Анотація до роботи:

Пахолюк Т.Д. Цитотоксична дія лімфоцитів на пухлинні клітини хворих на колоректальний рак. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 – онкологія. – Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Київ, 2005.

Дисертаційна робота присвячена визначенню значення кількості і функціональної активності НК і НКТ клітин ПК хворих на КРР у протипухлинному захисті, особливостей пухлинних клітин (проліферативна активність, ступінь диференціювання, експресія білка р53) і обгрунтуванню можливості використання цих показників для оцінки прогнозу захворювання.

На основі обстеження 53 хворих на колоректальний рак (КРР) II стадії (T_2-3N_0-1M₀G_1-3) встановлено, що цитотоксична активність лімфоцитів ПК до оперативного втручання нижча, ніж у практично здорових донорів, більш низька по відношенню до клітин аутологічної пухлини, ніж до клітин лінії К562; пригнічується у присутності аутологічної сироватки. Пригнічуючий вплив аутологічної сироватки залежить від об’єму новоутворення, ступеня диференціювання пухлинних клітин та концентрації РЕА у сироватці крові.

Цитотоксична активність лімфоцитів ПК по відношенню до клітин лінії К562 асоційована з кількістю НК-клітин з фенотипом CD3^-CD56⁺CD16⁺, а по відношенню до аутологічних пухлинних клітин – з вмістом НК-клітин і НКТ з фенотипом CD3⁺CD56⁺CD16⁺. Встановлена негативна кореляція цитотоксичності з рівнем проліферативної активності пухлинних клітин. У 53,4% хворих на КРР знайдена експресія білка р53 більш, ніж у 30% пухлинних клітин, кореляції з цитотоксичною активністю лімфоцитів ПК не спостерігалось.

Через 6 міс. після операції у 35 хворих спостерігали підвищення рівня цитотоксичної активності, що було асоційовано із безрецидивним дворічним перебігом захворювання. У хворих з рецидивом захворювання рівень цитотоксичної активності не змінився, або зменшився. Ці попередні дані свідчать, що відновлення рівня цитотоксичності у післяопераційний період можна віднести до факторів прогнозу перебігу КРР.

Дисертаційна робота присвячена визначенню значення кількісного вмісту і функціональної активності НК і НКТ клітин ПК хворих на КРР у протипухлинному захисті, деяких особливостей пухлинних клітин (проліферативна активність, ступінь диференціювання, експресія білка р53) і обгрунтуванню можливості використання виявлених змін параметрів, що характеризують цитотоксичну активність, для оцінки прогнозу захворювання.

1. Цитотоксична активність лімфоцитів-кілерів (НК-клітин і НКТ з фенотипом CD3^-CD56⁺CD16⁺ і CD3⁺CD56⁺CD16⁺ відповідно) в ПК хворих на КРР по відношенню до аутологічних і алогенних пухлинних клітин знижена при наявності кореляції рівня цитотоксичності по відношенню до різних клітин-мішеней.

2. Рівень цитотоксичної активності досліджуваних клітин кілерів знаходиться у залежності від проліферативної активності пухлинних клітин і об’єма пухлини. Більш висока цитотоксична активність лімфоцитів у ПК хворих на КРР характерна для пухлин з низькою проліферативною активністю.

3. Цитотоксична активність лімфоцитів ПК при використанні в якості клітин-мішеней лінії К562 у більшості випадків переважно асоційована з кількістю клітин CD3^-CD56⁺CD16⁺, а по відношенню до аутологічних пухлинних клітин – із вмістом клітин обох фенотипів (CD3^-CD56⁺CD16⁺ і CD3⁺CD56⁺CD16⁺). В ряді випадків зміни функціональної активності лімфоцитів не співпадали з кількістю вказаних клітин.

4. Аутологічна сироватка хворих на КРР пригнічує цитотоксичну активність лімфоцитів ПК (сироватка практично здорових донорів таких властивостей не має). Пригнічуючий вплив асоційований з підвищенням концентрації у сироватці крові хворих РЕА і залежав від ступеня диференціювання пухлинних клітин та об’єму пухлини.

5. Зміни цитотоксичності лімфоцитів в доопераційний період супроводжувались зниженням кількості у ПК CD4⁺ Т-лімфоцитів, підвищенням кількості CD8⁺ Т-клітин, В-лімфоцитів і зростанням концентрації IgA у сироватці крові.

6. Більш ніж у половини обстежених хворих на КРР має місце експресія білка р53 у пухлинних клітинах, однак кореляції з цитотоксичною активністю лімфоцитів не спостерігається.

7. При аналізі загальної і безрецидивної виживаності хворих на КРР встановлено, що відновлення цитотоксичної активності через 6 міс. після оперативного втручання пов’язано із сприятливим прогнозом захворювання, що дозволяє рекомендувати дослідження динаміці цитотоксичної активності лімфоцитів ПК як додатковий прогностичний маркер перебігу хвороби.

Публікації автора:

1. Пахолюк Т.Д., Кошель К.В., Олийниченко Г.П., Чумак А.А., Бережная Н.М. Фенотипические особенности лимфоцитов периферической крови и функциональная активность естественных клеток-киллеров у больных колоректальным раком // Онкология. – 2004. – Т.6, №1. – С. 23–26. (Дисертант самостійно проводив відбір хворих, оцінював результати імунофенотипування, проводив статистичну обробку даних).

2. Пахолюк Т.Д., Кошель К.В., Олийниченко Г.П., Бережная Н.М. Цитотоксическая активность лимфоцитов периферической крови больных колоректальным раком // Онкология. – 2004. – Т.6, №2. – С. 43–46. (Дисертант самостійно отримував лімфоїдні і пухлинні клітини, визначав цитотоксичну активність лімфоцитів, проводив обробку одержаних результатів).

3. Пахолюк Т.Д., Захарцева Л.М., Кошель К.В., Олийниченко Г.П., Бережная Н.М. Степень дифференцировки, уровень пролиферации опухолевых клеток и цитотоксическая активность лимфоцитов периферической крови больных колоректальным раком // Экспериментальная онкология. – 2004. – Т.26, №2. - С. 161–163. (Диссертант самостійно визначав цитотоксичну активність лімфоцитів хворих через 6 міс. після оперативного втручання, оцінював стан хворих за індексом Карновського, проводив обробку одержаних результатів).

4. Пахолюк Т.Д., Кошель К.В. Цитотоксическая активность лимфоцитов больных колоректальным раком // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участтю ‘ОНКОЛОГІЯ-XXI”. – Київ, 2003. – С. 64.

5. Пахолюк Т.Д., Кошель К.В. Динамика цитотоксической активности лимфоцитов периферической крови у больных колоректальным раком // Матеріали науково-практичної конференції «Проблеми онкоімунології: наукові і прикладні аспекти”: тези доповідей, 22-23 травня, 2003, Київ. - Онкология. – 2003. –Т.5, №2. – С. 162.