Анотація до роботи:

Непран А. В. Удосконалення галузевої структури сільськогосподарських підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, Харків, 2008.

У дисертаційній роботі викладено результати дослідження змін у галузевій структурі виробництва на макро- і мікрорівнях в умовах трансформації відносин форм власності і господарювання.

Обґрунтовані практичні підходи до порівняльної оцінки різних варіантів поєднання галузей у сільськогосподарських підприємствах. Подальший розвиток набула оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів з урахуванням структурних зрушень у виробництві.

Розроблені організаційно-економічні показники перспективних виробничих типів сільськогосподарських підприємств, що спеціалізуються на виробництві молока. Обґрунтована економічна ефективність виробництва молока у великотоварних підприємствах з високим рівнем концентрації головної галузі.

На підставі виявлених закономірностей зміни галузевої структури сільськогосподарських підприємства, а також кількісної оцінки її впливу на ефективність сільськогосподарського виробництва можна зробити такі узагальнюючі висновки.

1. Процес розвитку суспільного поділу праці як у промисловості, так і у сільському господарстві поглиблює суспільний характер виробництва, створює матеріальні передумови для підвищення його ефективності. Ступінь прогресу у суспільному поділі праці характеризує рівень розвитку продуктивних сил. Поглиблення суспільного розподілу праці у сільському господарстві знаходить своє вираження у підвищенні рівня спеціалізації і концентрації сільськогосподарського виробництва. Спеціалізація сільського господарства підпорядковується загальним закономірностям поділу праці, але має і специфічні особ-ливості. У переважній більшості сільськогосподарські підприємства є комбіно-ваними, тобто у них провідна галузь обов'язково поєднується з іншими товарними галузями. Світовий досвід переконливо доводить, що галузева структура виробництва має виключно важливе значення для підвищення продуктивності праці та в цілому ефективності виробництва.

2. Перехід до ринкових відносин в аграрному секторі економіки супроводжується різким зниженням обсягів виробництва та значними структурними зрушеннями. У порівнянні з 1990 р. виробництво валової продукції в сільсь-когосподарських підприємствах Харківської області у 2006 р. скоротилося у 2,8 раза, тоді як у господарствах населення, навпаки, зросло на 64,5 %. Проте зниження обсягу виробництва валової продукції у господарствах області досягло 3862,6 млн. грн., що перевищило його приріст у господарствах населення (1141,3 млн. грн.) у 3,4 раза.

3. Тенденції зміни обсягів виробництва валової продукції за категоріями господарств мають галузеві особливості. У господарствах населення виробництво валової продукції тваринництва в окремі роки зменшується, а якщо і збільшується, то в незначних розмірах. На відміну від продукції тваринництва, виробництво валової продукції рослинництва постійно збільшувалося. По-іншому відбувалася тенденція змін обсягів виробництва продукції рослинництва і тваринництва у сільськогосподарських підприємствах. Якщо у 2006 р. у порівнянні з 1990 р. обсяг валової продукції рослинництва зменшився на 55,0 %, то продукції тваринництва на 73,1 %.

4. Різна направленість у темпах виробництва продукції різних галузей стали причиною зміни пропорцій між рослинництвом і тваринництвом за категоріями господарств. Так, у господарствах населення співвідношення між валовою продукцією рослинництва і тваринництва за часи реформування змінювалося таким чином: у 1990 р. це співвідношення складало 1:1,73, у 1995 р. 1:0,98, у 2000 р. 1:072, а у 2006 р. 1:0,68. У сільськогосподарсь-ких підприємствах у 1990 р. це співвідношення становило 1:1,10, тоді як у 2000–2006 рр. воно коливалось від 1:0,55 до 1:0,78.

5. Досліджено вплив основних факторів на формування галузевої структури сільськогосподарських підприємств. Установлено, що найбільшу питому вагу тваринництва у структурі грошової виручки мали підприємства з розмірами ріллі більше 4 тис. га (в середньому по групі 5291,4 га) – 31,8 %, що на 2,9 % вище порівняно із середньою величиною по всіх господарствах. Сільськогосподарські підприємства з високою питомою вагою тваринництва у переважній більшості або збиткові, або рівень рентабельності яких не перевищував 10 %. Так, у господарствах 2-ої групи з найбільшою питомою вагою тваринництва (42,4 %) рівень рентабельності склав 4,0 %, а розмір прибутку на 1 га ріллі 58,2 грн. В умовах становлення ринкових відносин необхідно враховувати той факт, що економічні збитки не ліквідуються засобами конкуренції.

6. При обґрунтуванні галузевої структури сільськогосподарського підпри-ємства нами були виконані чотири варіанти розрахунків, кожний з яких розглядається як можливий інвестиційний проект. Ці варіанти відрізнялися рівнем насиченості продукцією тваринництва; місця і ролі головної галузі, а також поєднання головної галузі з додатковими; обсягами додаткових інвестицій в основний та оборотний капітал. Прискорений розвиток скотарства потребував значного зростання вартості основного капіталу та затрат на виробництво сільськогосподарської продукції. Збільшення вартості основного капіталу у 4-му варіанті порівняно із 1-м варіантом становило 4623,4 тис. грн., або 86,9 %. Затрати на виробництво мали постійну тенденцію до зростання: у 1-му варіанті вони становили 8828,2 тис. грн., у 2-му 9029,0 тис. грн., у 3-му 9161,4 тис. грн., у 4-му варіанті 9107,6 тис. грн. Загальна площа сільськогосподарських угідь і ріллі в господарстві на перспективу залишиться незмінною. Середньорічна чисельність робітників, зайнятих у сільському господарстві, зросте з 142 чоловік у 1-му варіанті до 214 працівників у 4-му варіанті, або на 50,5 %.

7. Швидке зростання вартості основного капіталу та поточних витрат у значній мірі вплине на результати виробництва: збільшиться вартість валової і товарної продукції, зросте сума прибутку. Порівняно з 1-м варіантом вартість валової продукції у 2-му варіанті збільшилася на 9,3 %, у 3-му 18,1 %, у 4-му варіанті на 26,6 %. Відбудуться зміни у співвідношенні між рослинництвом і тваринництвом. У 1-му варіанті співвідношення між продукцією рослинництва і тваринництва складало 1,73:1, тоді як у 2-му — 1,24:1, у 3-му 0,93:1 та у 4-му варіанті 0,73:1. Відповідно вартість товарної продукції збільшиться з 9555,5 тис. грн. у 1-му варіанті до 10871,7 тис. грн. у 4-му варіанті, або на 13,8 %. Загальна сума прибутку збільшилася відповідно з 1,4 млн. грн. до 2,4 млн. грн.

8. Структурні зрушення у поєднанні галузей призведуть до значних змін розміру і питомої ваги окремих культур у структурі посівних площ. Прискорений розвиток галузей тваринництва обумовив зростання питомої ваги кормових культур з 20,6 % у 1-му варіанті до 47,0 % у 4-му варіанті. У структурі кормових культур найбільшу питому вагу (10,7–22,5 %) займають багаторічні трави. У зв’язку з цим площа соняшнику скоротиться з 470 га до 235 га (питома вага у структурі посівних площ з 11,1 до 5,3 %), а площі іншої олійної культури сої розширяться з 140 до 235 га. Такі закономірності зміни структури посівних площ у напрямку зростання питомої ваги сої будуть відповідати світовим стандартам. Площі зернових культур зменшаться з 2121 га у 1-му варіанті до 1217 га у 4-му варіанті, а питома вага у структурі посівних площ знизиться відповідно з 53,6 до 30,7 %.

9. Економічний аналіз різних варіантів поєднання галузей свідчить про переваги удосконалення галузевої структури виробництва у напрямку прискореного розвитку тваринництва. Рівень рентабельності зросте з 16,6 % у 1-му варіанті до 28,2 % у 4-му варіанті, а норма прибутку відповідно з 10,2 % до 13,1 %. Найбільш економічно вигідний перший варіант, у якому коефіцієнт абсолютної економічної ефективності інвестицій є найвищим (0,400), тобто на 1 грн. всіх інвестиційних затрат було отримано прибутку в розмірі 40,0 коп. Тоді як у 3-му і 4-му варіантах цей показник був дещо вищим і становив відповідно 0,274 та 0,273. Про перевагу 4-го варіанта інвестиційного проекту свідчать найвищі показники чистої приведеної вартості й індексу рентабельності інвестицій. Так, у 4-му варіанті чиста приведена вартість у порівнянні з 3-м варіантом була більшою на 2847,9 тис. грн.

10. Удосконалення галузевої структури виробництва у напрямку розвитку тваринництва потребувало значного обсягу інвестицій. Загальна сума інвестицій, яка необхідна для здійснення інвестиційних проектів, зросла з 3,4 млн. грн. у 1-му варіанті до 8,8 млн. грн. у 4-му варіанті. Порівняльна оцінка економічної ефективності додаткових інвестицій свідчить, що переваги має 1-й варіант поєднання галузей, у якому на 1 грн. додаткових інвестицій було отримано найвищий розмір прибутку (40 коп.). Порівняно із 1-м варіантом розмір прибутку на 1 грн. додаткових інвестицій у 4-му варіанті зменшився у 2,1 раза. Проте 4-й варіант у порівнянні з іншими варіантами мав найвищий показник ефективності додаткових інвестицій. Зниження ефективності додаткових інвестицій при їх швидкому зростанні стало результатом змін у галузевій структурі виробництва у напрямі підвищення питомої ваги фондо- і капіталомістких галузей і видів продукції.

11. Загальна закономірність підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва внаслідок удосконалення галузевої структури виробництва характеризується різною направленістю використання окремих його факторів. Ефективність використання основних фондів, розрахованого за всіма показниками, має загальну тенденцію до зниження. Прибуток, одержаний на 1 грн. основних виробничих фондів, у 2-му варіанті порівнянно з 1-м варіантом знизився на 20,6 %, у 3-му на 9,4 %, у 4-му варіанті на 6,1 %. Зміни галузевої структури у напрямку поглиблення спеціалізації господарства на ви-рощуванні продукції тваринництва забезпечує підвищення ефективності використання землі. Порівняно з 1-м варіантом прибуток, одержаний з 1 га ріллі, підвищиться: у 2-му варіанті – на 3,9 %, у 3-му на 44,1, %, у 4-му на 75,6 %.

12. Рекомендується для впровадження п’ять перспективних виробничих типів сільськогосподарських підприємств з такими техніко-економічними параметрами. У структурі товарної продукції овоче-молочного типу питома вага двох головних галузей складатиме 66,9 %, у тому числі овочів — 40,6 %, молока — 26,3 %. На рік освоєння молочно-овочевого типу у структурі товарної продукції питома вага молока складатиме 39,7 %, а овочів – 20,1 %. У господарствах молочно-м’ясного типу, які будуть розташовані у сировинних зонах цукрових заводів, питома вага молока і м’яса складатиме 56,5 %, у тому числі молока 38,0 %. У сільськогосподарських підприємствах молочно-зернового виробничого типу питома вага молока у лісостеповій підзоні (IV тип) складатиме 34,8 %, а у степовій (V тип) 32,0 %. Питома вага зерна у підприємствах перспективних виробничих типів буде коливатися у межах 17,9–28,5 %, цукрового буряку 7,4–21,1 %, соняшнику 3,0–4,0 %. Виробництво валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь за виробничими типами буде у межах 240–445 тис. грн.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Непран А. В. Развитие рынка и отраслевая структура реформированных хозяйств // Бизнес-информ. – 1998. – № 19–20. – С. 53–55.

2. Непран А. В. Реструктуризация отраслевой структуры. Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія у двох томах. Т. 1./ За ред. П. Т. Саблука, В. Я. Амбросова, Г. Є Мазнєва. – К.: ІАЕ, 2000, с. 332.

3. Непран А. В. Основные принципы и условия формирования рациональной отраслевой структуры сельскохозяйственного производства // Вісник Харк. держ. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація

економіки АПК. Вип. 25. – Х.: ХДТУСГ, 2004. – 272 с.

4. Непран А. В. Совершенствование отраслевой структуры как фактор повышения эффективности сельскохозяйственного производства // Вісник ХНАУ.

Сер. „Економіка АПК і природокористування“. – 2004. – № 8. – С. 222–226.

5. Непран А. В. Совершенствование отраслевой структуры как фактор интенсификации сельскохозяйственного производства // Вісник ХНАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування“. – 2006. – № 2. – С. 199–204.

6. Олянич В. В., Непран А. В. Соотношение экстенсивных и интенсивных

типов расширенного воспроизводства // Вісник ХНАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування“. – 2006. – №. 1. – С. 244–247. (Особистий внесок автора: проаналізовано співвідношення екстенсивного та інтенсивного типу розширеного відтворення).

7. Олянич В. В., Непран А. В. Влияние концентрации на повышение темпов и эффективность расширенного воспроизводства // Вісник ХНАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування“. – 2006. – № 9. – С. 183–188. (Особистий внесок автора: обгрунтовано вплив концентрації на підвищення ефективність розширеного відтворення у сільськогосподарських підприємствах Харківської області).

8. Непран А. В. Влияние крупнотоварного производства молока на показатели эффективности производства // Вісник ХНАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування“. – 2006. – № 10. – С. 148–152.

9. Непран А. В. Фонд накопления и расширенное воспроизводство в аграр-

ном секторе (на примере Харьковской области) // Вісник ХНАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування“. – 2007. – № 2. – С. 172–178.

10. Токар А. В., Непран А. В. Интенсификация и эффективность сельскохозяйственного производства // Вісник ХНАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування“. – 2008. – № 3. – С. 215–224. (Особистий внесок автора: проаналізовано ефективність інтенсифікації у сільському господарстві України).

В інших виданнях:

1. Непран А. В. Структурная перестройка аграрных предприятий как составная часть аграрной политики // Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе: Вестник БГСХ. – Белгород, 2007. – С. 276.