Анотація до роботи:
Пітель В.М. Типологія епідигматичних відношень полісемічних флороназв та їх похідних у лексиці сучасної української мови. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 02. 01. – українська мова. Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2005. У роботі з’ясовується сутність явища епідигматики, досліджується природа внутрішньослівних та міжслівних відношень, їх мовна та позамовна зумовленість. Характеризується народна етимологія як вияв “асистемних” епідигматичних зв’язків і простежується її вплив на слова, що належать до макроепідигм із вершиною “назва рослини”. Вперше встановлено й описано типологію формальних і семантичних інтра- та інтервербальних відношень слів макроепідигм флоролексем шляхом виведення їх тематичних і семних моделей, проаналізовано співвідношення семантичного обсягу вихідних і результативних одиниць. Дослідження мотиваційних зв’язків між словами чи семемами у макроепідигмах флороназв засвідчило, що у кількісному відношенні й за рівнем регулярності найбільш важливим типом асоціативно-дериваційних епідигматичних зв’язків є метонімія, далі іде метафора та гіпо-гіперонімія. Також виявлено процеси словотворення, які зумовлені відношеннями подібності й суміжності між самими мовними одиницями (окремі випадки префіксації, суфіксації та універбації). |