Анотація до роботи:

Ращенко Л.М. Тверда сажка озимої пшениці та обгрунтування імунологічних методів захисту. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 - фітопатологія. Рукопис. Інститут захисту рослин. Київ 2002 р.

За результатами проведених досліджень встановлено, що популяція T.caries, розповсюджена в Степу характеризується вищим ступенем патогенності ніж в Лісостепу і включає високовірулентну расу 40. Лісостепова популяція патогену включала середньовірулентну расу 32 та низьковірулентну расу 11. Виявлено високовірулентні біотипи T.caries, здатні долати окремі гени стійкості.

Удосконалено метод створення штучного інфекційного фону T.caries, що забезпечує вірогідність оцінки та добору стійких форм.

Визначено, що гени стійкості Bt₅, Bt₈ - Bt₁₇ та Bt_z характеризуються високою ефективністю в умовах Лісостепу та Степу України. Тому їх рекомендовано використовувати, як донори стійкості при селекції на імунітет до збудника твердої сажки.

Встановлено, що сорти Миронівська ранньостигла, Копилівчанка, Київська 8 та Зустріч характеризуються екологічною стійкістю до патогену в умовах Лісостепу. Виявлено ряд колекційних сортозразків з високою стійкістю до твердої сажки. Вони є ефективними джерелами стійкості в селекції на імунітет, які необхідно використовувати як батьківські форми у схрещуваннях, а також з метою ідентифікації нових генів стійкості.

1. Тверда сажка є широко розповсюдженою хворобою пшениці в Україні. Найбільшим поширенням хвороби характеризуються лісостепова та степова зони. Зростання розповсюдження хвороби, що спостерігається в останні роки зумовлено порушенням технології вирощування культури та відсутністю стійких сортів.

2. Збудником твердої сажки в лісостеповій та степовій зонах України є Tilletia caries (DC) Tul. Його популяція включає високовірулентну расу 40, яка поширена в степовій зоні вирощування пшениці, середньовірулентну расу 32 та авірулентну расу 11, які поширені в лісостеповій зоні України.

3. Встановлено, що на популяцію патогена діє значний селективний тиск стійких перспективних сортів озимої пшениці, що може призвести до спрямованого добору високовірулентних рас, здатних долати гени стійкості зазначених сортів при введенні їх у виробництво.

4. Найбільшу ефективність в умовах України проявляють гени стійкості Bt ₅, Bt₈ - Bt₁₇ та Bt_z, тому рекомендуємо використовувати їх в селекційних програмах по створенню стійких сортів.

5. Здійснено оцінку стійкості перспективних сортів пшениці до популяцій збудника твердої сажки в Україні. Встановлено, що сорти Миронівська ранньостигла, Копилівчанка, Київська 8, Глібовчанка, Центос та Зустріч характеризуються екологічною стійкістю до збудника хвороби в умовах Лісостепу України.

6. Встановлено, що сортозразки з колекційних розсадників МІП та Центру генетичних ресурсів України Idaho 364, Idaho 443, Sioux land, Еритроспермум 5221, Пам'яті Федіна, Idaho 352, KS 93WGRC 27, Charmany, Keiser, Iddims Co, U 1275, Рубін, Еритроспермум 252/76, Експромт, Colt, Еритроспермум 24220, Еритроспермум 25645, Еритроспермум 24210 та інші характеризуються високою стійкістю до збудника твердої сажки, а Amigo та K1S90WGRC10 проявили її і до збудника бурої листкової іржі пшениці. Всі вищезгадані сорти є цінним вихідним матеріалом в селекції на імунітет.

7. З метою обмеження розвитку твердої сажки необхідно проводити посів сортів озимої пшениці в оптимальні строки.

Рекомендації виробництву

1. З метою обмеження розвитку та шкодочинності твердої сажки пшениці в агроценозах Лісостепової зони України рекомендуємо вирощувати перспективні сорти Миронівська ранньостигла, Копилівчанка, Київська 8, Глібовчанка та Зустріч, які характеризуються екологічною стійкістю до збудника хвороби. В залежності від абіотичних факторів їх стійкість варіює від 0 до 50%.

2. Добір стійких форм пшениці до збудника твердої сажки слід проводити на штучному фоні з інфекційним навантаженням 0,5 г теліоспор T.caries на 100 г насіння при пізніх строках посіву. Ці умови значно підвищують ефективність штучного інфекційного фону та забезпечують вірогідність добору стійких форм.

3. При створенні нової серії сортів озимої пшениці стійких до збудника хвороби необхідно використовувати гени стійкості Bt₅, Bt₈-Bt₁₇ та Bt_z. Сорти з зазначеними генами стійкості здатні стримувати розвиток популяції патогену в агроценозах Лісостепу та Степу України.

4. Виявлені джерела стійкості до збудника твердої сажки Idaho 364, Idaho 443, Sioux land, Еритроспермум 5221; Памяті Федіна, Idaho 352, KS 93WGRC 27, Charmany, Keiser, Iddims Co, U 1275, Amigo, Рубін, Еритроспермум 252/76, Експромт, Colt, K1S90WGRC10, Еритроспермум 24220, Еритроспермум 25645, Еритроспермум 24210 є цінним вихідним матеріалом в селекції на стійкість, який необхідно використовувати як батьківські форми при селекції, а також з метою ідентифікації нових генів стійкості.

Публікації автора:

1. Ращенко Л.М. Збудники твердої сажки. Динаміка розповсюдженості та видовий склад // Захист рослин.- 2002.- № 5.- С. 8-9.

2. Ращенко Л.М., Парфенюк А.І. Вдосконалення методів створення штучних інфекційних фонів для оцінки озимої пшениці на стійкість до збудника твердої сажки // Вісник Сумського національного аграрного університету (Серія Агрономія і біологія).- Вип. 6.-Суми, 2002.- С. 179-182 (Особистий внесок здобувача – 60%. Планування дослідів, проведення досліджень, узагальнення даних).

3. Ращенко Л.М. Ефективність відомих генів стійкості пшениці до збудника твердої сажки та вдосконалення методу створення штучного інфекційного фону в умовах Лісостепу України // Вісник Харківського національного аграрного університету імені В.В.Докучаєва (Серія Ентомологія та фітопатологія ).- 2002, № 4.- С.93-96.

4. Ращенко Л.М. Проти збудника твердої сажки // Захист рослин, 2001, № 11.- С.8.

5. Лісовий М.П., Ращенко Л.М. Аналіз стійкості сортів озмиої пшениці на фоні інокулюма збудника твердої сажки Tilletia caries (DC) Tul. з різних грунтово-кліматичних зон України // Аграрна освіта і наука на початку третього тисячоліття / Міжнародна науково-практична конференція 18-21 вересня 2001 р., Львів, 2001.- С. 310-318 (Особистий внесок здобувача – 60%. Планування дослідів, проведення досліджень, обговорення результатів).

6. Ращенко Л.М. Розповсюдженість твердої сажки в Україні та стійкість перспективних сортів до неї. // Вісник аграрної науки південного регіону/ Міжвідомчий тематичний збірник (С.-г. та біо. науки) Вип. 2.- Одеса, 2001.- С. 217-221

7. Ращенко Л.М. Проблема стійкості сучасних сортів пшениці до збудників твердої сажки (Tilletia caries (DC) Tul. та Tilletia levis Kuehn.) в Україні // Матеріали науково-практичної конференції паразитологів, НАУ, 3-5 листопада 1999 р., Київ, 1999.- С. 147-148

8. Ращенко Л.М. Вірулентність популяцій твердої сажки пшениці (Tilletia caries (DC) Tul.) як фактор, що впливає на стійкість сорту до патогену// Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений: Тез. докл. межденар. конф. молодых ученых, 2-7 июля 2001 г., Харьков, 2001.- С.116-117.

9. Ращенко Л.М. Сортостійкість до твердої сажки як фактор підвищення фітосанітарного стану та урожайності пшениці // Вчимося господарювати / Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів 22-23 листопада 1999 року, Київ-Чабани, 1999.- С.108-109.

10. Ращенко Л.М. Розповсюдженість та інтенсивність розвитку сажкових хвороб пшениці на території України // Вчимося господарювати, Частина ІІ / Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів 22-23 листопада 1999 року, Київ-Чабани, 1999.- С. 53-54

11. Ращенко Л.Н. Твердая головня пшеницы в агроценозах Украины // Научные материалы Первой всероссийской конференции по иммунитету растений к болезням и вредителям, посвященной 300-летию Санкт-Петербурга.- Санкт-Петербург, 2002.- с. 219-220.