Проведене дослідження зумовлене недостатнім висвітленням у вітчизняному літературознавстві історії українського романтичного руху взагалі і творчого шляху М. Петренка зокрема. Поезію митця було розглянуто в широкому контексті романтичних ідей та у зв’язку з українським літературним рухом 30-х – 50-х рр. ХІХ ст. Важливо відзначити, що під час навчання в гімназії та університеті М. Петренко потрапив до кола харківських молодих літераторів, спілкуючись з якими захопився поширеними на той час ідеями європейського романтизму. Бажання створити український відповідник європейського рівня, посилене особистими переживаннями з приводу нещасливого кохання, спонукало молодого письменника до власних художніх пошуків. Спадщина М. Петренка складається переважно з ліричних творів, значна частина яких об’єднана у поетичні цикли «Небо», «Слов’янськ», «Недуг». Це психологічно-особистісна лірика, в якій переважають мотиви кохання, туги за батьківщиною, романтичний порив і прагнення до ідеалу. Загалом можна стверджувати, що організація поетичного світу М. Петренка підпорядкована романтичній антитезі між буденністю й ідеалом, однак ця антитеза на рівні художнього осмислення світу та образного втілення постає досить своєрідно. У циклі «Небо» ліричний герой виявляє себе в пориві до загадкової й гармонійної сфери, що виступає втіленням ідеалу – це окремий світ гармонії, що забезпечує захист душі героя від марноти щоденних турбот і дозволяє душевному потенціалу реалізуватися повною мірою. У циклі «Слов’янськ» ідеальним світом постає мала батьківщина автора, яка сприймається швидше не територіально, а в нерозривному зв’язку зі спогадами дитинства і юності – безтурботним життям і закоханістю. У циклі «Недуг» драматично переживається втрачене кохання, ліричний герой прагне усвідомити і психологічно прийняти цю втрату. Вірші М. Петренка зазнали значного впливу фольклорної лірики, однак слід підкреслити, що поетові вдалося підпорядкувати цей вплив власному, в основі романтичному творчому мисленню. Він запропонував цікаві зразки психологічно-особистісної, передусім інтимної та медитативної лірики. Для свого часу твори М. Петренка стали безперечним свідченням естетичного оновлення літератури, прагненням визволитися від побутового етнографізму та включитися в русло загальноєвропейського культурного розвитку, зокрема розвитку романтизму. У творчості М. Петренка значною мірою виражається відхід від сентиментальних традицій. Спроба митця вийти за межі народної пісні, а також романсу, побудованого на пісенних традиціях, намагання створити новий образ становлять його своєрідність як поета, відрізняють від більшості інших українських романтиків того часу. Романтичні пошуки М. Петренка внесли в українську літературу той суб'єктивний підхід до предмета, ту вимогу перетворення дійсності, за яких художня творчість формує нову реальність. Його романтична поезія високо піднесла роль поета як суб'єкта дійсності, засвідчила відчутну динаміку нового українського письменства в переосмисленні фольклорного матеріалу та підпорядкуванні його назрілим літературним завданням. Результати дослідження викладено в таких публікаціях: Неординарність романтичних ідей Михайла Петренка в контексті розвитку українського романтизму // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии: Научно-методический сборник. – Слов'янськ, 2002. – С.101-109. Доля та її антиподи в творчості Михайла Петренка //Актуальні проблеми української літератури і фольклору. – Донецьк, 2003. – С.69-73. Естетизація християнства в українському романтизмі // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии: Научно-методический сборник. – Слов'янськ, 2003. – С.150-156. Основні типологічні аспекти розвитку українського романтизму // Вісник Житомирського педагогічного університету. – Вип.15. – 2004. – С.132-135. Еволюція душі в творах М.Петренка: поетика романтичного пошуку // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Т.Шевченка. – Філологічні науки. – №3 (71). – 2004. – С.155-159.
Вплив світових романтичних тенденцій на діалектику творчої особистості М.Петренка // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии: Научно-методический сборник. – Слов'янськ, 2004. – С.215-219. Семантика мовного простору в творчості Михайла Петренка: крок до сучасного філософського поетичного мислення // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии: Научно-методический сборник. – Слов'янськ, 2005. – С.134-139. Лінгвопсихологічна спрямованість просторових реалій поетики М.Петренка // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии: Научно-методический сборник. – Слов'янськ, 2006. – С.103-107. Ідея абсолютної та відносної міфології в романтичному міфотворенні на прикладі поетики М.Петренка // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. – К.: Твім інтер. – Вип.17. – 2004. – С.431-434. Поетика романтизму в творчості Т.Г.Шевченка // Донецький Вісник наукового товариства ім.Шевченка. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. – С. 542-545. Поетика інтимної лірики М.Петренка // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. – Вип. 9: Українська література в загальноєвропейському контексті. – Ужгород, 2005. – С.13-16. Культурологічний аспект міфопоетичної системи ранніх українських романтиків // Слобожанщина: літературний вимір: Зб. наук. праць. – Вип. IV. – Луганськ: Альма-матер, 2006. – С. 6-15.
|
