У дисертації наведене теоретичне обґрунтування елементів технології вирощування картоплі у фермерських і селянських господарствах Лісостепу України, які дозволяють підвищити врожайність та покращити якість бульб картоплі, головними з яких є застосування високопродуктивних адаптованих сортів, введення короткоротаційної сівозміни та заміна дефіцитного гною зеленими добривами. 1. Доведено, що за беззмінного вирощування картоплі у рослин сортів Бородянська рожева та Явір змінюється габітус куща: зменшуються площа листкового апарата, кількість стебел і їхня висота, кількість бульб і їхня маса, що призводить до виродження картоплі, втрати нею здатності накопичувати повноцінний урожай бульб. 2. Запропонована трипільна сівозміна (ячмінь – картопля – овочеві культури) дозволяє знизити негативну дію беззмінного вирощування картоплі та формувати достатньо розвинені кущі. За таких умов площа листкового апарата зростає в середньому у сорту Бородянська рожева на 7%, кількість стебел – на 13%, бульб – на 8%, маса бульб з одного куща – на 117%, і у сорту Явір – на 7; 19; 8 і 14% відповідно, порівняно з беззмінною культурою. 3. Встановлено, що найбільшою мірою на ріст і розвиток рослин впливають добрива. За внесення 40 т/га гною площа листків одного куща в середньому по досліду зростала на 29%, кількість стебел – на 16%, маса бульб – на 39%. Використання зелених добрив (ярих – редьки олійної, гірчиці білої та їх суміші, озимих – ріпаку, жита та їх суміші) дозволило підвищити параметри куща в середньому на 12, 16 та 14% відповідно. 4. Введення короткоротаційної сівозміни забезпечило розвиток листкового апарата рослин на одному гектарі в середньому у сорту Бородянська рожева до 45,5 і у Явора – до 50,9 тис. м2, стеблостою сорту Бородянська рожева – 231 тис. м2 та сорту Явір – до 188 тис. м2, що більше відповідно на 17 і 22%, ніж за беззмінного вирощування, де показники були значно нижчі оптимальних величин. Таким чином, лише при вирощуванні картоплі в сівозміні густота стеблостою наближається до оптимальних величин. 5. Отримано значний приріст площі листкового апарата за внесення добрив, зокрема гною – на 36%, мінеральних добрив (N45P45K45) – на 21%, використання сидератів – на 15%. При додаванні до зелених добрив NPK у нормі 45 кг діючої речовини приріст її склав 37%, що дорівнювало дії 40 т/га гною. У середньому по сортах за беззмінного вирощування та в сівозміні найвищий стеблостій (227 тис. шт./га) було досягнуто при внесенні 40 т/га гною + N45P45K45, 40 т/га гною – 205 тис., а заораних сидератів разом із мінеральними добривами в такій же дозі – 204 тис. шт./га. 6. Визначена більш висока врожайність сорту Явір у всі роки досліджень. В середньому по всіх варіантах вона склала 270 ц/га, що вище у порівнянні з Бородянською рожевою на 17 ц/га або на 7%. Це пояснюється кращими морфо-фізіологічними показниками рослин і його високими їх адаптивними можливостями. 7. Спостерігається підвищення врожайності бульб, за розміщення картоплі в короткоротаційній сівозміні яка в середньому становила 284 ц/га, що на 19% більше, ніж за беззмінного вирощування її. Помітно підвищувало врожайність картоплі застосування добрив. За внесення 40 т/га гною вона зросла на 41%, мінеральних добрив (N45P45K45) – на 21%, використання ярих сидератів – на 16–18%, озимих – на 18–20%. При заорюванні біомаси сидеральних культур із мінеральними добривами врожайність підвищувалася на 40–42%, що дорівнювало показникам варіанту із внесенням гною. 8. Знайдено сортові відмінності у біохімічному складі бульб картоплі за однакових умов вирощування. Сорт Бородянська рожева відзначається меншим умістом у бульбах сухої речовини, крохмалю, білку, амінокислот та нітратів і більшим вмістом вітаміну С, у порівняні з сортом Явір. 9. Виявлений вплив добрив на вміст у бульбах сухої речовини, крохмалю та вітаміну С. Якщо при внесенні гною і мінеральних добрив, а також при поєднаному їх застосуванні вміст цих речовин помітно зменшувався, то при використанні сидератів він, навпаки, зростав. Усі форми добрив сприяли підвищенню вмісту в бульбах білка і загальної суми амінокислот. Збільшенню збору сухої речовини, крохмалю і білка з одиниці площі сприяло розміщення картоплі в сівозміні. 10. Відзначено, що при застосуванні добрив зростає вміст нітратів у бульбах: при внесенні 40 т/га гною – на 27,5%, мінеральних добрив (N45P45K45) – на 35,7%, а за поєднаного їх використання – на 52,3%, порівняно з неудобреною ділянкою. При застосуванні зелених добрив спостерігався зворотний процес – вміст їх у середньому по сидератах зменшувався на 25,3%. Менше нітратів у бульбах картоплі було виявлено за вирощування її в короткоротаційній сівозміні. 11. Встановлено, що при одержанні в пожнивних посівах урожайності ярих сидеральних культур по 239 ц/га біомаси, а від озимих – 198 ц/га в ґрунт надходить із ярих 75 кг азоту, 21 кг фосфору, 77 кг калію, з озимих – відповідно 93, 26, 94 кг. Оскільки з урожаєм бульб і бадилля, який одержали в дослідах, винос поживних речовин із ґрунту був значно більшим, досягнути позитивного їх балансу не вдалося, особливо за вмістом фосфору та калію. З цією метою слід при заорюванні біомаси сидеральних культур додавати необхідну кількість поживних речовин, вносячи мінеральні добрива. 12. Знайдено, що використання сидератів є високоокупним заходом. Окупність 1 т зеленого добрива ярих сидеральних культур додатковим урожаєм бульб за беззмінного вирощування сорту Бородянська рожева склала 143 кг, а озимих – 194 кг, що дорівнює показникам, одержаним при внесенні гною. У короткоротаційній сівозміні окупність усіх видів добрив була вищою, ніж за беззмінного вирощування картоплі. 13. Підтверджено зростання енергетичної ефективності вирощування картоплі за введення короткоротаційної сівозміни. Порівняно з беззмінною культурою, витрати енергії на виробництво її хоча дещо і збільшились за рахунок підвищення урожайності, але накопичення енергії врожаєм помітно зросло, а коефіцієнт енергетичної ефективності підвищився до 2,0. Внесення добрив позитивно вплинуло на підвищення енергетичної ефективності виробництва картоплі: за внесення 40 т/га гною – на 10%, ярих і озимих сидератів разом із мінеральними добривами (N45P45K45) – відповідно на 7 і 13%, порівняно з неудобреною ділянкою. 14. Виявлений найбільший прибуток та рентабельність із найменшою собівартістю продукції за поєднання використання органічних і мінеральних добрив при вирощуванні картоплі в сівозміні. У середньому максимальний прибуток при внесенні 40 т/га гною і N45P45K45 був удвічі вищим, ніж без внесення добрив. Найвища рентабельність була одержана у сорту Явір за вирощування в короткоротаційній сівозміні з використанням суміші озимого жита з озимим ріпаком в поєднанні з мінеральними добривами в дозі N45P45K45 – 93,2%, що на 38,5% більше, порівняно з контролем. |