Барановський Михайло Миколдайович. Трипси Лісостепу України: еколого-фауністична характеристика, шкідливість, векторні властивості та агроценотичний контроль : Дис... д-ра наук: 03.00.16 - 2003.
Анотація до роботи:
Барановський М.М. Трипси Лісостепу України: еколого-фауністична характеристика, шкідливість, векторні властивості та агроценотичний контроль. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Інститут агроекології і біотехнології УААН, Київ, 2003.
В дисертаціївперше в умовах Лісостепу України проведено комплексне визначення видового складу різних екологічних груп трипсів біоценозів і агроценозів та розроблені рекомендації щодо визначення економічного порогу шкідливості рослиноїдних видів трипсів з урахуванням екологічної структури (співвідношення між рослиноїдними і хижими видами трипсів) цих груп та чисельності різних видів трипсів у них. У процесі досліджень виявлені трофічні зв’язки 214 рослиноїдних і хижих видів трипсів, вивчені закономірності динаміки їх чисельності, з'ясовано значення спеціалізованих хижих видів трипсів у зниженні чисельності популяції фітофагів та визначено рівень їх ефективності у процесі генезису популяції рослиноїдних трипсів. Досліджено також формування видового складу трипсів агроценозів зернобобових і пасльонових культур, бурякових висадків, соняшнику та круп'яних культур (гречка, просо). Виявлені особливості сезонної динаміки чисельності трипсів на висадках моркви, на зеленних овочевих і плодово-ягідних культурах в полезахисних лісонасадженнях, а також трофічні зв'язки цих комах.
У дисертаційній роботі подальший розвиток дістала проблема визначення втрат урожаю основних польових культур у результаті пошкодження їх трипсами; виявлено особливості динаміки чисельності тизаноптерофауни на різних сортах гороху, сої, люцерни, бурякових висадків, соняшнику, гречки та проса. Вивчено особливості біології фітофагів та їх ентомофагів польових, овочевих і декоративних культур, вирощуваних в умовах відкритого та закритого грунту Лісостепу України на біоценотичному і популяційному рівнях протягом сезону та по роках.
Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено вплив окремих агротехнічних заходів на процеси саморегуляції тизаноптерофауни в агроценозах основних польових культур, доведена можливість передачі трипсами ізолятів вірусів тоспогрупи.
1. Встановлено, що фауна трипсів Лісостепу України відзначається гетерогенністю, яка зумовлена особливостями перехідної зони та специфікою геоботанічних регіонів і географічних ландшафтів. Сумарний аналіз тизаноптерофауни первинних біоценозів Лісостепу України показав, що за трофічною пристосованістю в ній переважають антофільні (34,1%), злакові та осокові (24,8%) види. Причому, більше 53% усіх видів є поліфагами, що становить небезпеку для сільськогосподарських культур.
2. Розкрито й обгрунтовано закономірності формування трофічних угрупувань трипсів вторинних біоценозів. Із 214 видів трипсів, виявлених у зоні Лісостепу України, 149 із них активно заселяють агроценози. Вперше створено колекцію трипсів Лісостепу України. Доведено, що трофічна структура екологічних угрупувань трипсів зумовлюється їхньою трофічною пристосованістю, а статус шкідника – біологічними та екологічними особливостями як консумента, так і рослини-господаря.
3. Виявлено трофічний зв’язок між тизаноптерофауною агробіоценозів і прилеглих до них біотопів. Сусідні агробіоценози і біотопи можуть бути джерелом кількісного і якісного поповнення тизаноптерофауни суміжних агроценозів і тих, які зазнають кількісної депресії внаслідок дії антропогенних факторів. Дикорослі рослини первинних біоценозів та екотонів, особливо представники тієї ж родини, що й культурні рослини, можуть бути резерваторами вірусних захворювань.
4. Виділено три типи екологічних угрупувань агрофільних видів трипсів. До першого типу віднесені ті види трипсів, які живляться переважно соком вегетативних та генеративних органів рослин і здатні розмножуватись на них. Трипсам першої групи властива досить вузька спеціалізація, яка визначається їхніми трофічними зв’язками із дикорослими та культурними рослинами. Вперше виявлено векторні властивості передачі таких вірусів, як Thrips tabaci та Frankliniella intonsa, трофічно пристосованих до соняшнику.
5. З’ясовано закономірності формування антофільних угрупувань трипсів культурних рослин, віднесених до другої екологічної групи. Трипси цього угрупування заселяють суцвіття квіткових рослин, мають низький рівень трофічної пристосованості, живляться переважно пилковими зернами і здатні до постійної міграції на суцвіття інших квіткових рослин. Оскільки такі комахи переносять пилкові зерна, тому вони можуть розповсюджувати поленовірусні захворювання рослин.
6. До третьої екологічної групи належать хижі види трипсів, які складають 10,6% від усіх видів трипсів Лісостепу України. Вони живляться переважно яйцями та личинками трипсів першої та другої екологічних груп. Доведено, що ці трипси відіграють важливу роль у стримуванні чисельності популяції фітофагів (кoефіцієнт кореляції між кількістю фітофагів на один ентомофаг і вірусним захворюванням рослин r=0,910; p=0,00010). Насінники моркви та зеленних культур (селери, кропу, пастернаку, петрушки) є привабливими для хижих видів трипсів. Доведено, що квіткові рослини можуть впливати на формування екологічного балансу тизаноптерофауни культурних рослин у структурі агроценозу.
7. Розкрито механізми й описано ознаки прямого та опосередкованого пошкодження рослин трипсами першої та другої екологічних груп. Доведено, що втрати врожаю, спричинені ними, залежать від кількісного і якісного складу трипсів, співвідношення між ними та хижаками, від фази розвитку рослин, їхніх морфологічних та біохімічних особливостей, а також від сорту сільськогосподарських культур. Виявлено прямий зв’язок між зростанням чисельності рослиноїдних видів трипсів та рівнем захворюваності рослин, що є особливо характерним для домінуючих видів трипсів екологічного угрупування першого типу.
8. Доведено, що трипси, які заселяють плодово-ягідні культури та багаторічні рослини, відрізняються від трипсів, які мешкають на польових культурах, іншими фанерофільними угрупуваннями, які в цілому складають близько 39% від всіх 214 видів трипсів Лісостепу. Проте до складу філофільних та антофільних угрупувань трипсів багаторічних рослин належать також трипси, які мешкають і на культурних рослинах. Лісосмуги впливають на рівномірність розселення фітофагів по довжині поля протягом сезону, а також є місцем зимівлі для Haplothrips niger.
9. Розроблені принципи проведення агроценотичних заходів, спрямова-них на формування екологічного балансу тизаноптерофауни агроценозів із використанням виявлених систем трофічних зв’язків трьох типів екологічних угрупувань трипсів у структурі первинних і вторинних біоценозів, які можуть змінюватися під впливом екологічних факторів і біологічних особливостей компонентів системи.
10. Встановлено, що в теплицях і тепличних комплексах зони Лісостепу України домінують 3 види трипсів: Thrips tabaci, Th. fuscipennis та вперше виявлений в умовах Київської області карантинний вид Frankliniella occidentallis.Описані особливості розповсюдження F.occidentallis. Доведено, що в зоні Лісостепу України на сьогодні він розвивається і розмножується лише в умовах закритого грунту на овочевих і декоративних культурах і є активним переносником збудників вірусних хвороб рослин, які вірусологічними тестами були виявлені в них у процесі їх розвитку.
Барановський М.М., Устінов І.Д., Мовчан О.О. Рекомендації з ідентифікації та захисту рослин від адвентивних видів трипсів в умовах закритого грунту України. – Біла Церква, 2000. – 37 с.
Підручники і навчальні посібники
Біологічний захист рослин: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Дядечко М.П., Падій М.М., Шелестова В.С., Барановський М.М., Черній А.М., Дегтярьов Б.Г. – Біла Церква, 2001. –312 с.
Шпак М.В., Барановський М.М. Основи екології та економіки природокористування: Методичні рекомендації щодо вивчення курсу (для студентів економічного факультету). – Біла Церква, 1997. – 48с.
Іваніна В.В., Барановський М.М., Купчик В.І., Криворучко В.В. Збірник задач з генезису та екології грунтів. – Біла Церква, 1997. – 25 с.
Барановський М.М., Іваніна В.В. Екологія та оцінка грунтів в США: Посібник. – Біла Церква, 1997. – 88 с.
Статті в наукових виданнях
Барановський М.М. Трипси – переносники вірусних інфекцій на насіннєвих посадках картоплі та агроценотичні основи регулювання їх чисельності в умовах Лісостепу України // Картоплярство: Міжвід. наук. збірник. – Немішаєве, 1995. – № 26. – С. 94–97.
М.П.Дядечко, М.Б.Рубан, В.С.Шелестова, О.І.Гончаренко, М.М.Баранов-ський, О.С.Зирзак, М.І.Феделеш. Саморегуляція агроекосистем // Захист рослин, 1996. – №1. – С. 6–7.
Рубан М.Б., Барановский М.М., Е.С.Зирзак. Трофические связи трипсов в посевах многолетних бобовых трав и некоторые приемы регулирования их численности // Вісник аграр. науки. – 1997. – №4. – С. 45–48.
Барановський М.М.. Трипси – переносники вірусних хвороб // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун–ту. – Вип. 2, ч. 2. – Біла Церква, 1997. – С. 5–8.
Барановський М.М. Закономірності динаміки чисельності видового ком-плексу трипсів на посівах люцерни та їх трофічна приуроченість // Науковий вісник НАУ. – Вип. 24. – 2000. – С. 101–105.
Барановський М.М. Екологія та біологія трипсів на пасльонових культурах. // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун–ту. Вип. 3, ч. 2. – Біла Церква, 1997. –
С. 7–9.
Барановський М.М. Біологія та екологія видового складу трипсів на посівах соняшнику // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун–ту. Вип. 4, ч. 2. – Біла Церква, 1999. – С. 3–5.
Дядечко М.П., Вигера С.М., Барановський М.М. Використання ресурсів біоценозу з метою захисту врожаю // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун–ту. – Вип. 4, ч. 2. – Біла Церква, 1998. – С.3–5.
Барановський М.М. Особливості біології та закономірності динаміки чисельності видового комплексу трипсів на посівах гороху // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун–ту. – Вип. 8, ч. 3. – Біла Церква, 1999. – С. 3 –7.
Барановський М.М. Закономірності динаміки чисельності трипсів та екологічна структура їх видового комплексу на посівах сої // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун–ту. – Вип. 10. – Біла Церква, 2000. – С. 16 –21.
Барановський М.М. Ідентифікаційна характеристика західного квіткового трипса // Збірник наукових праць Вінницьк. держ. аграр. ун–ту. – Вип. 7. –Вінниця, 2000. – С. 51–54.
Барановський М.М., Мовчан О.О. Ехінотрипс американський // Захист рослин. – 2000. – № 4. – С. 19–20.
Барановський М.М. Трипс Пальмі // Захист рослин. – 1999. – №11. – С. 17.
Барановський М.М. Комплекс видів трипсів на посівах конюшини червоної та їх трофічна приуроченість // Вісник аграр. науки. – 2001. – №5. – С. 18–21.
Барановський М.М. Закономірності динаміки чисельності комплексу видів трипсів на насінниках кормових буряків та їх трофічна приуроченість // Науковий вісник НАУ. – Вип. 29. – К., 2000. – С. 95–98.
Барановський М.М. Основи прогностичного моделювання системи захисту рослин від шкідливих комах // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун–ту. – Вип. 1. – Біла Церква, 1996. – С. 88–91.
Seal, K. B. and Baranowski M. Economic use of pesticides in Ukraine // Pest Management Science. – 2000. – № 56. – P. 475–476.
Барановський М.М. Комплекс трипсів на посівах гречки // Захист рослин. – 2001. – №3. – С. 11–12.
Барановський М.М., Слободенюк О.І. Бальзамування трипсів та його роль в ідентифікації цих комах // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун–ту. – Вип.20. – Біла Церква, 2001. – С. 3–8.
Барановський М.М., Щербатенко І.С., Слободенюк О.І. Векторні власти-вості західного квіткового трипса Frankliniella occidentalis (Thysanoptera, Thripidae) в умовах закритого грунту України // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун–ту. – Вип.15. – Біла Церква, 2001. – С. 8–15.
М.М.Барановський, О.І.Слободенюк, Л.А.Коломійцева. Обумовленість ефективності передачі вірусу бронзовості томатів (TSWV) віком і статевою належністю особин західного квіткового трипса Frankliniella ocidentalis (Thysanoptera, Thripidae) // Вісник Київ. нац. ун–ту. ім. Тараса Шевченка. – 2002. – Вип. 36–37. – С.73–75.
Матеріали конференцій
Baranowski M. Faunistic observation of Thysanoptera on sugar beet plantation in Middle Ukraine // Sixth International Symposium on Thysanoptera. – 1999. –
Р. 13–18.
Барановский М.Н. Особенности динамики численности трипсов на посевах козлятника восточного в условиях Центральной Лесостепи Украины // Тезисы докл. Междунар. конф. "Коммуникация насекомых и современные методы защиты растений" (Харьков, 22–25 марта 1994). – С. 10–11.
Барановський М.М. Особливості закономірностей динаміки чисельності трипсів на насінниках конюшини червоної в умовах Українського Полісся // Тези доп. конф. молодих вчених та спеціалістів "Наукові основи ведення сільського господарства України в сучасних умовах". – Чабани, 1994. – C. 81–82.
Сурмій А.І., Барановський М.М. Закономірності динаміки чисельності трипсів на посівах конюшини в умовах Лісостепу України // Тези доп. наук.-практ. конф. "Вчені БЦДСГІ – виробництву." – Біла Церква, 1994. – C. 42–43.
Терещенко В.Ю., Барановський М.М. Методи роботи з трипсами – переносниками вірусних хвороб // Тези доп. наук.-практ. конф. "Вчені БЦДСГІ – виробництву." – Біла Церква, 1994. – C.41–42.
Палисюк М.М., Барановський М.М. Агроценотичні основи захисту посівів соняшнику від трипсів в умовах Центрального Лісостепу України // Тези доп. конф. молодих вчених та спеціалістів "Наукові основи ведення сільського господарства України в сучасних умовах". – Чабани, 1994. – С. 53–54.
Барановський М.М. Агроценотичні основи захисту посівів гороху від трипсів в умовах Центрального Лісостепу України // Тези доп. наук. конф., присвяченої 75-річчю БЦДСГІ. – Біла Церква, 1995. – C.8–9.
Слободенюк О.І., Барановський М.М. Видовий склад та ідентифікаційна характеристика трипсів захищеного грунту // Матеріали Всеукр. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених (Донецьк, 19–22 листопада 2001 р.) Ч. II. "Біологічна і медична фізика", "Екологія людини", "Екологія тварин", "Ентомологія". – Донецьк, 2001. – С. 172–176.
