| Результати дисертаційного дослідження в сукупності вирішують наукову задачу обґрунтування теоретичних напрямків і методичних підходів до державного регулювання транспортного комплексу України. Основні висновки роботи полягають у наступному: 1. Аналіз розвитку сучасних транспортних систем та рівня розвинутості транспортної системи України показав, що перед національним транспортним комплексом стоїть ряд важливих проблем, найскоріше вирішення яких дозволить забезпечити його конкурентоспроможність та зайняти достойне місце на світовому ринку транспортних послуг. Серед вказаних проблем виявлені наступні: високий рівень зносу основних виробничих фондів транспорту, у тому числі його активної частини; незадовільний технічний стан транспортної інфраструктури, що гальмує процеси інтеграції транспортної системи України з європейською і світовою транспортною системою; недостатність фінансування для відтворення на новій технічній основі транспортної галузі відповідно до світових стандартів та сучасних вимог транспортного ринку; непропорційність розвитку окремих транспортних галузей та відсутність їх належної взаємодії, що вже негативно впливає на економічну безпеку країни. 2. Внесено пропозиції та рекомендації для забезпечення сталої роботи транспортних підприємств та здійснення структурних перетворень в економіці комплексу. Визначені та скореговані дії ринкового механізму господарювання з метою забезпечення ефективного формування транспортної системи та ринку транспортних послуг, які мають відповідати суспільним інтересам. Дослідження містить принципіальні пропозиції зі стратегії розвитку та основних питань функціонування транспортної системи України. Виділені основні організаційно-економічні проблеми, пріоритети та першочергові завдання щодо формування механізму ефективної системи організації управління, планування і регулювання транспортною системою країни та першочергові структурні перетворення у транспортному комплексі. 3. Аргументовано доцільність створення множинної структури – Національної корпорації "Єдина транспортна система України" (НК "ЄТСУ") – на базі залізничного транспорту. Визначені завдання цієї структури полягатимуть у забезпеченні конкуренції між інтегрованими транспортними компаніями за напрямками доставки вантажів і пасажирів, об’єднанні всіх видів транспорту у єдиний транспортний комплекс України з метою пропорційного розвитку окремих його галузей та забезпеченні конкурентоспроможності як окремих видів транспорту, так і всієї галузі на внутрішньому та зовнішньому ринках перевезень. 4. Функції регулювання роботи нової структури мають бути покладені на Міністерство транспорту і зв’язку України при узгодженні інтересів інших міністерств та відповідних державних департаментів. Функції оптимального врахування економічних та інших інтересів держави, окремих видів транспорту та інших учасників НК "ЄТСУ" покладаються на координаційну раду управління корпорації. 5. Роль держави у становленні і функціонуванні єдиної транспортної системи повинна полягати у координації її підсистем в межах загальної державної програми структурних зрушень, необхідних для переходу до ринкових відносин на транспорті. Система державного регулювання діяльності транспортного комплексу як єдиної структури повинна включати постановку пріоритетних та стратегічно важливих завдань, адекватних до умов сьогодення, та обґрунтовані адміністративні, економічні та правові методи регулювання, мати відповідне для ефективного виконання державних програм у транспортній галузі організаційне, інформаційне і, особливо, економічне (інвестиційне) забезпечення. 6. Національний транспортний комплекс має отримати статус базової галузі, що забезпечує економічну незалежність держави. Пріоритетними напрямками його розвитку мають бути покращення якості перевізного процесу, розширення переліку послуг, що надаються і, як наслідок, залучення додаткового обсягу перевезень. Якість у поєднанні з ціною транспортної продукції для замовника або споживача складає ядро поняття "конкурентоспроможність", яке є найважливішим критерієм вибору. В основу оцінки конкурентоспроможності транспортної системи в дослідженні покладено розрахунок показника запасу конкурентоспроможності, який враховує суб’єктивну думку вантажовласників стосовно вибору того чи іншого маршруту для доставки своїх товарів. Обґрунтовано використання запропонованого показника також для визначення доцільності та ефективності міжвідомчої координації та взаємодії різних видів транспорту у рамках регіональних інтегрованих транспортних структур. 7. В роботі узагальнено класифікацію та запропоновано використання методу складання профілю середовища. Перевага запропонованого методу полягає у можливості оцінки відносної значущості для транспортної системи не всієї сукупності, а окремих, найбільш суттєвих як позитивного, так і негативного впливу, факторів середовища, особливо в умовах їх різноманіття і високого ступеня динамічності. 8. Основні положення дисертаційного дослідження відповідають напрямку економічних реформ, що проводяться в країні, відображають специфіку транспортного комплексу та важливість організації управління, планування і регулювання базової галузі. Наголошено, що саме ці функції мають бути покладені на сторону державних законотворчих і виконавчих інституцій. Виходячи з цього, необхідно прискорити розробку законодавчо-правової бази та довести до відповідності сучсним вимогам ефективний механізм та структуру управління транспортною системою України. Висновки та рекомендації роботи надані Міністерству транспорту і звязку України та Укрзалізниці та можуть бути використані при формуванні перспективної транспортної політики (як на державному, так і регіональному рівнях). Бажаним є відповідне удосконалення законодавчої бази у транспортній галузі, невідкладна розробка державних та регіональних програм з розвитку транспорту, у тому числі з метою розробки оптимальної моделі взаємодії різних видів транспорту у перевізному процесі. | 