Анотація до роботи:

Бутіна Л.І. Удосконалення комплексної профілактика та лікування гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія. – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2002.

Робота присвячена створенню комплексного патогенетично обгрунтованого методу профілактики та лікування гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину у вагітних групи інфекційного ризику з використанням комбінації ліпіну та антибіотику. Вивчено стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи, показники імунітету у вагітних групи інфекційного ризику. Встановлено підвищення у них інтенсивності процесів перекисного окислення ліпідів і зниження функціональної активності антиоксидантної системи, підвищення концентрації IgG, M та кількості В лімфоцитів при одночасному зниженні концентрації IgA, активності комплементу, фагоцитарної активності лейкоцитів та кількості Т лімфоцитів.

На підставі отриманих результатів розроблено та науково обгрунтовано метод комплексної профілактики та лікування гнійно-септичних ускладнень у вагітних групи інфекційного ризику з використанням комбінації ліпіну та антибіотику, який дозволив знизити частоту виникнення гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину і підвищити ефективність їх лікування за рахунок прискорення інволюції матки, покращання регенерації ендометрію, зниження інтенсивності процесів перекисного окислення ліпідів та підвищення активності антиоксидантної системи, покращання деяких показників імунної системи: підвищення активності комплементу, фагоцитарної активності лейкоцитів, збільшення кількості Т лімфоцитів.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі – зниження частоти гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину шляхом визначення стану прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу та імунологічної реактивності у вагітних групи ризику з виникнення гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину та удосконалення на цій основі лікувально-профілактичних заходів для таких вагітних.

1. Встановлено, що у вагітних групи ризику з виникненням гнійно-септичних ускладнень у 36-42% спостерігаються запальні зміни у посліді у вигляді хоріоамніоніту (2-7%), децідуіту (7-10%), амніохоріодецідуіту (24-25%), які збільшують імовірність виникнення післяпологових гнійно-септичних ускладнень.

2. У вагітних групи інфекційного ризику активуються процеси перекисного окислення ліпідів та знижуються функціональні можливості антиоксидантної системи, підвищується концентрація IgG на 19,5%, IgМ на 36-38% та знижується рівень IgA на 26%, активність комплементу на 15-17%, фагоцитарна активність лейкоцитів на 17-18%.

3. При гнійно-септичних ускладненнях після кесарева розтину посилюється дисбаланс між процесами перекисного окислення ліпідів та антиоксидантною системою зі зниженням активності комплементу, концентрації IgA, фагоцитарної активності лейкоцитів та кількості Т-лімфоцитів.

4. Розвиток гнійно-септичних ускладнень за даними ехографічного дослідження у породіль після кесарева розтину супроводжується уповільненням інволюції матки та виникненням вогнищ запальної лімфо-лейкоцитарної інфільтрації ендометрію та міометрію у ділянці післяопераційного шву та матці, що призводить до персистенції запальної реакції у ендометрії, а місцеве застосування комбінації ліпіну та антибіотику з профілактичною метою прискорює інволюцію матки та процеси регенерації ендометрію, зменшує запальні зміни в ендометрії та ділянці післяопераційних швів на матці.

5. Під час перебігу вагітності у жінок з факторами ризику виникнення післяпологових гнійно-септичних ускладнень спостерігається фето-плацентарна недостатність у 44-48% випадків. Використання у цієї групи жінок удосконалених модифікацій кесарева розтину та екстраперитонеального кесарева розтину покращує стан плода, як відразу після операції, так і упродовж перебігу раннього неонатального періоду.

6. Удосконалення модифікацій кесарева розтину та екстраперитонеального кесарева розтину зменшує об’єм крововтрати під час кесарева розтину та тривалість операції, які є найбільш вагомими чинниками розвитку гнійно-септичних ускладнень. Застосування цих модифікацій у поєднанні з використанням комбінації ліпіна та антибіотика супроводжується зменшенням інфекційних ускладнень, покращує віддалені наслідки, зменшує частоту гіперполіменореї, альгодисменореї, порушень функції кишечнику та сечового міхура.

7. Використання комбінації ліпіну та антибіотику в комплексній профілактиці гнійно-септичних ускладнень у вагітних групи інфекційного ризику дозволяє зменшити інтенсивність перекисного окислення ліпідів, про що свідчить зниження концентрації дієнових кон’югатів на 16,8%, малонового діальдегіду – на 25,7% і перекисного гемолізу еритроцитів – на 63%, та підвищити активність антиоксидантної системи за рахунок збільшення активності супероксиддисмутази на 68,1%, а каталази – на 51%, з одночасним підвищенням неспецифічної резистентності організму породіль у вигляді підвищення активності комплементу на 18,5%, фагоцитарної активності лейкоцитів – на 14,1% та загальної кількості Т лімфоцитів – на 14,6%.

8. Використання удосконаленного комплексного методу профілактики та лікування гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину дозволяє знизити частоту виникнення гнійно-септичних ускладнень з 34% до 9,3%, скоротити тривалість перебування породіль у стаціонарі після кесарева розтину з 13,6±0,8 до 9,9±0,4 діб і зменшити термін лікування породіль з післяпологовими гнійно-септичними ускладненнями з 19,4±1,6 до 14,7±1,2 діб.

Публікації автора:

1. Наш опыт профилактики гнойно-септических осложнений после операции кесарево сечение // Медико-социальные проблемы семьи. – 2000. – Т.5, № 1. – С. 23-26. (співавт. Золотухин Н.С.) (Проведено підбір вагітних групи інфекційного ризику, участь в операціях кесарів розтин та проведення пропонуємого методу профілактики з наступним дослідженням перебігу післяопераційного періоду, статистична обробка та аналіз, підготовка до друку).

2. Деякі перспективи у профілактиці гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину / Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2000. – № 4. – С. 104-105. (співавт. Золотухін М.С.) (Проведено підбір вагітних групи інфекційного ризику, дослідження перебігу післяопераційного періоду, статистична обробка та аналіз результатів).

3. Вплив методів профілактики гнійно-септичних ускладнень на відновлювальні процеси ендометрію у породіль після кесарева розтину / Перинатологія та педіатрія. – 2000. – № 3. – С. 8-10. (співавт. Золотухін М.С.) (Здійснено відбір вагітних, забір матеріалу для цитологічного дослідження, статистична обробка та аналіз результатів).

4. Профілактика гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину у юних першороділь // Буковинський медичний вісник. – 2000. – Т. 4, № 2-3. – С. 65-67. (співавт. Золотухін М.С., Перетятько А.А., Єгорова М.О.) (Проведено підбір та нагляд за породіллями, статистична обробка та аналіз результатів).

5. Цито морфологические аспекты профилактики гнойно-септических осложнений после кесарева сечения // Український медичний альманах. – 2001. – Том 4, № 2. – С. 143-145. (співавт. Золотухин Н.С., Гульков Ю.К., Колесникова Л.А.) (Проведено забір матеріалу для цитологічних досліджень, обробка та аналіз результатів).

6. Адаптація новонароджених після кесарева розтину // Буковинський медичний вісник. – 2001. – №3. – С. 83-84. (співавт. Золотухін М.С., Левіна Т.А.) (Проведен аналіз результатів).

7. Корекція синдрому метаболічної інтоксикації у породіль з інфекційним ризиком після кесарева розтину за допомогою комбінації ліпіна та антибіотика // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2001. – № 2. – С. 54-55. (співавт. Золотухін М.С., Галалу С.І., Турсунова Ю.Д.) (Проведен аналіз результатів).

8. Можливі перспективи покращання адаптації новонароджених після кесарева розтину // Перинатологія та педіатрія. – 2001. – № 3. – С. 27-29.

9. Комплексная профилактика гнойно-септических осложнений после операции кесарево сечение у беременных с гестозом // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ, 2000. – С. 53-57. (співавт. Золотухин Н.С., Байдала В.А., Мирошникова Т.С., Погорелый Н.Н.) (Проведен збір матеріалу, статистична обробка та аналіз, підготовка до друку).

10. Некоторые перспективы лечения послеродового эндометрита // Вопросы экспериментальной и клинической медицины. Сборник статей. – Донецк, 2000. – Выпуск 1, Т. 1. – С.13-16. (співавт. Золотухин Н.С., Зайчик Б.Д.) (Зробила статистичну обробку та аналіз, підготувала до друку).

11. Современные аспекты диагностики послеродовых гнойно-септических осложнений как резерв улучшения репродуктивного здоровья женщины // Матеріали науково-практичної конференції “Репродуктивне здоров’я: проблеми та перспективи”. – Донецьк, 2001. – С. 40-42. (співавт. Н.С. Золотухин) (Проведен аналіз результатів).

12. Лечение послеродовых гнойно-септических осложнений с применением комбинации липосомального препарата “Липин” и антибиотика // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Фенікс, 2001. – С. 286-289. (співавт. Золотухін М.С., Колеснікова Л.А.) (Проведен нагляд за породіллями та аналіз результатів).

13. Иммунологические аспекты профилактики гнойно-септических осложнений после кесарева сечения // Вопросы клинической и экспериментальной медицины: Сборник статей. – Донецк, 2001. – Вып.5, Т.1. – С. 49-53. (співавт. Золотухин Н.С., Прилуцкий А.С., Майлян Э.А., Коктышев И.В.) (Забір матеріалу, аналіз результатів).

14. Віддалені наслідки кесарева розтину // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Збірник наукових праць. – Київ-Луганськ, 2002. – Вип. 7. – С. 26-33. (співавт. Золотухін М.С., Шульгіна А.О.) (Проведено сбір матеріалу, аналіз результатів).

15. Спосіб кесарева розтину. Деклараційний патент на винахід України № 37726А від 15.05.2001 р. Бюл. № 4. (співавт. Золотухін М.С.)

16. Спосіб екстраперитонеального кесарева розтину. Деклараційний патент на винахід України № 37727А від 15.05.2001 р. Бюл. № 4. (співавт. Золотухін М.С.)

17. Спосіб профілактики гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину. Деклараційний патент на винахід України № 38181 А від 15.05.2001 р. Бюл. № 4. (співавт. Золотухін М.С.)

18. Спосіб лікування післяпологового ендометрита. Деклараційний патент на винахід України № 41752 А від 17.09.2001 р. Бюл. № 8. (співавт. Золотухін М.С.)

19. Комбинированный метод профилактики гнойно-септических осложнений после кесарева сечения // Программа и тезисы работ III Международного конгресса “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии”. – Одесса, 2000. – С. 78-79. (співавт. Золотухин Н.С.) (Підбір пацієнток, участь в операціях та нагляд за перебігом післяопераційного періоду, аналіз результатів).

20. Современные клинико-морфологические особенности послеродовых гнойно-септических осложнений // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2001. – Т.6, № 2. – С.51-52. (співавт. Золотухін М.С., Гульков Ю.К.) (Аналіз результатів).

21. Наш опыт диагностики гнойно-септических осложнений // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2001. – Т.6, № 2. – С. 52-53. (співавт. Золотухін М.С., Черняєва Ю.В.) (Аналіз результатів).