У дисертаційному дослідженні на основі результатів науково-педагогічного аналізу виявлено ціннісні орієнтири гуманістичної педагогіки Німеччини та окреслено перспективи використання прогресивних ідей Німеччини у досвіді України; обгрунтовано аксіологчний підхід як один з основних підходів в освіті та вихованні, визначено позитивні й негативні явища в німецькій педагогіці, розглянуто інновації в освіті та вихованні Німеччини у контексті інтеграційних процесів; з’ясовано особливості формування моральних цінностей у педагогічній системі України. Теоретичний аналіз проблеми й одержані результати науково-дослідницької роботи дають змогу зробити такі висновки: Аксіологічний підхід набуває важливого значення як компонент навчально-виховного процесу, який сприяє розвитку гуманістичних ціннісних орієнтацій, спрямовує потреби особистості на самовдосконалення, -розвиток, -реалізацію, стимулює розкриття потенційних можливостей, блокує прояви асоціальної поведінки. Тому найпродуктивнішим є саме формування ціннісних орієнтацій на відміну від прагнення передати готові істини. Цінності є відображенням культурно-історичного розвитку держави, її національних традицій, менталітету, світогляду. Характерними їх ознаками є динаміка, варіативність, залежність від історичних, релігійних, економічних подій. Через зазначені чинники, а також складність самого поняття неможливо створити універсальну ієрархію цінностей. Основні тлумачення цінностей можна звести до таких положень: цінності є основою гуманізму та духовними векторами життя, які допомагають здійснити вибір поведінки та забезпечують інтеграцію особистості в суспільство; цінності є такими орієнтирами людської свідомості, що певною мірою визначають сенс існування людини. Основний імператив у визначенні цінностей полягає в тому, що вони, як адекватні індикатори людської особистості, мають перетворитися на внутрішні якості, які реалізуються у реальній життєдіяльності. У педагогічній системі Німеччини цінності справедливість, свобода, відповідальність, толерантність, ввічливість, надійність, пунктуальність розглядаються як гуманоцентричні орієнтири, що залишатимуться найвищими за всіх часів. Однак, з’являються цінності, зумовлені вимогами часу, до яких належать: аналітична компетенція, соціальна компетенція, медіа-компетенція, міжкультурна компетенція, морально-технічна компетенція. Зростає значення екологічних та валеологічних цінностей, а також усвідомлення освіти як цінності та фактору формування високоморального суспільства. Проте, жодна педагогічна система не може бути еталоном, оскільки має позитивні й негативні сторони. Негативними явищем в німецькій педагогіці ХХ століття був фашизм. У ХХІ столітті надмірна потужність техніки та пріоритет матеріального над духовним стали чинниками негативного впливу на цінності. Диспропорційність між технічним і моральним розвитком може мати екологічні, соціальні, політичні, економічні наслідки, які є причиною духовних і психолого-емоційних проблем. Необхідною передумовою подальшого розвитку педагогічної системи є орієнтація на загальнолюдські цінності, запобігання їх девальвації, виховання відповідальності в усіх сферах життя, формування гармонійних відносин між людиною, суспільством і природою. На стан і рівень розвитку освіти та виховання значною мірою впливає політика держави. В Німеччині освіта розглядається як чинник створення високоморального суспільства та економічного розвитку, а також як запорука безпеки та соціальної захищеності. У педагогічній системі Німеччини позитивними для України є: включення загальнолюдських цінностей у навчальні програми; усвідомлення єдності теорії і практики; реалізація принципу “навчаня упродовж життя”; впровадження заходів, що сприяють ранньому розвитку, а також розширюють можливості отримання освіти дорослими та людьми літнього віку; створення інтернаціольних шкіл; вивчення нових курсів; ціннісне виховання у початковій школі; формування адекватних часу компетенцій; екологізація педагогіки, інтеграція різних навчальних предметів. Чинником підвищення виховного впливу на особистість, а також засобом успішного розвитку самої нації є національне виховання. До найважливіших принципів виховання в українській педагогіці відноситься пізнання загальнолюдських цінностей у власній культурі, оскільки цінності українського народу розглядаються як частина загальнолюдських. У педагогічній системі України пріоритетним шляхом формування цінностей (трудовим навчанням та працею, самопізнанням, художньою творчістю, розвитком позитивної внутрішньої мотиваційної сфери) є національне виховання, залучення до найкращих національних, культурних і виховних традицій. Гуманістичне виховання, якщо воно нехтує цінностями національного виховання, за законами діалектики перетворюється на свою протилежність. Повага до інших народів і культур формуються завдяки глибокому пізнанню надбань культури, історії, традицій рідного краю. Національне виховання, як складова загальнолюдських цінностей, веде до широкого єднання й світового порозуміння між народами та націями. Актуальним для подальшого вивчення проблеми можуть стати педагогічні умови ефективного прищеплення загальнолюдських моральних цінностей у процесі навчання і виховання, питання розробки та впровадження нових педагогічних технологій з метою формування моральної особистості, особливості підготовки педагогічних кадрів в умовах міжкультурної інтеграції. |
