У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової проблеми – типологізації та порівняння економічних систем суспільства, що виявилося в обґрунтуванні авторських концепції типологізації сучасних економічних систем на основі запропонованих пріоритетних і уточнюючих об’єктивних критеріїв та концепції порівняння економічних систем, що грунтується на урахуванні чотирьох груп об’єктивних критеріїв-показників. Проведене дослідження дало підстави зробити такі висновки: 1. Теоретичний аналіз економічних систем має своїм фундаментом вивчення проблеми людини, її природи, внутрішнього світу, переконань і цінностей, економічної діяльності й економічної культури у контексті еволюції системи потреб, що прямо чи опосередковано у кінцевому підсумку зумовлюють параметри економічного і соціального середовища існування суспільства. 2. Сучасне дослідження економічних систем – це комплексний методологічний аналіз економічної системи суспільства у широкому сенсі, тобто дослідження суспільства як органічної єдності панівних цінностей, політичної організації та власне економічного механізму. Філософія економічних систем передбачає розгляд економічного, соціального, політичного, етнічного, екологічного і т.д. у системній єдності, виділяючи людину як найактивніший чинник еволюції економічних систем та системних суспільних трансформацій. 3. Дослідження економічних систем включає з’ясування змісту та особливостей економічної культури, яка „працює” в економічній сфері суспільного буття, виконуючи свої специфічні функції. Економічна культура обіймає ті норми й цінності, які виникають з потреб самого господарства. Економічна культура впливає на економічну систему через поведінку суб’єктів господарювання, що мають власну економічну свідомість та економічний спосіб мислення. 4. Взаємозв’язок матеріальних і духовних потреб та економічної діяльності, економічної культури, що органічно синтезується у творчості і остаточно виявляється у становленні і функціонуванні певного типу суспільної економічної системи, можна висловити такою умовною логічною схемою: потреба людини – її задоволення шляхом економічної діяльності як творчого процесу на базі певної економічної культури – існування відповідного типу економічної системи суспільства. 5. Аналіз еволюції соціальних концепцій економіки видатних мислителів кінця ХІХ – ХХ ст. засвідчує, що у них економіка вивчається як частина більш широкої соціальної системи, економічна поведінка розглядається у взаємозв’язку з іншими видами діяльності, значна увага приділяється неекономічним чинникам економічного поступу. Тобто спостерігаємо спробу „вкласти” економіку у більш широкий соціальний контекст, простежити її взаємодію з іншими підсистемами суспільства і на цій основі збагнути суть і чинники розвитку економічної системи суспільства. Саме на такий методологічний підхід повинна, на нашу думку, спиратися й сучасна методологія дослідження, типологізації і порівняння економічних систем. 6. Передумовою комплексного дослідження економічних систем суспільства є аналіз методологічних проблем економічного і соціального прогресу, який виступає своєрідним тлом розгортання економічних систем і у певному розумінні відображає висхідну еволюцію систем, включаючи періоди їх активної й глибокої трансформації. 7. Теоретична парадигма економічного і соціального прогресу на порозі ХХІ ст. виступає методологічною основою типологізації і порівняння сучасних економічних систем суспільства. Ознаки парадигми прогресу охоплюють цілий спектр параметрів, починаючи від переважно матеріальних і завершуючи соціально-духовними, гуманітарними. На переконання автора, принаймні дві з характерних ознак парадигми прогресу на порозі ХХІ ст. можна розглядати як об’єктивні критерії типологізації сучасних економічних систем: ступінь суспільної відповідальності та ступінь інтелектуалізації економічної системи. 8. Досвід функціонування економічних систем різних країн світу наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. підводить до висновку, що має місце не просто процес глибоких перетворень в економіці як одній із складових архітектури суспільного ладу, а тотальні радикальні зрушення у суспільстві як органічній системі. У сучасній теорії економічних систем утверджується поняття „системної трансформації суспільства”. Системній трансформації підлягають усі сфери суспільного буття: політична, духовна, власне економічна. Водночас системна трансформація суспільства передбачає зміни й перетворення суспільних структур, у межах яких можуть паралельно протягом якогось часу співіснувати як нові, так і старі елементи. Цю обставину необхідно враховувати при розробці методології типологізації і порівняння сучасних економічних систем. 9. Системна трансформація суспільства породжує нові концептуальні підходи до оцінки реальності, що завжди включає питання про ієрархію проблем, які вимагають свого вирішення. Виділення з соціокультурної сфери системи цінностей як особливо важливого чинника системної трансформації суспільства зумовлено тим, що цінності є особливою формою загальносуспільних відносин, яка визначає спрямованість життєдіяльності індивідів, груп та спільнот. 10. Обґрунтований у роботі авторський підхід до визначення категорії „економічна система суспільства” включає два трактування: 1) економічна система суспільства – це система механізмів та інституцій, що забезпечують організацію виробництва й розподілу створених у суспільстві матеріальних і духовних благ, спосіб, яким вирішується проблема нестачі ресурсів і досягаються відповідні економічні цілі; 2) економічна система суспільства – це складне системне утворення, що пронизує усі сфери життєдіяльності суспільства та, поєднуючи чинники виробництва з урахуванням панівних цінностей і, відповідно, інституцій, форм власності, забезпечує створення матеріальних та духовних благ і на цій основі – самовідтворення суспільства. Доведено, що важливими характеристиками економічних систем на порозі ХХІ ст. є їх „тестування” категорією „відповідальності” і належний ступінь відкритості. 11. Елементна структура сучасних економічних систем має, на наш погляд, такі складові: а) панівні цінності; б) політичний лад; в) правова система; г) екологічна складова; д) суспільний механізм управління; е) власне економічний механізм. 12. Ринкова організація господарської діяльності суспільства є основою сучасних економічних систем. Ринкові економічні системи виконують функцію своєрідної „осі”, навколо якої розгортаються всі існуючі економічні системи, включаючи квазіринкові. Інакше кажучи, ступінь повноти ринку, його функціональна роль у життєдіяльності соціуму головним чином визначають суть, механізми розвитку і, відповідно, назву будь-якої економічної системи суспільства. 13. В обґрунтованій у роботі авторській концепції типологізації сучасних економічних систем запропоновано застосовувати цілий спектр а) пріоритетних і б) уточнюючих об’єктивних критеріїв, що забезпечує значну варіативність конкретних підходів до типологізації систем. При цьому дисертант виходить з того, що, по-перше, людина, будучи головним чинником еволюції економічних систем, насамперед є носієм певної свідомості, духовності та економічної культури; по-друге, у сучасному світі існує безліч перехідних, симбіозних форм, які відрізняються між собою насамперед ступенем присутності і роллю держави у ринковій економіці; по-третє, з принципу системності випливає, що економіка в історичному розрізі може бути типологізована (поділена на етапи розвитку, типи свого існування) з різних позицій, кількість яких теоретично необмежена; по-четверте, нині існуючі у світі економічні системи необхідно розглядати як перехідні, оскільки вони завжди перебувають у стані переходу від однієї своєї історичної форми до іншої. 14. У дисертації доведено, що головним, фундаментальним об’єктивним критерієм типологізації сучасних економічних систем, що визначає стратегічний вектор їх трансформації на порозі ХХІ ст. є панівні суспільні цінності та відповідні суспільні інституції. Під цінностями пропонується розуміти ставлення до природи, людської, економічної діяльності та її результатів, форм власності, способів організації виробництва і розподілу, майнової нерівності, тлумачення ідей соціальної справедливості, соціальної ієрархії, демократії і т.д., що фіксується на рівні суспільної, зокрема, економічної, політичної, екологічної та ін. свідомості та у цій формі визначає загальну й економічну культуру тривалих історично-економічних епох. При цьому, на переконання автора, йдеться про цінності у найширшому розумінні, а не тільки про власне економічні, адже національні, релігійні переконання, буденна свідомість поряд з ринковими, політичними, екологічними та ін. цінностями сукупно впливають на стосунки всередині суспільства та його економічної системи. 15. У дисертації обґрунтовано висновок, що на рівні суспільства у кожний конкретний момент його економічного розвитку існує якийсь середній, домінуючий „зріз” цінностей, який у кінцевому підсумку активно впливає на функціонування та еволюцію економічної системи. Таким чином, парадигма цінностей з історичної перспективи є виявом ментальності, сукупністю звичаєвих ознак суспільного ладу, а у широкому розумінні – це база для прояву певного типу економічної ідеології. 16. У дисертації вперше запропоновано віртуальне уявлення суспільної „аури” людини у будь-якій економічній системі, яке ілюструє зумовленість конкретного типу економічної системи суспільства панівними суспільними цінностями. Саме панівні цінності у кінцевому підсумку визначають конкретний тип економічної системи суспільства, є рушійною силою її подальшої еволюції чи трансформації, докорінної зміни. 17. У роботі обгрунтовано, що цінності при досягненні певної „критичної маси” (це стосується глибокого усвідомлення необхідності їх врахування широким загалом) трансформуються у відповідні суспільні інституції, які зумовлюють удосконалення і визначають вектор розвитку економічних систем. Проте інституції, які не відображають базових цінностей суспільства є неприйнятними з суспільної точки зору. Навіть забезпечуючи певний економічний ефект, вони не є життєздатними. 18. У дисертації доведено, що крім панівних суспільних цінностей та відповідних суспільних інституцій, пріоритетними об’єктивними критеріями типологізації сучасних економічних систем виступають: 1) панівні форми власності на основні засоби виробництва; 2) ступінь втручання держави в економіку і методи регулювання соціально-економічних відносин; 3) ступінь відкритості економіки та економічної свободи; 4) ступінь екологічної безпеки; 5) ступінь соціалізації; 6) ознаки теоретичної парадигми соціально-економічного прогресу на порозі ХХІ ст.: а) ступінь суспільної відповідальності та б) ступінь інтелектуалізації. Водночас найважливішими уточнюючими об’єктивними критеріями типологізації сучасних економічних систем виступають: 1) співвідношення міського і сільського населення; 2) співвідношення джерел ВВП; 3) частка військових витрат у ВВП (ступінь мілітарності економічної системи); 4) частка власного капіталу у структурі джерел фінансування (ступінь самодостатності в економічному розвитку). 19. Проведене дослідження дозволило обгрунтувати висновок, що в умовах поліфонічності сучасної світової економічної еволюції вирішення методологічної проблеми типологізації економічних систем можливе тільки на основі своєрідного синтезу пріоритетних і уточнюючих об’єктивних критеріїв. Такий методологічний підхід дає можливість з’ясувати характерні риси національних економічних систем і на цій основі виявити головні тенденції економічних трансформацій у сучасному світі. Типологізація економічних систем з урахуванням пріоритетних і уточнюючих об’єктивних критеріїв може допомогти молодим незалежним державам, країнам з перехідною економікою, у т.ч. Україні обрати оптимальну економічну модель своєї стратегічної трансформації і спрогнозувати власне місце і роль у світовій економічній еволюції третього тисячоліття. 20. У своєму дослідженні автор виходить з того, що суть людини не може бути виміряна виключно матеріальними потребами, а її поведінка у суспільстві не може бути пояснена тільки економічними інтересами. Людина, особливо на порозі ХХІ ст., є носієм цілого спектру поглядів, а тому відповісти на питання, як вона почуває себе у тій чи іншій економічній системі неможливо без залучення і вивчення неекономічних показників функціонування системи. На переконання автора, не тільки еволюція економічних систем, а й сам суспільно-економічний прогрес є наслідком дії комплексу чинників економічного, матеріального та неекономічного, духовного характеру. З цього випливає об’єктивна необхідність залучення до системи критеріїв порівняння економічних систем не лише економічних, але й показників соціального, культурного і політико-правового характеру. Водночас, враховуючи особливу важливість стану довкілля для функціонування економічних систем суспільства, автор вважає за доцільне врахування екологічних показників при порівнянні сучасних економічних систем. 21. В обґрунтованій у дисертації авторській концепції порівняння сучасних економічних систем доведено, що методологія порівняння систем повинна ґрунтуватися на урахуванні чотирьох груп об’єктивних показників-критеріїв: 1) економічних; 2) соціально-культурних; 3) політико-правових; 4) екологічних. При цьому до кожної групи можна, з нашої точки зору, віднести відповідно 17, 12, 12 і 10 показників, які перелічені вище. Такий підхід відповідає об’єктивним світовим реаліям початку третього тисячоліття і дозволяє в цілісності охопити динаміку складних й суперечливих процесів як на рівні національних економічних систем, так і наднаціональних системних утворень. Обґрунтована концепція порівняння сучасних економічних систем описана за допомогою відповідної математичної моделі, яка має на меті формалізувати і згрупувати всі необхідні для аналізу економічних систем показники та запропонувати концептуальний алгоритм порівняння суспільних систем з конкретними підходами до його практичної реалізації. 22. У дисертації обґрунтовано найбільш прийнятну для України економічну модель, якою є економічна система Європейського Союзу. Доведено, що такий вибір підготовлений і об’єктивно зумовлений усім ходом її тривалого суспільно-історичного та економічного поступу і, без сумніву, відкриває якісно нові обрії подальшого розвитку й розквіту українського народу. Водночас наголошено, що більш оптимістичну економічну перспективу у ХХІ ст. матимуть ті нації, домінуючі цінності яких повніше відповідатимуть реаліям і вимогам нинішнього часу і будуть здатні зумовити й підтримати системні суспільні трансформації на основі безперервного оновлення і змін ключових парадигм розвитку. |
