Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Рослинництво


Мареніченко Марина Валентинівна. Удосконалення елементів технології вирощування гібридів кукурудзи та їх батьківських форм в північному Степу України : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.09 / Дніпропетровський держ. аграрний ун-т. — Д., 2006. — 156арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 114-135.



Анотація до роботи:

Мареніченко М.В. Удосконалення елементів технології вирощування гібридів кукурудзи та їх батьківських форм в північному Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2006.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань особливостей росту, розвитку і формування продуктивності нових гібридів кукурудзи: середньораннього Славутич 271 МВ, середньостиглого Дніпровський 309 МВ та їх батьківських форм залежно від густоти рослин і рівня мінерального живлення. Дана економічна і енергетична ефективність досліджуваних елементів технології вирощування.

Встановлено, що найвищий урожай формується при 40-50 тис./га у гібрида Славутич 271 МВ, 40 тис./га – Дніпровський 309 МВ. На ділянках гібридизації оптимальна густота рослин складає на 10 тис./га більше, ніж у посівах гібридів. Найвищий приріст урожаю було отримано при внесенні мінеральних добрив у дозі N60P60K60.

На підставі проведених досліджень щодо удосконалення сортової технології вирощування кукурудзи на товарних посівах і ділянках гібридизації шляхом оптимізації густоти стеблостою та мінерального живлення в умовах північної підзони Степу зроблено наступні висновки:

1. Тривалість міжфазних періодів і всього вегетаційного періоду залежить від скоростиглості гібрида і меншою мірою від загущення рослин і рівня мінерального живлення.

2. Підвищення густоти стеблостою з 30 до 60 тис./га призводило до зменшення площі листкової поверхні однієї рослини середньораннього гібрида Славутич 271 МВ на неудобреному фоні на 11,7 %, удобреному – на 9,8 %, а середньостиглого Дніпровський 309 МВ – відповідно на 21,8 і 12,0 %. Внесення добрив сприяло підвищенню цього параметра на 9,0-18,5 %. При загущенні рослин в посіві загальна площа листкової поверхні, в перерахунку на 1га, збільшувалась.

3. В середньому за три роки висота рослин середньораннього гібрида була найбільшою при густоті стеблостою 40 і 50 тис./га, тоді як у середньостиглого гібрида – при 30 і 40 тис./га. Внесення мінеральних добрив у дозі N30P30K30 сприяло підвищенню висоти рослин в середньому на 3-7 см, а при дозі N60P60K60 – на 8-16 см. Практично однаково впливали досліджувані фактори на варіювання параметрів висоти рослин материнської форми гібридів.

4. Загущення посіву з 30 до 60 тис./га призводило до зменшення запасів продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту у фазі викидання волотей на 6,1-8,0 мм. Незначне зменшення вологи (4,0-5,6 мм) відмічено на удобреному N60P60K60 фоні порівняно з неудобреним.

5. Коефіцієнт водоспоживання в посівах середньораннього гібрида Славутич 271 МВ був найменшим при густоті стеблостою 50 тис./га, середньостиглого Дніпровський 309 МВ – при 40 тис./га, а в посівах материнської форми цих гібридів – відповідно при 60 і 50 тис./га.

6. Внесення добрив у дозі N60P60K60 забезпечувало збільшення вмісту нітратного азоту в шарі ґрунту 0-30 см в середньому на 15,0-18,3 %, рухомого фосфору – 19,3-19,8, обмінного калію – на 8,3-10,6 %. Загущення посіву з 30 до 60 тис./га призводило до зменшення вмісту нітратного азоту на 8,8-12,7 %, при цьому відмічена тенденція до зменшення вмісту рухомих форм фосфору і калію.

7. Вміст азоту, фосфору і калію в листостебловій масі гібридів зменшувався при загущенні посіву і в рослинах середньостиглого гібрида порівняно із середньораннім. Під впливом добрив показники вмісту поживних речовин збільшувались. У вегетативній масі рослин материнської форми гібридів досліджувані фактори позитивно впливали лише на вміст калію. Під дією фактора густоти рослин і рівня мінерального живлення змінювався вміст усіх елементів живлення в зерні гібридів, азоту і фосфору – в зерні їх материнських форм.

8. Винос поживних речовин із урожаєм дещо зменшувався при загущенні посіву, під впливом мінеральних добрив у дозі N60P60K60 показники виносу збільшувались на 20,9-35,9 % у досліджуваних гібридів, на удобрених варіантах порівняно з неудобреними зростав і винос поживних речовин урожаєм материнських форм. При підвищенні густоти рослин зменшувалися витрати азоту, фосфору і калію на формування 1 ц зерна гібридів та їх батьківських форм; внесення добрив призводило до зростання витрат поживних речовин на одиницю продукції.

9. Підвищення густоти стояння рослин гібридів кукурудзи призводило до зменшення кількості качанів, маси зерна з одного качана. Внесення мінеральних добрив сприяло покращанню елементів структури врожаю зерна кукурудзи.

10. При загущенні посіву на ділянках гібридизації середньораннього гібрида Славутич 271 МВ з 40 до 60 тис./га і середньостиглого гібрида Дніпровський 309 МВ з 30 до 50 тис./га знижувалася індивідуальна продуктивність рослин материнської форми, однак показники врожайності зерна підвищувались. Подальше загущення посіву призводило до зниження рівня зернової продуктивності материнської форми гібридів.

11. Найвищий урожай зерна середньоранній гібрид сформував при передзбиральній густоті стояння рослин 40-50 тис./га на неудобреному фоні, 50 тис./га – на удобрених фонах. Для середньостиглого гібрида оптимальною густотою стеблостою є 40 тис./га.

12. Застосування мінеральних добрив у дозі N30P30K30 забезпечувало підвищення врожайності зерна у середньораннього гібрида Славутич 271 МВ на 0,21-0,47 т/га, у середньостиглого Дніпровський 309 МВ – 0,38-0,50 т/га; при дозі N60P60K60 прирости врожаю складали відповідно 0,42-0,88 і 0,74-0,98 т/га.

13. Показники собівартості 1 ц зерна, рентабельності виробництва і умовно чистого прибутку на товарних посівах та ділянках гібридизації були найкращими при оптимальних густотах стояння рослин. Деяке погіршення їх спостерігалось на фонах з внесенням добрив порівняно з неудобреним при вирощуванні гібридів кукурудзи. Ефективність виробництва зерна материнської форми гібридів, навпаки, при внесенні мінеральних добрив підвищувалась.

14. При оптимальних густотах стояння рослин витрачалось менше енергії на виробництво одиниці продукції. Енергоємність виробництва 1 т зерна середньостиглого гібрида була на 5,4 % меншою, ніж середньораннього і збільшувалась на 5,5-13,1% на удобрених фонах порівняно з неудобреними. Коефіцієнт енергетичної ефективності був більшим при оптимальних густотах стояння рослин і у середньостиглого гібрида порівняно з середньораннім, деяке його зменшення відмічалось при внесенні мінеральних добрив.

Публікації автора:

1. Мареніченко М.В. Зернова продуктивність гібридів кукурудзи залежно від густоти рослин і рівня мінерального живлення // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – 2004. – № 1. – С. 46-49.

2. Мареніченко М.В. Вплив густоти стояння рослин і фону живлення на урожайність гібридів кукурудзи різних морфотипів // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції – Кіровоград: Вісник степу, 2005. – С.86-88.

3. Мареніченко М.В. Вплив густоти стояння рослин і фону живлення на урожайність кукурудзи на ділянках гібридизації // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – 2005. – № 23-24. – С. 65-68.

4. Мареніченко М.В. Агроекономічна оцінка елементів технології вирощування гібридів кукурудзи // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ, 2006. – С. 38.

5. Якунін О.П., Мареніченко М.В., Бєліков Є.І. Агроекономічна оцінка елементів технології вирощування кукурудзи у товарних і насіннєвих посівах // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – 2006. – № 2. – С. 22-25 (Особистий внесок здобувача – закладка дослідів, проведення досліджень, аналіз даних, написання статті – 70 %).

6. Мареніченко М.В. Урожайність зерна кукурудзи та економічна ефективність його вирощування залежно від елементів технології // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – 2006. – № 28-29. – С. 121-124.