У Висновках за результатами дослідження викладено найбільш важливі наукові і практичні результати, одержані в дисертації, наводяться теоретичне узагальнення і нове вирішення досліджуваної наукової проблеми, а також сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення цивільно-правового статусу Церкви та релігійних організацій у чинному та перспективному законодавстві України, що має сприяти спрощенню отримання статусу юридичної особи для Церкви та релігійних організацій та подальшого регулювання їхньої діяльності. Запропоновано внести зміни до таких нормативних актів: - проект Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» а) у ст. 1. Закону «Визначення основних термінів та понять» викласти визначення Церкви та релігійних організацій у такій редакції: «Церква - це самостійне структуроване релігійне об'єднання з відповідною системою управління, заснованою на ієрархічному принципові з регламентацією відносин всередині нього, а також з релігійними чи світськими організаціями. Релігійні організації - це система різновидів організаційно оформлених релігійних об'єднань, що мають управлінські й виконавчі органи, чітку структуру, яка забезпечується змістом релігійної парадигми і культу». Церква, яка належить до будь-якого віросповідання, повинна користуватися
захистом, який відповідає її меті та завданням, для яких її призначено. Якщо Церкву було створено у відповідності до законів її релігії, вона вправі здійснювати такі ж законні дії, як і звичайні юридичні особи, тобто вона не повинна надавати документ, який визначає, що вона отримала статус юридичної особи у відповідності до формальностей, що передбачені законом. У зв'язку з цим надати статусу юридичної особи Церкві, а не окремим приходам, єпархіям і т.д., передбачивши, що Церква здійснює свою діяльність, керуючись своїми статутами, оскільки це не суперечить чинному законодавству;
б) доповнити ст. 4 Закону «Право на свободу совісті та віросповідання»: «правом на отримання релігійної освіти», оскільки освітня діяльність релігійних організацій, яка відповідає основній меті і спрямована на задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру є загальною і регулюється нормами Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»; в) доповнити ст. 15 Закону «Реєстрація статутів (положень) релігійних організацій»: «Обов'язковою умовою державної реєстрації релігійної організації є надання необхідних матеріалів для проведення релігієзнавчої експертизи. У разі проходження експертизи документи передаються у відділ державної реєстрації фізичних та юридичних осіб». — Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців»: Внести зміни до ст. З Закону «Сфера дії Закону» передбачивши, що «дія цього Закону не поширюється на державну реєстрацію релігійних організацій, оскільки спеціальним законодавством для них передбачений особливий порядок державної реєстрації». — Закон України «Про освіту»: Передбачити в Законі: «факультативне вивчення релігії у державних школах та існування приватних шкіл під патронатом релігійних організацій, прирівняти вчителів релігії до вчителів загальноосвітніх шкіл з метою надання права користуватися вчительськими правами та пільгами, і змоги учнями отримувати дипломи державного зразка». Визначити статус духовних навчальних закладів і вдосконалити правове регулювання освітньої діяльності, яка ними здійснюється. — Чинний ЦК України: Доповнити ЦК України статтею 85-1 «Церква та релігійні організації», яку викласти у такій редакції: «Церква є самостійним суб'єктом цивільних правовідносин та наділена статусом юридичної особи. Релігійні організації -це система різновидів організаційно оформлених релігійних об'єднань, що мають управлінські та виконавчі органи, чітку структуру, яка забезпечується
змістом релігійної парадигми і культу. Релігійні організації наділені статусом юридичної особи».
| 