У дисертаційному дослідженні на основі системного аналізу ціннісно-смислової детермінації управління навчальним закладом автор довів, що це явище є латентним, і осягнути його одним дослідженням складно. Однак проведена робота дає підстави зробити такі висноки: 1. У дослідженні обґрунтовано концепцію ціннісно-смислової детермінації управління навчальним закладом, а явище подано як саморегуляційний орган у структурі соціального організму закладу освіти. Автор визначає ціннісно-смислову детермінацію управління навчальним закладом як органічну систему суб’єктивованих у структурі особистості і об’єктивованих у колективному інтелекті педагогічного персоналу соціально-психологічних механізмів. Вони забезпечують йому гомеостаз для виконання головної виробничої функції – підготовки конкурентоспроможного випускника, з одного боку, а з іншого, – ”вписує” навчальний заклад і його продукт у суспільні відносини, шляхом корекції керівниками корпоративної ідеології і модернізації кожним учасником навчально-виховного процесу власної поведінки під час прийняття і виконання управлінських рішень. Це викликає ефект гомеорезу, тобто сталого розвитку, а їх взаємодія робить соціальний організм закладу освіти самодостатнім і аутопоезисним. 2. У роботі наведені генетичні, морфологічні і функціональні характеристики ціннісно-смислової детермінації управління навчальним закладом. Встановлено їх загальні, специфічні й індивідуальні атрибутивні властивості, обґрунтовано не тільки індивідуальний шлях породження, але й встановлена причина “прикутості” ціннісного компоненту – до внутрішнього, а смислового – до зовнішнього середовища. Подано їх структуру й ідентифіковано їх елементну базу. До ціннісної детермінанти віднесено: знання, що складають зміст освіти, персонал навчального закладу, педагогічні технології навчання і виховання, тип організації навчально-виховного процесу, на якому зростає система корпоративного управління, а до смислової: особистісний смисл, смислова установка, мотив, смислова диспозиція, смисловий конструкт, особистісні цінності. Визначено, що носіями елементів ціннісної детермінації є педагогічний колектив, а смислової – особистість. 3. За допомогою функціонального аналізу доведено, що ціннісна компонента визначає поведінку педагогічного персоналу і породжує нормативну систему, що матеріалізується у орган адміністративного управління закладом освіти. Смислова компонента назовні виходить як мотив діяльності людини, що переслідує свої інтереси і задовольняє власні потреби. До механізмів дії ціннісної детермінації автор відносить хронотоп і педагогічні традиції, а до смислової – замкнення життєвих відносин, індукцію смислу, ідентифікацію, інсайт, зіткнення смислів, надання смислу. Ціннісна детермінація забезпечує гомеостаз, а смислова – гомеорез освітнього закладу; перша консервує педагогічну систему, а інша – рухає її вперед до більш організованого і динамічного стану. Ціннісна детермінація виходить назовні педагогічними традиціями, а смислова – новаторством і творчістю. 4. Кульмінацією дослідної роботи стало дослідження їх взаємодії у якості цілісності, що має свою морфологічну структуру – гомеостат, що надає соціальному організму закладу освіти якісно нові функціональні властивості: самоорганізацію і саморегуляцію. Взаємодія ціннісного і смислового компонентів відбувається завдяки процесу-посереднику – прийняття управлінських рішень щодо вирішення педагогічних ситуацій, з яких складається будь-яка навчально-виховна робота. У залежності від кута зору дослідника ціннісна і смислова детермінанти можуть набувати якості регуляторів, причини або наслідку, зворотного зв’язку. Доведено, що тут діє три види причинності: каузально-механічна, телеологічна і вільна. Нормою є коли привалює телеологічна причинність. Праксіологічним аналізом встановлено, що їх взаємодія у ході повсякденної діяльності назовні виступає як суперечність між педагогічними традиціями і новаторством, якими завжди рясніє сфера освіти будь-якої країни. |
