Анотація до роботи:

Олексієнко Н.В. Участь нейромедіаторів головного мозку та гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної системи птахів в реакції адаптації на хронічне охолодження

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.11 – цитологія, клітинна біологія, гістологія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

У дослідженні на самцях Gallus domesticus показано, що при стимуляції a-адренорецепторів на тлі хронічного охолодження відзначалося значне посилення біосинтетичної активності щитовидної залози. При цьому блокада -адренорецепторів на тлі гіпотермії переважно знижувала синтез гормонів у тироцитах щитовидної залози. Водночас пригнічувалась тиреотропна функція аденогіпофіза та активність нейроцитів ПВЯ гіпоталамуса. Стимуляція М-холінергічних рецепторів сприяла підвищенню продукції тиреоїдних гормонів щитовидною залозою та синтетичної активності тиреотропоцитів аденогіпофіза. Антагоніст М-холінорецепторів атропін виявляє гальмівний вплив на адаптаційну реакцію досліджуваної системи, що проявлялось в посиленні процесів депонування гормонів у відповідь на охолодження. Також з’ясовано, що окситоцин безпосередньо впливає на щитовидну залозу, підсилюючи її адаптаційну реакцію на охолодження.

1. У процесі розвитку реакції адаптації на охолодження відзначається поступове підсилення синтетичної та секреторної активності гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної системи птахів на 3 та 7 дні досліду, при цьому на 14 день охолодження виявляються ознаки зниження функціональних можливостей.

2. При перебігу реадаптації після припинення охолодження у щитовидній залозі птахів поступово відбуваються зниження процесів гормоноутворення та виведення гормонів у кров з подальшим розвитком вираженої гіпофункції.

3. Стимуляція a-адренорецепторів мезатоном на тлі хронічного охолодження викликає значне посилення біосинтетичної активності щитовидної залози, що корелює із зниженням активності тиреотропоцитів аденогіпофіза та нейроцитів ПВЯ гіпоталамуса за принципом негативних зворотних зв’язків. Напроти, нейроцити СОЯ гіпоталамуса знаходились у підвищенному функціональному стані, що передбачає також участь нонапептидів у процесах терморегуляції.

4. При блокаді -адренорецепторів празозином на тлі гіпотермії переважно знижується синтез гормонів у тироцитах щитовидної залози. Водночас пригнічуються тиреотропна функція аденогіпофіза й активність нейроцитів паравентрикулярного ядра гіпоталамуса.

5. Стимуляція М-холінергічних рецепторів карбахоліном сприяє підвищенню продукції тиреоїдних гормонів щитовидною залозою та синтетичної активності тиреотропоцитів аденогіпофіза. При цьому у нейроцитах ПВЯ гіпоталамуса відбувається зниження їхньої активності згідно принципу зворотних зв’язків, тоді як у СОЯ гіпоталамуса виявляються протилежні зміни.

6. Антагоніст М-холінорецепторів атропін виявляє гальмівний вплив на адаптаційну реакцію досліджуваної системи, що проявлялось в посиленні процесів депонування гормонів у відповідь на охолодження.

7. При введенні окситоцину птахам у щитовидній залозі значно підсилювались процеси синтезу та евакуації тиреоїдних гормонів. При цьому вагомих змін у секреторній активності тиреотропоцитів аденогіпофіза не спостерігається. Отже, нонапептиди і окситоцин, зокрема, можуть впливати безпосередньо на щитовидну залозу парааденогіпофізарно, підсилюючи її компенсаторно-пристосувальну реакцію на охолодження.

8. М-холін- та a-адренергічна системи головного мозку залучаються до реакції адаптації організму на охолодження, справляючи стимулюючий вплив на гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдну систему.

Публікації автора:

1. Н.В. Олексієнко, М.Е. Дзержинський, Л.М. Пазюк, Н.О. Бузинська. Адаптивна реакція щитоподібної залози птахів на охолодження // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. – 2003. – № 39-41. – С. 126-127. (Олексієнко Н.В.: підбір та обробка літератури, усі результати експерименту, участь у написанні чорнового варіанту статті; Пазюк Л.М., Бузинська Н.О.: участь у експерименті та написанні чорнового варіанту статті; Дзержинський М.Є.: розробка ідеї дослідження та загальне редагування).

2. Л.М. Пазюк, Н.О. Бузинська, Н.В. Олексієнко, М.Е. Дзержинський. Компенсаторно-пристосувальна реакція гіпоталамо-тиреоїдної системи на хронічне охолодження у постнатальному онтогенезі птахів // Науковий Вісник Національного Аграрного Університету. – 2003. – № 64. – С.17-20. (Олексієнко Н.В: участь у плануванні експерименту, гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка даних, підбір літературних джерел, участь у написанні чорнового варіанту статті; Пазюк Л.М., Бузинська Н.О.: участь у плануванні експерименту та написанні чорнового варіанту статті; Дзержинський М.Є.: загальне редагування).

3. Н.В. Олексієнко, Л.М. Пазюк, Н.О. Бузинська, М.Е. Дзержинський. Зміна гістофізіології щитоподібної залози під впливом адренергічних та холінергічних систем на тлі гіпотермії // Ендокринологія. – 2004. -Т.9, № 1. –С. 101-105. (Олексієнко Н.В.: приймала участь в плануванні експерименту, забої тварин та заборі органів, проводила гістологічну обробку матеріалу, підібрала літературні джерела та написання чорнового варіанту статті; Пазюк Л.М., Бузинська Н.О.: участь у експерименті та написанні чорнового варіанту статті; Дзержинський М.Є.: ідея дослідження)

4. Н.В. Олексієнко, Л.М. Пазюк, Н.О. Бузинська, М.Е. Дзержинський. Морфофункціональна характеристика тиреотропоцитів аденогіпофіза та тироцитів щитовидної залози птахів при тривалій гіпотермії // Вісник морфології. – 2004. – Т.10, № 1.- С. 108-110. (Олексієнко Н.В.: приймала участь у плануванні експерименту, проводила статистичну обробку даних, приймала участь в обговоренні результатів, обробці літератури та написанні чорнового варіанту статті; Пазюк Л.М., Бузинська Н.О.: участь у написанні чорнового варіанту статті; Дзержинський М.Є.: розробка ідеї дослідження та загальне редагування).

5. Н.В. Олексієнко, Л.М. Пазюк, Н.О. Бузинська, М.Е. Дзержинський. Участь адрен- та холінергічних систем мозку в регуляції активності нейроцитів гіпоталамуса та тиреотропоцитів аденогіпофіза птахів при дії хронічного холодового стресу // Проблемы криобиологии. – 2004. - № 3. – С. 26-31. (Олексієнко Н.В: гістологічна обробка матеріалу, статистична обробка даних, підбір літературних джерел, участь у написанні чорнового варіанту статті; Пазюк Л.М., Бузинська Н.О.: участь у написанні чорнового варіанту статті; Дзержинський М.Є.: загальне редагування статті).

6. Олексієнко Н.В. Реакція адаптації гіпоталамо-тиреоїдної системи птахів при дії низьких температур // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Шевченківська весна. Сучасний стан науки, досягнення, проблеми та перспективи розвитку”. – Київ, 2003. – С. 84-85.

7. Л.М. Пазюк, Н.В. Олексеенко, Н. А. Бузинская. Участие нейроцитов СОЯ и ПВЯ гипоталамуса в адаптации щитовидной железы на действие низкой температуры // Материалы III Всероссийской конференции с международным участием ”Механизмы функционирования висцеральных систем”. – Санкт-Петербург (Россия), 2003. – С. 240-241. (Олексеенко Н.В.: участие в проведении эксперимента, статистическая обработка и интерпретация результатов эксперимента, подбор литературы, написание чернового варианта тезисов; Пазюк Л.М., Бузинська Н.О.: участие в интерпретации результатов и написании тезисов).

8. Олексієнко Н.В., Дзержинський М.Е., Пазюк Л.М., Бузинська Н.О., Келяогло А.В. Участь щитоподібної залози в адаптаційній реакції організму на охолодження // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі та патології”. – Київ, 2002. – С.88. (Олексієнко Н.В: участь у плануванні та проведенні експерименту, гістологічна обробка матеріалу та статистична обробка даних, підбір літературних джерел, участь у написанні чорнового варіанту статті; Пазюк Л.М., Бузинська Н.О.: участь у плануванні експерименту та написанні чорнового варіанту статті; Дзержинський М.Є.: розробка ідеї дослідження та загальне редагування статті; Келяогло А.В.: участь в проведенні експерименту).

9. Олексієнко Н.В. Роль холін- та адренергічних систем мозку в реакції холодової адаптації клітинних популяцій гіпоталамуса та щитовидної залози гомойотермних тварин // Матеріали IV Всеукраїнської наукової конференції студентів та аспірантів „Біологічні дослідження молодих вчених на Україні”. – Київ, 2004. – С. 39-40.