Анотація до роботи:

БАРЧУК Р.О. Участь епіфіза та моноамінів у регуляції функції гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи птахів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.11- цитологія, клітинна біологія, гістологія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

Вивчались функціональні зв’язки між епіфізом та гонадами на тлі блокади або стимуляції адренергічних, дофамінергічних та серотонінергічних систем головного мозку, ін’єкцій тестостерону та мелатоніну, а також при епіфізектомії та гонадектомії під час статевого дозрівання самців Gallus domesticus.

Показано стимулюючий вплив a₁-адренергічної системи головного мозку на всі ланки епіфізарно-гіпоталамо-гіпофізарно-гонадного комплексу. Негативний вплив на репродуктивну систему та епіфіз чинять центральні a₂-адренергічні, дофамінергічні та серотонінергічні системи головного мозку.

Встановлено прямий позитивний зв’язок між епіфізом та гонадами птахів. Показано спад функціональної активності пінеальної залози після гонадектомії.

Введення мелатоніну та тестостерону по-різному впливає на функціональну активність епіфіза та гіпоталамо-гіпофізарно-гонадного комплексу птахів, залежно від дози та часу введення.

1. Вивчені взаємозв’язки між ланками епіфізарно-гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи птахів в нормі та на тлі епіфізектомії, гонадектомії, ін’єкцій мелатоніну, тестостерону, а також при блокаді та стимуляції моноамінергічних систем головного мозку.

2. Встановлено прямий позитивний зв’язок між епіфізом та гонадами птахів. Активність пінеалоцитів епіфіза співпадає у часі з рівнем активності інтерстиціальних ендокриноцитів сім’яника та рівнем диференціювання сперматогенного епітелію. При цьому виявлено спад функціональної активності пінеальної залози після гонадектомії.

3. Ранкове введення мелатоніну в дозах 5 та 10 мкг веде до підвищення функціональної активності репродуктивного комплексу. Разом з тим, введення мелатоніну у високій дозі сприяє появі морфологічних ознак, що свідчать про зниження активності епіфіза, гіпоталамуса та гонад птахів.

4. Вечірнє введення мелатоніну пригнічує функціональну активність досліджуваних структур. При цьому, із зростанням дози гормону збільшується глибина структурних зрушень, які вказують на порушення функції епіфіза та сім’яника.

5. Введення тестостерону у невеликих дозах 3-місячним особинам стимулює функціональну активність епіфіза, гіпоталамуса, гіпофіза та гонад. Великі дози цього гормону пригнічують функцію кожної із ланок епіфізарно-гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи птахів.

6. Стимуляція адренергічної системи a₁-адреноміметиком мезатоном підвищує функціональну активність епіфіза та гіпоталамо-гонадного комплекса 2-місячних птахів, в той час, як блокада a₁-адренолітиком празосином гальмує досліджувани залози.

7. Стимуляція a₂-адренорецепторних систем головного мозку клофеліном пригнічує секреторну активність пінеалоцитів епіфіза, нейроцитів паравентрикулярного та аркуатного ядер гіпоталамуса, інтерстиціальних ендокриноцитів сім’яника. Навпаки, блокування a₂-адренергічних систем головного мозку йохімбіном сприяє підвищенню активності досліджуваних компонентів репродуктивного комплексу птахів.

8. Попередник дофаміну L-ДОФА викликає пригнічення функціональної активності епіфізарно-гіпоталамо-гонадного комплексу, в той час, як, блокада дофамінових рецепторів галоперідолом приводить до підвищення секреторної активності епіфіза, сім’яника та нейроцитів гіпофізотропної зони гіпоталамуса.

9. Серотонін гальмує секреторну активність пінеалоцитів епіфіза, нейроцитів аркуатного ядра, інтерстиціальних ендокриноцитів та інтенсивність диференціювання сперматогенного епітелію. Внаслідок блокади серотонінових рецепторів перитолом функціональна активність досліджуваних компонентів репродуктивного комплексу підвищується.

Публікації автора:

1. Дзержинський М.Е., Варенюк І.М., Барчук Р.О. Вплив блокади та стимуляції дофамінових рецепторів на функціональну активність гіпоталамо-гонадного комплексу птахів (морфометричне та електрофізіологічне дослідження) // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2000. - Вип. 24. - С.32-36. Дисертантка приймала участь в проведенні експерименту, гістологічній обробці матеріалу та обговоренні результатів.

2. Дзержинський М.Е., Барчук Р.О., Варенюк І.М., Пустовалов А.С., Бузинська Н.О. Епіфізарно-гіпоталамо-гонадні взаємодії в ході статевого дозрівання самців Gallus domesticus та Coturnix coturnix japonica // Вісник Київського університету (Біологія). - 2001. - Вип. 33. - С.64-66. Дисертантка, спільно с Варенюком І.М. поставила експеримент, проводила хірургічні операції на птахах, робила гістологічну та статистичну обробку матеріалу, підібрала літературні джерела та написала статтю.

3. Дзержинський М.Е., Барчук Р.О., Бузинська Н.О., Варенюк І.М. Епіфізарно-гонадні взаємодії у птахів при блокаді та стимуляції центральних моноамінергічних рецепторів // Вісник Київського університету (Біологія). -2001. - Вип. 34. - С.74-78. Дисертантка поставила експеримент, обробила отримані дані, підібрала літературні джерела та написала статтю.

4. Дзержинський М.Е., Барчук Р.О., Бузинська Н.О., Варенюк І.М., Пустовалов А.С. Зміна гістофізіології гонад у епіфізектомованих та інтактних птахів, викликана ранковим та вечірнім введенням мелатонину // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2001. - Вип. 7 (39) -С.90-99. Дисертантка поставила експеримент, провела операції по епіфізектомії та гонадектомії, обробила отримані дані, підібрала літературні джерела та написала статтю.

5. Пустовалов А.С., Дзержинський М.Е., Барчук Р.О., Мацюх О.С., Дзюбенко Н.В., Фролкіна І.О. Залежність викликаних мелатоніном змін морфологічних показників активності гонад від імунізації, серотоніну та епіфізектомії // Вісник Киівського університету (Біологія). - 2002. - Вип. 37. - С.152-155. Дисертантка проводила операції по видаленню епіфіза, приймала участь в забої тварин та взятті органів, а також в обговоренні отриманих результатів.

6. Пустовалов А.С., Дзержинський М.Е., Барчук Р.О., Мацюх О.С., Дзюбенко Н.В., Фролкіна І.О. Вплив імунізації, введення мелатоніну та епіфізектомії на гіпоталамо-гонадну систему птахів // Вісник Київського університету (Біологія). - 2002. - Вип. 38. - С.66-68. Дисертантка проводила операції по видаленню епіфіза, приймала участь в забої тварин та взятті органів, а також в обговоренні отриманих результатів.

7. Dzerzhinsky M.E., Varenyuk I.M., Barchuk P.O., Ptitsa O.M., Voronin K.Y., Buzinska N.O. Correlation between electrical activity and morphology of arcuate nucleus under the influence of monoamines and melatonin during sexual maturation in bird // 20-th conference of European comparative endocrinologists. Programme and Abstrakt.- Faro (Portugal).-2000.-P.102. Дисертантка приймала участь в проведенні експерименту, забої тварин, взятті органів, гістологічній обробці отриманого матеріалу та обговоренні результатів.