Анотація до роботи:

Шельов А.В. Цитогенетична оцінка племінних ресурсів сільськогосподарських тварин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.15 – генетика. – Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське, 2008.

Роботу присвячено цитогенетичній оцінці особливостей соматичної хромосомної мінливості у різних видів і порід сільськогосподарських тварин. Виявлено низку видоспецифічних особливостей хромосомної мінливості та її залежність від впливу ендогенних та екзогенних чинників. Серед порівнюваних видів – велика рогата худоба, свині, коні – найвищу частку та індивідуальну мінливість за відсотком клітин зі структурними порушеннями хромосом і найменшу – за відсотком поліплоїдних метафаз зафіксовано у ВРХ, а найменшу за відсотком аберантних метафаз – у коней. Показано, що для порід з м’ясним характером продуктивності в порівнянні з молочними породами ВРХ і м’ясо-сальними породами свиней, характерним є вищий рівень поліплоїдних клітин. Тварини сірої української породи великої рогатої худоби та миргородської породи свиней відрізнялись від тварин решти порід свого виду вищою часткою клітин з міжхромосомними асоціаціями за типом робертсонівських транслокацій. Досліджено залежність окремих цитогенетичних характеристик від чинників ендогенного та екзогенного характеру. Зафіксовано залежність відсотку аберантних метафаз, клітин зі структурними порушеннями хромосом та міжхромосомними асоціаціями за типом робертсонівських транслокацій від рівня екологічного забруднення і залежність відсотку анеуплоїдів першого типу, поліплоїдів та клітин з асинхронним розходженням центромерних районів хроматид від породної та видової належності.

1. У результаті проведеної роботи встановлено низку особливостей цитогенетичних параметрів хромосомної мінливості у племінних ресурсів різних порід основних видів сільськогосподарських тварин та її залежність від впливу ендогенних та екзогенних чинників.

2. Для представників виду Bos taurus характерна найбільша частка (26,43) та рівень (13,61) і розмах (46,00) індивідуальної мінливості за відсотком клітин зі структурними порушеннями хромосом і найменша частка (0,72) та рівень (1,33) і розмах (7,00) індивідуальної мінливості за відсотком поліплоїдних метафаз. У свійських коней виявлено найменшу частку (19,66) та рівень (5,50) і розмах (20,22) індивідуальної мінливості за відсотком аберантних метафаз.

3. Частка поліплоїдних метафаз у тварин м’ясного напряму продуктивності вища у представників м’ясних порід порівняно з молочними породами великої рогатої худоби і породами свиней м’ясо-сального напряму продуктивності, а велика рогата худоба молочного напряму продуктивності вирізнялась більшою часткою клітин з асинхронним розходженням центромерних районів хроматид (р<0,05 – 0,001).

4. Тварини сірої української породи великої рогатої худоби та миргородської породи свиней відрізнялись від тварин решти досліджених нами порід свого виду вищою часткою клітин з міжхромосомними асоціаціями за типом робертсонівських транслокацій (р<0,05 – 0,001).

5. Рівень мінливості за відсотком аберантних метафаз (р<0,001), клітин зі структурними порушеннями хромосом (р<0,001) та міжхромосомними асоціаціями за типом робертсонівських транслокацій (р<0,05) залежить від рівня екологічного забруднення у представників великої рогатої худоби і свиней.

6. Рівень мінливості за відсотком анеуплоїдів першого типу, поліпоїдів та клітини з асинхронним розходженням центромерних районів хроматид залежить від породної та видової належності тварин.

Публікації автора:

1. Шельов А.В., Дзіцюк В.В. Методика приготування метафазних хромосом лімфоцитів периферійної крові тварин // Методики наукових досліджень із селекції, генетики та біотехнології у тваринництві. – К.: Аграрна наука. – 2005. – С. 210-213. (Дисертант брав участь в модифікації та відпрацюванні методичних особливостей приготування препаратів метафазних хромосом лімфоцитів периферійної крові різних видів сільськогосподарських тварин).

2. Шкурин Г.Т., Дзіцюк В.В., Шельов А.В. Цитогенетичний контроль при формуванні української симентальської м`ясної породи // Вісн. Сумського нац. аграр. університету.: Наук.-метод. журн. серія «Тваринництво». – Суми, 2001: Спец. випуск до міжнар. наук.-практ. конф. «Перспективи розвитку скотарства у третьому тисячолітті», 2-5 жовтня. – С. 219-220. (Дисертантом проведені дослідження, проаналізовано матеріал, узагальнено висновки).

3. Дзіцюк В.В., Шельов А.В. Цитогенетичний контроль бугаїв м`ясних порід // Наук.-техн. бюл. / Ін-т тв-ва. – Харків, 2001. – № 80. – С. 48-50. (Дисертантом виконано експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

4. Шкурин Г.Т., Дзицюк В.В., Шелёв А.В. Цитогенетические тесты при характеристике животных мясной симментальской породы // Наук. праці Полтавської держ. аграр. акад. – Полтава, 2002. – Т. 1 (20): Сільськогосподарські науки. – С. 151-152. (Дисертантом проведені дослідження, проаналізовано матеріал, узагальнено висновки).

5. Єфіменко М.Я., Подоба Б.Є., Дзіцюк В.В., Шельов А.В., Дмитрієва В.О. Методичні засади генетичного моніторингу в тваринництві // Вісник Сумського нац. аграр. університету. Наук.-метод. журнал серія «Тваринництво». – Суми, 2002. – Вип. 6. – С. 101-105. (Дисертант брав участь в написанні розділі щодо цитогенетичних досліджень в системі генетичного моніторингу в тваринництві).

6. Мельник Ю., Гузєв І., Шельов А. Методичні та організаційні засади генетичного моніторингу в м`ясному скотарстві України // Тваринництво України. – 2003. – № 3. – С. 2-4. (Дисертантом написано розділ з цитогенетичного контролю в системі генетичного моніторингу).

7. Шельов А.В. Цитогенетичне обстеження сірої української худоби // Вісник аграрної науки. – 2003. – № 6. – С. 77-78.

8. Шелёв А.В., Киселёва Т.Ю. Цитогенетический анализ отдалённых последствий аварии на ЧАЭС // Наук. вісн. Львівської нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2003. – Т. 5, (№ 3). – Ч. 3. – С. 193-197. (Дисертантом проведено експериментальні дослідження, виконано статистичну обробку та аналіз матеріалу, узагальнено висновки, написано статтю).

9. Васильківський С., Бодряшова К., Шельов А. Південну м`ясну породу великої рогатої худоби створюють в Криму // Тваринництво України. – 2004. – № 4. – С. 20-21. (Дисертантом проведено цитогенетичні дослідження, проаналізовано матеріал, узагальнено висновки, написано статтю).

10. Генетичні особливості сірої української породи / Буркат В.П., Дзіцюк В.В., Подоба Б.Є., Коновалов В.С., Стоянов Р.О., Заблудовський Є.Є., Шельов А.В. // Вісник аграрної науки. – 2006. – № 6. – С. 47-51. (Дисертантом проведено цитогенетичні дослідження, проаналізовано матеріал, узагальнено висновки).

11. Дзіцюк В., Коновалов В., Шельов А., Войтенко С. Селекційні завдання генетиків у тваринництві // Тваринництво України – 2007. – № 2. – С. 61-64. (Дисертантом проведено дослідження, виконано статистичну обробку результатів та їх аналіз).

12. Шельов А.В. Видові особливості сприйнятливості геномами ссавців мутагенних факторів довкілля // Вісник аграрної науки. – 2008. – № 2. – С. 80-81.

13. Шельов А.В. Цитогенетичні дослідження в тваринництві // Материалы юбилейной науч. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых, посвященной 180-летию со дня рожд. Л.С. Ценковского (г. Одесса, 28 марта-1 апреля 2003 г.). – Одесса, 2003. – С. 192.

14. Шельов А.В. Порівняльний аналіз цитогенетичних характеристик тварин сірої української, симентальської та чорно-рябої порід великої рогатої худоби // Матеріали конф. молодих вчених та аспірантів, 10 квітня 2003 р. – Чубинське, 2003. – С. 61-62.

15. Шельов А.В. Пояснення причин міжвидової генетичної мінливості // Матеріали ІV конф. молодих вчених та аспірантів. К.: – Аграрна наука, 2006. – С. 90.

16. Шельов А.В. Порівняння показників міжвидової хромосомної мінливості свійських тварин // Матеріали V конф. молодих вчених та аспірантів. К.: Аграрна наука. – 2007. – С. 106.