Анотація до роботи:

Слободян В. М. Церкви Холмської єпархії. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія Україні – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2006.

У роботі розглянено історію виникнення і розвитку Холмської єпархії, її територіальної парохіяльної мережі, будівництва окремих церков впродовж її існування в XIII-XX ст., проаналізовано дотеперішній стан досліджень. Виявлено унікальні пам’ятки, які є інтеґральною частиною української національної спадщини. Порівняння різноманітних джерел (архівних документів, фотографій, карт, іконографії), застосування системно-функціонального підходу та порівняльно-історичного і типологічного методів дозволило встановити місця розташування окремих парохіяльних храмів, історію їх виникнення та знищення, мистецькі вальори. На основі зібраних матеріалів укладено каталог 602 храмів, які існували у різні періоди на території Холмської єпархії та складено карту існуючих і втрачених церков.

1. У дослідженні історії Холмської єпархії можна виокремити чотири періоди: 1) остання чверть XIX- 1914 р. – дослідження російських істориків; 2) 1920-1944 рр. – нечисленні спроби досліджень українських і польських істориків; 3) 1957-1989 рр. – фраґментарні дослідження польськими істориками окремих об’єктів; 4) 1989-2005 рр. – інтенсивні дослідження польськими істориками всього спектру питань історії Холмської єпархії та фраґментарні дослідження українських вчених.

2. Історію Холмської єпархії можна розділити на кілька періодів: православний – від виникнення до 1596 р.; греко-католицький – 1596-1875 рр.; російсько-православний 1875-1914 рр. та короткий українсько-православний – 1939-1944 рр. Впродовж всього існування вона пережила і розвиток, і занепад: бурхливе зростання парохіяльної мережі в XV-XVII ст., поступове зменшення числа парохій в XVIII – першій половині XIX ст., урядову реанімацію парохій в кін. XIX – на поч. XX ст. і майже повну ліквідацію парохіяльної мережі в XX ст.

3. Будівництво церков в Холмській єпархії здійснювалося, зазвичай, як коштом громади (переважно в сільській місцевості), так і коштом ктиторів (переважно дідичів, маґнатів чи церковних діячів). Від цього залежав зовнішній вигляд та внутрішній вистрій церкви.

4. Церковне будівництво Холмщини розвивалося в загальному українському ключі. Первісні візантійські взірці церков Холма змінили европейські романські (Столп’є), ґотичні (Кодень) чи ренесансові (Люблин, Замостя) зразки. Дерев’яне будівництво теренів мало свої локальні особливості – трибанні та однобанні церкви околиць Томашова і Грубешова, безверхі церкви Підляшшя та Володавщини. Вигляд церков, особливо у XVIII-XIX ст., визначали ктитори. Це призвело до появи барокових, класицистичних чи неоґотичних споруд, які дуже нагадували костели. Надзвичайно сильно на вигляді церков відбився період російського православ’я. Масове зведення нових храмів державним коштом в російському національному, неовізантійському і неоросійському стилях, а також надання цих стилів зовнішньому вигляду давніших церков, майже затерли сліди українського будівництва.

5. Трагедією для Холмщини стало XX ст. – дві світові війни, масові акції нищення в міжвоєнний період та після Другої світової війни, перебудова збережених церков на костели чи інші потреби. Це спричинилося до зникнення церков з краєвиду цього терену.

6. Збережені донині українські церкви Холмщини є пам’ятками національної спадщини і повинні розглядатися в контексті історії української культури, мистецтва і архітектури. Деякі з них, зокрема церква Св. Духа в Кодні (поч. XVI ст.), є унікальними в українському контексті.

Публікації автора:

1. Слободян В. Церкви Холмської єпархії / Монографія –Львів, 2005. – 560 с.

2. Слободян В. Церковне будівництво Холмщини і Південного Підляшшя // Холмщина і Підляшшя. Колективна монографія під ред. док. і. н. В. Борисенко – Київ: Родовід, 1997. – С. 153-176.

3. Слободян В. Матеріали до словника народних будівничих // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Т. CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. – Львів, 2001. – С. 544-601. У співавторстві з В. Вуйциком.

4. Слободян В. Дерев’яне церковне будівництво Холмщини і Південного Підляшшя в греко-католицький період (за матеріалами архівних даних і збереженою іконографією) // Lubelszczyzna. – Lublin, 1996. – № 2. – S. 52-67.

5. Slobodian W. Drewniana architektura cerkiewna zachodniej Ukrainy // Biuletyn informacyjny Konserwatorw Dzie Sztuki. – Ldz, 2001. – S. 70-73.

6. Slobodian W. Drewniane cerkwie z murowanym prezbiterium. Prba okrelenia zagadnienia // Midzynarodowa Konferencja Konserwatorska. Krakw 2000. Dziedzictwo kulturowe fundamentem rozwoju cywilizacji. 23-26 Pazdzirnika 2000. Materiay konferencyjne. – Krakw, 2001. – S. 554-557.

7. Слободян В. Нищення храмів (Холмщина і Південне Підляшшя 1863-1939) // Пам’ятки України: історія та сучасність. – К., 1995. – Ч. 3. – С. 48-49.

8. Слободян В. Дерев’яна церковна архітектура Західної України кінця XIX – першої половини XX ст. // Проблеми захисту і охорони культурної спадщини. Матеріали науково-практичної конференції. – К., 1995. – С. 20-23.

9. Слободян В. Церква св. Параскеви в Холмі // Архітектурна спадщина України. – Київ, 1996. – Вип. 3, частина 1. – С. 231-234.

10. Слободян В. Пам’ятки української сакральної архітектури на західних етнічних землях – до питання збереження і вивчення // Охорона історико-культурної спадщини: історія та сучасність. Тези доповідей науково-практичної конференції, присвяченої 30-річчю Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури. м. Київ. 18.12.1996. – К., 1996. –С.9-12.

11. Слободян В. Вплив державної ідеології на архітектурний вигляд церкви на Холмщині в 19-20 ст. // Архітектура як відображення ідеології. Тези до конференції. Львів. 2-5 грудня 1996. – С. 56.