Анотація до роботи:

Болюх А.С. Церебральний вазоспазм в гострому періоді травматичного внутрішньочерепного крововиливу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.05 – нейрохірургія. - Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України, Київ, 2004р.

Вивчено особливості розвитку та перебігу церебрального вазоспазму у хворих з травматичними внутрішньочерепними крововиливами в гострому періоді. Виявлений зв‘язок між видом та розташуванням внутрішньочерепного травматичного крововиливу та ризиком виникнення церебрального вазоспазму. Встановлено ефективність методу магнітно-резонансної ангіографії в діагностиці церебрального вазоспазму.

1. Церебральний вазоспазм розвивається у 22,9% хворих після черепно-мозкової травми, яка супроводжується внутрішньочерепними крововиливами.

2. Розвиток церебрального вазоспазму закономірний для хворих з травматичним субарахноїдальним крововиливом, розташованим в базальних цистернах, для хворих із базальними, особливо множинними геморагічними забоями 3 та 4-го видів та субдуральними гематомами.

3. Частота розвитку церебрального вазоспазму та ступінь його важкості статистично достовірно зростають із зростанням тяжкості черепно-мозкової травми.

4. Церебральному вазоспазму при травматичних внутрішньочерепних крововиливах притаманний початок на 4,41±0,6 добу після травми із переважно (87,1%) “повільним” прирістом швидкості кровотоку та тривалістю вазоспазму, в середньому, 6,2±0,67 днів.

5. Післятравматичний церебральний вазоспазм не має специфічних клінічних проявів, тому основою діагностики церебрального вазоспазму є додаткові методи дослідження: ультразвукова допплерографія, ангіографія церебральних судин, безконтрастна магнітно-резонансна ангіографія.

6. Безконтрастна магнітно-резонансна ангіографія церебральних судин є ефективним неінвазивним методом діагностики післятравматичного церебрального вазоспазму, вона може бути застосована в тих випадках, коли ультразвукова доплерографія неможлива або її результати сумнівні.

7. Несприятливі результати лікування при внутрішньочерепних травматичних крововиливах статистично достовірно пов‘язані із розвитком церебрального вазоспазму. Так, несприятливі результати відмічені у 22,6% хворих із вазоспазмом в порівнянні із 5,8% без вазоспазму. Найбільш несприятливим, як за клінічним перебігом, так і за результатами є церебральний вазоспазм середнього та важкого ступеню з швидким темпом розвитку.

8. Серед методів хірургічної профілактики церебрального вазоспазму найбільш обгрунтованим і доступним є застосування люмбальних пункцій з метою виведення крові і продуктів її розпаду з субарахноїдальних просторів, хоча він впливає лише на одну із причин виникнення вазоспазму – субарахноїдальний крововилив.

Публікації автора:

1. Болюх А.С. Посттравматический церебральный вазоспазм // Український нейрохірургічний журнал. – 2000. - №2. – С.15-21.

2. Болюх А.С. Церебральный вазоспазм при травматических внутричерепных кровоизлияниях // Матер. ІІІ съезда нейрохирургов России. – Санкт-Петербург., 2002.- С.12-13.

3. E.G.Pedachenko, A.S.Boliukh Cerebral vasospasm at traumatic intracranial hemorrhages.// Acta Neurochirurgika.-2002.-V.144.-№7-P.27

4. Педаченко Е.Г., Болюх А.С., Мироняк Л.А. Допплерографические и магнитно-резонансно ангиографические сопоставления при церебральном вазоспазме в остром периоде черепно-мозговой травмы.// Матер. III з’їзду нейрохірургів України. – Алушта, 23-25 вересня 2003. – С. 34-35.

5. Болюх А.С, Мироняк Л.А., Глоба М.В. Магнитно-резонансная ангиография в диагностике церебрального вазоспазма в остром периоде черепно-мозговой травмы // Променева діаггностика, променева терапія: Зб. наук. ст. – Київ, 2003. – С.292-294.

6. Болюх А.С. Церебральный вазоспазм в остром периоде черепно-мозговой травмы // Травма. – 2003. – Т.4. - №4. – С.367-369.