 173-174.

Здобувач самостійно проводив прискорену тромболітичну терапію та виконував аналіз результатів лікування.

9. Бойко В.В., Хижняк А.А., Прасол В.А., Крахмалова Е.О., Питык А.И., Дыкун Я.В., Поливенок И.В. Современные аспекты диагностики, лечения и профилактики тромбоэмболии легочной артерии // Методические указания. – Харьков. – 2002. – 31 стр.

Здобувач підготував розділ “Тромболітична терапія”.