Анотація до роботи:

Еверт В.В. Удосконалення діагностичних та профілактичних препаратів при лептоспірозі тварин. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16. 00. 03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. Національний аграрний університет, К., 2002.

Дисертація присвячена питанню підвищення антигенної та імуногенної активності лептоспірозних антигенів. Розроблено оптимальний метод виготовлення високоспецифічних групових аглютинуючих сироваток, що передбачає гіперімунізацію кролів. Запропоновано схему виділення лептоспір з нирок, головного мозоку, висів гомогенізату цих органів на середовища Кортгофа та ЕМGН, застосування не меньш 20 аглютинуючих сироваток для ідентифікації ізолятів. Підвищено антигенну та імуногенну активність вакцинних штамів лептоспір Monjakov та Іcterohaemorrahiae, діагностичних штамів Рomona та Copenhageni шляхом 10-разового пасажування їх в організмі сприйнятливих тварин, та наступним пасажуванням ізолятів на твердому живильному середовищі.

Запропонований варіант лептоспірозного поліантигену для діагностичної тест-системи “ІФА-лептоспіроз” дав змогу підвищити специфічність з 86 до 92% та чутливість системи з 85 до 90%. Встановлено, що інактивуюча концентрація формаліну на культуру лептоспір становить 0,3%, фенолу - 0,25, мертіоляту - 0,0002, кристаллвіолету - 0,05%. Концентрувати лептоспірозну суспензію можна за допомогою методу ультрафільтрації та відстоюванням з внесенням 10% ПЕГ. Застосування вакцини, виготовленої на основі лептоспірозних антигенів, інактивованих фенолом та концентрованих за допомогою методу ультрафільтрації, забезпечує аглютинаційні титри 1:434±23, 1:435±67 у сироватках крові кролів.

1. Удосконалено лептоспірозні антигени, що забезпечують виготовлення якісних вітчизняних діагностичних та профілактичних протилептоспірозних препаратів.

2. Оптимальною схемою виготовлення високоспецифічних групових аглютинуючих лептоспірозних сироваток є метод гіперімунізації, що передбачає три внутрішьовенні ін’єкції в дозах 2, 4, 6 см³ з інтервалом 7 діб, та знекровлення на 10 добу після останньої ін’єкції.

3. Для виділення збудника лептоспірозу з патологічного матеріалу слід використовувати нирки, печінку, мозок тварин, що загинули; середовища EMGН та Кортгофа потрібно використовувати для культивування ізолятів.

4. Десятиразове пасажування вакцинних штамів Monjakov та Іcterohaemorrhagiae та діагностичних штамів Рomona та Copenhageni через організм морськиих свинок і подальше клонування отриманих ізолятів на твердому живильному середовищі (буферно-сироватковому агарі) протягом 5 пасажів забезпечило підвищення антигенної (в 5,2 раза) та імуногенної (в 3,4 раза) активності штамів лептоспір.

5. Використання штамів лептоспір, антигенну та імуногенну активність яких підвищено пасажуванням через організм морських свинок, для лептоспірозного поліантигену в ІФА забезпечує підвищення чутливості системи з 85 до 90% та її специфічності з 86 до 92%.

6. Встановлено оптимальні концентрації на культуру лептоспір інактивуючих речовин, що становлять для формаліну 0,3%, фенолу - 0,25, мертіоляту - 0,0002, кристалвіолету - 0,05% при температурі 32⁰С.

7. Обов’язковим критерієм якості вакцин проти лептоспірозу тварин вважати перевірку на повноту інактивації, що полягає у 3-разовому пасажуванні зразка вакцини на живильних середовищах для культивування лептоспір.

8. Концентрування лептоспірозного антигену доцільно проводити фізико-хімічним методом розділення лептоспірозної суспензії за допомогою внесення ПЕГ у концентрації 10% та фізичним методом, за допомогою ультрафільтраційної установки на основі порожнистих волокон при швидкості протоку 0,1 – 0,8 м/с та внутрішньому тиску в роздільній системі 0,0005 МПа.

9. Застосування вакцини, виготовленої на основі лептоспірозних антигенів, інактивованих фенолом та концентрованих за допомогою методу ультрафільтрації, забезпечує найвищі аглютинаційні титри в сироватках крові кролів, що становлять в середньому 1:435±6; 1:434±23; 1:470±76.

Пропозиції виробництву.

Для виготовлення високоспецифічних групових аглютинуючих лептоспірозних сироваток пропонуємо використовувати метод гіперімунізації кролів, що передбачає три внутрішьовенні ін’єкції в дозах 2, 4, 6 см³ з інтервалом 7 діб, та знекровлення на 10 добу після останньої ін’єкції.

Для виготовлення якісного лептоспірозного антигену в ІФА пропонуємо використовувати штами лептоспір, імуногенну та антигенну активність яких підвищено пасажуванням через організм сприйнятливих тварин.

Концентрування лептоспірозного антигену для виготовлення вакцини проти лептоспірозу тварин пропонуємо проводити методом ультрафільтрації на порожнистих волокнах та відстоюванням за допомогою ПЕГ.

Для контролю лептоспірозної вакцини пропонуємо використовувати обов’язковий тест на повноту інактивації, що полягає у 3-разовому пасажуванні зразка вакцини на живильних середовищах для культивування лептоспір.

Публікації автора:

1. Еверт В.В. Порівняльна інактивація лептоспір серогруп Pomona, Canicola, Grippotyphosa, Icterohaemorrhagiae різними хімічними факторами // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Збірник наукових праць.-Біла Церква, 2001.– Вип.18. –С. 43-48.

2. Еверт В.В. Порівняльна характерисика вакцин різних виробників проти лептоспірозу тварин // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Збірник наукових праць.-Біла Церква, 2002.– Вип.21. –С. 62 - 66.

3. Еверт В.В. Порівняння методів одержання сироваток групових аглютинувальних лептоспірозних // Ветеринарна медицина України. – 2002.- №7. – С.45.

4. Еверт В.В., Кучерявенко О.О. Виділення та ідентифікаця лептоспіри з тканин абортованого плоду // Науковий вісник Національного аграрного університету. – Київ, 2001. – Вип. 36. – С.162 – 164.

5. Резуненко Є. В., Кучерявенко О-й. О., Еверт В.В. Спосіб концентрування лептоспірозного антигену. Патент України №2001031538. Бюл.№7, 2001.

6. Кучерявенко О-й. О., Кучерявенко О-р. О., Еверт В.В., Д’яченко Г.В. Спосіб концентрування лептоспірозного антигену. Патент України № 2001021255. Бюл.№7, 2001.

7. Кучерявенко О.О., Еверт В.В. Спосіб інактивації лептоспірозного антигену. Рішення про видачу патенту України за заявкою № 2002010385, вих. № 28089, 2002.