Анотація до роботи:

Нагірняк Т.Б. Відновлення вироджених травостоїв сіножатей і пасовищ при мінімалізації обробітку грунту в умовах західного Лісостепу України.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 – кормовиробництво і луківництво. Вінницький державний аграрний університет. Вінниця, 2002.

У дисертації викладені результати трирічних досліджень впливу заходів відновлення вироджених травостоїв у вигляді прямого всівання багаторічних бобових трав у нерозроблену дернину комбінованим агрегатом ЛУКА-2,8 і поєднання його в одному технологічному режимі з грунтовим внесенням гноївки, внесенням мінерального удобрення, раундапу та нітрогенізатора на продуктивність, якісний склад корму, економічну й біоенергетичну ефективність деградованих лукопасовищних угідь в умовах західного Лісостепу України.

Встановлено, що при відновленні сіножатей найвищу продуктивність, суттєве покращення якісних характеристик корму при високому економічному й енергетичному ефекті забезпечує всівання бобових трав з одночасним грунтовим внесенням 30 т/га гноївки шириною між смугами 75 см при Р₄₅К₆₀, всівання з застосуванням нітрогенізатора на фосфорно-калійному фоні, а також всівання з внесенням повного мінерального удобрення N₅₀Р₄₅К₆₀. Всівання бобових компонентів шириною підрізу 13 см при внесенні мінерального удобрення в нормі N₉₀Р₄₅К₆₀ і для зниження конкурентоздатності існуючого травостою 1,5-2,5 л/га раундапу смугою 10 см дозволяє отримати найзначніший позитивний ефект на пасовищному травостої.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яке виявляється у відновленні вироджених травостоїв сіножатей і пасовищ шляхом прямого (смугового) всівання бобових компонентів при одночасному використанні мінерального й органічного удобрення, нітрогенізатора та гербіциду, що забезпечує на темно-сірих опідзолених грунтах західного Лісостепу одержання 72-117 ц/га сухої маси та 6-10 ц/га перетравного протеїну за умов низької собівартості продукції.

2. Всівання у поєднанні з грунтовим внесенням гноївки шириною між смугами 75 см на фосфорно-калійному фоні, внесенням N₅₀Р₄₅К₆₀ і нітрогенізатора та Р₄₅К₆₀ сприяє формуванню бобово-злакового травостою сіножаті з найвищим вмістом бобових – 26,1-30,1%, що переважає контроль у 4,4-5,3 рази та створює найсприятливіші умови для формування пагонів бобових компонентів – 248-308 шт./м², що дозволяє збільшити кількість пагонів бобових на одиниці площі в 4,1-6,3 рази проти контролю.

Максимальною облистненість була при всіванні в поєднанні з внесенням гноївки смугою 75 см, з внесенням нітрогенізатора на фоні Р₄₅К₆₀ та повного мінерального удобрення - 42,5-44,4% і 76,3-79,1% відповідно в 1 і 3 укосах. У флористичному складі на цих же варіантах найкраще приживалися і утримувалися в травостої всіяні бобові, випадали малоцінні злаки і різнотрав’я, поступаючись місцем цінним у кормовому відношенні злаковим компонентам.

3. Всівання травосуміші стабілізувало насиченість біомаси бобовими травами у пасовищному травостої до рівня 27,7-35,0%, у т. ч. на варіантах з раундапом до 27,7-32,1 або в 2,9-3,7 рази. Найбільшу частку пагонів бобових у густоті травостою 419 і 399 шт./м² забезпечує всівання шириною підрізу 13 см з нормами внесення гербіциду 1,5 і 2,5 л/га смугою 10 см.

У структурі врожаю зеленої маси найвищі 55,9-57,9 і 71,4-77,8 відсотки листкових пластинок в першому і третьому циклах зафіксовано при всіванні у поєднанні з удобренням.

4. Найвищий збір сухої речовини забезпечило всівання 6,7 кг/га насіння бобових трав у вироджений травостій сіножаті в поєднанні з внесенням N₅₀Р₄₅К₆₀ – 116,8 ц/га, що у 2,4 рази більше за контроль. Всівання в поєднанні з внесенням нітрогенізатора та Р₄₅К₆₀ перевищило за врожайністю контроль у 2,2 рази (103,0 ц/га), всівання з одночасним внесенням 30 т/га гноївки шириною між смугами 75 см на фоні Р₄₅К₆₀ – в 1,9 рази (92,5 ц/га).

Найвищу урожайність 73,7 і 72,9 ц/га сухої маси отримано при всіванні 9,7 кг/га насіння бобових трав у вироджений травостій пасовища шириною підрізу 13 см нормами внесення раундапу 1,5 і 2,5 л/га смугою 10 см на фоні N₉₀Р₄₅К₆₀, що у 2,4-2,5 рази вище за контроль.

5. При поєднанні всівання бобових компонентів з внесенням гноївки, нітрогенізатора, мінерального удобрення відсоток протеїну і білка зростав в 1,2-1,3 рази щодо контролю, водорозчинних вуглеводів – на 1,2-1,7%, жиру – на 0,6-0,9%, золи, фосфору і калію – в 1,2-1,3, кальцію – в 1,3-1,5 рази, магнію – в 1,6-2,0 і натрію – в 1,5-1,6 рази. Вміст клітковини знижувався на 0,1-1,8%.

Нагромадження азотовмісних сполук у зеленому кормі з виродженого пасовища завдяки всіванню, внесенню N₉₀Р₄₅К₆₀ і гербіциду збільшується в 1,2 рази проти контролю. Вміст цукрів підвищується на 1,8-3,1%, жиру – на 0,1-0,4%, фосфору – в 1,4-1,5, калію і магнію – в 1,2 рази, натрію – на 0,4-0,6%.

Вміст нітратного азоту не перевищував допустимої граничної межі і складав у середньому на сіножаті 36,7-70,9 мг/кг; на пасовищі – 52,8-68,7 мг/кг.

6. Коренева маса під впливом всівання бобових компонентів у поєднанні з внесенням гноївки, застосуванням нітрогенізатора і N₅₀Р₄₅К₆₀ на виродженій сіножаті та з внесенням N₉₀Р₄₅К₆₀ і гербіциду на пасовищі зростала проти контролю в 1,2-1,8 рази, вміст азоту - в 1,1-1,4, фосфору – в 1,3-2,1 і калію – в 1,2-1,8 рази.

7. З всіванням бобових трав, внесенням повного мінерального удобрення та гербіциду на вироджене пасовище підвищується, а з внесенням гноївки на сіножать на фоні Р₄₅К₆₀ значно збільшується активність целюлозорозкладаючих мікроорганізмів. Встановлено, що ступінь розкладу зростає з року в рік.

8. З найвищою продуктивністю сінокісного травостою 82,9 ц/га кормових одиниць при всіванні в поєднанні з внесенням N₅₀Р₄₅К₆₀ зібрано 9,5 ц/га перетравного протеїну. Всівання в поєднанні з внесенням нітрогенізатора та Р₄₅К₆₀ дозволило отримати 7,3 ц/га перетравного протеїну і 74,2 ц/га кормових одиниць. При всіванні та грунтовому внесенні гноївки шириною між смугами 75 см на фоні Р₄₅К₆₀ продуктивність становила 65,7 ц/га кормових одиниць, а збір кормового білка – 6,4 ц/га.

Всівання у дернину пасовища шириною підрізу 13 см із внесенням 1,5 і 2,5 л/га раундапа смугою 10 см на фоні N₉₀Р₄₅К₆₀ з найбільшою продуктивністю 66,3 ц/га кормових одиниць забезпечило одержання 9,5 і 9,2 ц/га кормового білка.

9. На сінокісному травостої найвищу окупність 1 грн затрат 13,3 грн при собівартості 1 ц 3,8 грн, високий енергетичний коефіцієнт 13,2 забезпечило всівання бобових трав без удобрення.

Низькозатратним виявилося і всівання у поєднанні з внесенням нітрогенізатора та Р₄₅К₆₀. При собівартості 8,4 грн, окупності 6,0 грн отримано найвищий енергетичний коефіцієнт 13,4. Меншу ефективність зафіксовано при грунтовому внесенні гноївки шириною між смугами 75 см на фоні РК при всіванні (собівартість - 10,0 , окупність - 5,0 , енергетичний коефіцієнт - 10,4. Собівартість всівання і внесення N₅₀Р₄₅К₆₀ - 9,2 грн, окупність – 5,5 грн, а енергетичний коефіцієнт – 11,3.

10. На пасовищі найвищу окупність 12,2 грн при найнижчій 4,1 грн собівартості, найвищий енергетичний коефіцієнт 10,2 забезпечило всівання бобових компонентів шириною підрізу 13 см (без добрив).

Дещо менший ефект від всівання шириною підрізу 17 см і всівання шириною підрізу 13 см з нормами внесення гербіциду 0,5-2,5 л/га смугою 10 см на фоні N₉₀Р₄₅К₆₀. Тут при 3,6-3,8 грн окупності і 13,3-14,0 грн собівартості продукції енергетичні коефіцієнти склали межу від 5,6 до 5,8.

Публікації автора:

1. Мащак Я.І., Нагірняк Т.Б. Поживність та якість корму відновлюваної луки // Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького.- Львів.- 1999.- Вип. 3 (Ч. 2).- С. 65-67.

2. Нагірняк Т.Б., Мащак Я.І., Дуда Д.Г. Особливості нагромадження кореневої маси і вмісту в ній основних макроелементів на відновленому пасовищі // Науково-технічний бюллетень ІЗіБТ УААН.- Львів.- 1999.- Вип. 1 (2).- С. 30-33.

3. Нагірняк Т.Б. Покращення пасовищних травостоїв // Аграрний вісник Причорномор’я.- 1999.- №3 (6).- Ч. 3.- С. 146-149.

4. Нагірняк Т.Б. Оновлення низькопродуктивних пасовищ // Тваринництво України.- 2000.- №1-2.- С. 29.

5. Нагірняк Т.Б. Зміни значень целюлозолітичної здатності та об’ємної маси грунту при відновленні вироджених травостоїв // Тези доповідей Міжнародного наукового конгресу молодих вчених та студентів “Здоров’я села – здоров’я держави”.- Львів – Дубляни.- 2000.- С. 82-84.

6. Мащак Я.І., Нагірняк Т.Б. Шляхи відновлення продуктивності виродженої сіножаті // Вісник ЛДАУ: Агрономія.- 2001.- № 5.- С. 579-584.

7. Мащак Я.І., Нагірняк Т.Б. Продуктивність та якісний склад корму при відновленні виродженого пасовища // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво.- 2001.- Вип. 43.- Ч. 1.- С. 128-133.

8. Мащак Я.І., Нагірняк Т.Б., Мізерник І.Д. Біологіна активність і щільність грунту на відновленій сіножаті // Корми і кормовиробництво.- Київ: Аграрна наука.- 2001.- Вип. 47.- С. 191-193.