129. Волков Дмитро Євгенович. Тимчасова балонна оклюзія аорти в комплексному лікуванні важких абдомінальних кровотеч: дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2004. , табл.
Анотація до роботи:
Волков Д.Є. Тимчасова балонна оклюзія аорти в комплексному лікуванні важких абдомінальних кровотеч. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. Харківський державний медичний університет, Харків, 2004.
У дисертаційній роботі обґрунтовується застосування тимчасової оклюзії аорти в лікуванні тяжких абдомінальних кровотеч різної етіології, ускладнених геморагічним шоком, під час оперативних втручань на органах черевної порожнини та заочеревинного простору.
За даними експерименту дозована оклюзія аорти зменшує негативні ефекти повної оклюзії внаслідок зниження післянавантаження міокарда, зменшення сили гемодинамічного «удару», вираженості ішемії абдомінальних органів і швидкості наростання реперфузійного синдрому, що обумовлює збереження гемостазу та задовільну функцію серця й легень у післяоклюзійному періоді. Запропоновано алгоритм та методику проведення тимчасової балонної оклюзії аорти для клінічного застосування.
Тимчасова оклюзія аорти застосована в 55 хворих з тяжкими абдомінальними кровотечами в комплексі хірургічного лікування. Досягнуто вірогідне зменшення операційної крововтрати та підвищення гемодинамічних показників, зменшення інтраопераційної летальності. Зроблено висновок про ефективність тимчасової оклюзії аорти як методу досягнення гемостазу та гемодинамічної стабілізації хворих.
Дослідження присвячене актуальній темі сучасної хірургії і реаніматології – досягненню тимчасового гемостазу та гемодинамічної стабілізації при абдомінальних кровотечах різної етіології в критичних хворих:
Повна ОА протягом 20 хвилин дозволяє досягти гемостазу з високим ризиком рецидиву кровотечі після швидкого повного відновлення кровотоку. Подальша дозована ОА протягом 20 хвилин і поступове відновлення периферичного кровообігу дозволяє значно зменшити ризик рецидиву кровотечі. Крім гемостазу, ОА приводить до стабілізації показників центральної гемодинаміки протягом перших хвилин оклюзії.
Гемодинамічні порушення, розлади КЛС, ступінь ендогенної інтоксикації, які обумовлені феноменом реперфузії, наростають зі збільшенням тривалості повної ОА. Одночасне припинення ОА супроводжується більш значними гемодинамічними та біохімічними порушеннями.
Найменш виражені морфологічні зміни у вигляді порушень мікроциркуляції, ознак зворотної і незворотної ішемії в тканинах органів вище та нижче місця оклюзії спостерігаються при короткочасній повній ОА з наступним дозованим її зменшенням. Вище оклюзії ці зміни менш виражені, ніж у тварин з ізольованим шоком, а нижче оклюзії суттєво не відрізняються.
Повна ОА до 20 хвилин із наступним поступовим зменшенням і збереженням часткового периферичного кровотоку при сумарному часі оклюзії не більш 40 хвилин дозволяє досягти гемостазу, гемодинамічної стабілізації, знизити ризик ішемічного ушкодження абдомінальних органів і вираженість реперфузійного синдрому в умовах експериментального ГШ.
Розроблений алгоритм проведення тимчасової балонної ОА, який складається з наступних етапів: 1) виконання доступу до стегнової артерії; 2) розташування БК у низхідній грудній аорті; 3) здійснення повної ОА протягом максимально обмеженого часу; 4) дозоване зменшення ступеня ОА з поступовим її припиненням; 5) видалення БК, профілактика можливих ускладнень дозволяє оптимізувати її проведення та покращити умови виконання оперативних втручань у хворих з тяжкими АК.
Використання тимчасової ОА у хворих з профузними АК, обумовленими пораненням внутрішніх органів і судин, ерозивно-виразкових ушкоджень шлунково-кишкового тракту та при операціях із приводу розшаруючих АЧА сприяло стабілізації гемодинамічних показників, зменшенню операційної крововтрати на 21%, інтраопераційної летальності на 3,4%, дозволило уникнути її при застосуванні розробленого алгоритму балонної оклюзії та не призводило до будь-яких специфічних ускладнень.
Бойко В.В., Криворучко И.А., Волков Д.Е., Невзорова О.Ф., Симачёва А.В. Патоморфологические изменения внутренних органов после временной окклюзии аорты при экспериментальном геморрагическом шоке // Харківська хірургічна школа. 2003. №1. С.91-93.
Бойко В.В., Криворучко И.А., Авдосьев Ю.В., Питык А.И., Волков Д.Е. Роль методов катетерного эндоваскулярного гемостаза в диагностике и лечении острых гастродуоденальных кровотечений язвенной и опухолевой этиологии // Експериментальна і клінічна медицина. 2002. №2. С.113-116.
Пат. 51280А Україна, МПК А61В17/00. Спосіб надання медичної допомоги потерпілим з геморагічним шоком: В.В. Бойко, І.А. Криворучко, М.П. Донець, Є.В. Наконечний, Д.Є. Волков; ХДМУ. - № 2002021203; Заявл. 14.02.2002; Опубл. 15.11.2002; Бюл. №11.
Пат. 46626А Україна, МПК А61В17/12, А61М25/00. Спосіб тимчасового ендоваскулярного виключення судин з магістрального кровоплину та пристрій для його здійснення: В.В. Бойко, Д.Є. Волков, В.О. Прасол, І.А. Криворучко; ХДМУ. - № 2001106845; Заявл. 09.10.2001; Опубл. 15.05.2002; Бюл. №5.
Бойко В.В., Криворучко И.А., Волков Д.Е. Временная баллонная окклюзия аорты в условиях геморрагического шока (экспериментальное исследование) // Актуальні питання невідкладної хірургії виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, геморагічного та травматичного шоку: Матеріали науково-практичної конференції, 12-14 березня 2003. Харків. 2003. С.93-96.
