Анотація до роботи:

Кірсанова Є.В. Удосконалення критеріальної та оціночної бази комплексного еколого-економічного обліку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. – Сумський державний університет, Суми, 2007.

Дисертація присвячена розвитку теоретичних та методичних положень комплексного еколого-економічного обліку, удосконаленню основних показників, що відображають результати взаємодії в системі «економіка – навколишнє природне середовище», та оцінок екологічних активів.

У дисертаційному дослідженні узагальнені науково-методичні підходи до побудови національної системи обліку. Виявлені основні недоліки національної системи обліку з точки зору світових тенденцій, та запропонований механізм її удосконалення. Наведене авторське визначення сутності таких понять, як «комплексний еколого-економічний облік», «інтегрований рахунок», «екологічний актив». Виділені основні недоліки існуючих систем оцінки екологічних активів, задля усунення яких запропонована методика оцінки екологічних активів на основі концепції повної економічної цінності. Запропонований механізм побудови системи комплексного еколого-економічного обліку з використанням інтегрованих рахунків. Запропоновано виділити такі рахунки з подальшим їх включенням в матрицю комплексного еколого-економічного обліку: 1) екологічні активи; 2) навколишнє середовище досліджуваної країни; 3) відходи, шкідливі речовини (збиток); 4) навколишнє середовище іншої частини світу. Запропонована система КЕЕО дозволяє розрахувати такі макроекономічні показники: , , ВЗНП, ЧЗНП, ЗНВ, Особисті вигоди, методика розрахунку яких наведена у роботі.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми обліку і відображення результатів взаємодії в системі «економіка – навколишнє середовище», яке полягає у формуванні теоретичних і методичних основ ведення комплексного еколого-економічного обліку з метою інформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень по досягненню життєздатного розвитку.

Результати дослідження є підставою для наступних висновків.

1. У процесі аналізу основних принципів ведення національного обліку в Україні були виявлені істотні його відмінності від загальноприйнятої міжнародної практики. Виявлення таких недоліків, дослідження основних видів і форм рахунків, а також принципів і порядку побудови системи національних рахунків дозволили адаптувати матрицю національного обліку, розроблену ООН, до специфіки й традицій національної економіки України за допомогою зміни порядку розрахунку основних макроекономічних показників.

2. Аналіз різних підходів до модернізації макроекономічних показників дозволив зробити висновок про безсистемність таких підходів, оскільки вони стосуються окремих макроіндексів і не відображають впливу на систему національного обліку в цілому. Усунути подібні недоліки пропонується з використанням системи комплексного еколого-економічного обліку, який у роботі пропонується трактувати як ряд послідовних і взаємозв'язаних процедур по виявленню, вимірюванню, реєстрації, накопиченню і узагальненню результатів еколого-економічних взаємодій.

3. У національну практику введено поняття «екологічні активи». Аналіз різних підходів до визначення понять "екологічні активи" й "природні активи" дозволив виділити основні недоліки таких трактувань і запропонувати авторський підхід до визначення поняття "екологічні активи". Під екологічним активом у даній роботі розуміється сукупність природних ресурсів, екосистем, екологічних благ та функцій, використання або збереження яких приводить до отримання економічних і соціальних вигод їх власниками і суспільством в цілому (у вигляді екстерналій).

4. Дослідження основних підходів до оцінки екологічних активів, дозволило зробити висновок, що жоден із цих методів не має якихось абсолютних переваг. Застосування кожного з них припускає подолання ряду труднощів та обмежень. Тому нами запропоновані методичні підходи до оцінки екологічних активів на основі концепції повної економічної цінності екологічних активів.

5. На підставі аналізу досвіду зарубіжних країн в сфері побудови систем КЕЕО був зроблений висновок, що виділення як внутрішніх, так і зовнішніх супутникових рахунків у стандартній системі національного обліку має один істотний недолік: жоден із цих видів рахунків не дає можливості впливати на формування основних макропоказників. Тому нами пропонується ввести інтегровані рахунки, які дозволяють враховувати фінансові потоки, обумовлені еколого-економічними відносинами, що не розглядаються у традиційній системі національних рахунків. До таких рахунків пропонується віднести: 1) екологічні активи; 2) навколишнє середовище досліджуваної країни; 3) відходи, шкідливі речовини; 4) навколишнє середовище іншої частини світу.

6. За допомогою запропонованої системи КЕЕО можуть бути розраховані такі макроекономічні показники: , (економічний та екологічний валовий національний продукт), ВЗНП (валовий загальнонаціональний продукт), ЧЗНП (чистий загальнонаціональний продукт), ЗНВ (загальнонаціональна вигода), Особисті вигоди. Наведені показники дозволяють враховувати еколого-економічні взаємодії і можуть бути використані як еколого-економічні макроіндекси. Запропонована система обліку дозволяє оцінити загальний добробут націй і буде сприяти прийняттю обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на його підвищення.

7. Достовірність теоретичних положень, науково-методичних та практичних рекомендацій ґрунтується на застосуванні загальновизнаних наукових концепцій та положень економіки природокористування, економічної теорії, теорії сталого розвитку, теорії екологічного управління, теорії національного обліку, загальної теорії систем; і підтверджується використанням у ході дослідження об’єктивної статистичної інформації та впровадженням результатів дослідження в практику, що підтверджується відповідними актами та довідками, широкою апробацією на 11 наукових та науково-практичних конференціях.

8. Матеріали дисертаційного дослідження рекомендуються для впровадження Кабінетом Міністрів України при обґрунтуванні державної екологічної політики; Міністерством економіки України, Державним комітетом статистики України – при вдосконаленні системи національних рахунків та розрахунку основних макроекономічних показників; Міністерством охорони навколишнього природного середовища України – при вдосконалені інформаційно-аналітичного інструментарію екологічного управління, визначенні економічної ефективності природоохоронних заходів та проведенні економічної оцінки екологічних активів.

Публікації автора:

Монографії

1. Кирсанова Е.В. Ценообразование с учетом экологического фактора / Экологический контроллинг – инструмент экоменеджмента / Под ред. к.э.н. В.А. Лукьянихина. – Сумы: Изд-во «Казацкий вал», 2004. – С. 132-142.

2. Кірсанова Т.О., Кірсанова Є.В. Склад витрат природоохоронного призначення / Методи оцінки екологічних втрат: Монографія / За ред. д.е.н. Л.Г. Мельника та к.е.н. О.І. Карінцевої. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – С. 80–95. Особистий внесок: досліджені питання складу та оцінки екологічних витрат з метою відображення їх у системі екологічного обліку.

Статті у наукових фахових виданнях

3. Балацкий О.Ф., Кирсанова Е.В. Некоторые вопросы отражения эколого-экономической информации в финансовой и статистической отчетности предприятия // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. – 2005. – №2(74). – С.13-21. Особистий внесок: досліджені питання відображення еколого-економічної інформації на всіх рівнях управління від підприємства до державного управління статистики, запропоновані методи оцінки екологічної інформації.

4. Кирсанова Е.В. Система экологических показателей, влияющих на экономический потенциал предприятия // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. – 2004. – № 9 (68). – С. 175-182.

5. Кирсанова Е.В. Формирование системы экологической информации в рамках комплексного эколого-экономического учета (КЭЭУ) // Збірник наукових праць ДонДУУ: “Екологічний менеджмент як складова частина сталого розвитку”: Серія “Державне управління”, т.5, вип. 36. – Донецьк, 2004. – С. 43–54.

6. Кирсанова Е.В. Проблемы оценки экологических активов в системе комплексного эколого-экономического учета // Вісник Сумського державного університету. Серія економіка. – 2006. – № 7(91). – С. 209-214.

7. Кирсанова Е.В. Совершенствование системы комплексного эколого-экономического учета // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. – 2007. – № 1. – С. 155-162.

Матеріали наукових конференцій

8. Balatskiy O.F., Kirsanova E.V. Sustainable management in developing countries // Матеріали науково-теоретичної конференції викладачів, аспірантів, співробітників та студентів гуманітарного факультету. – Суми: Вид-во СумДУ, 2004. – С. 73-75. Особистий внесок: досліджені питання комплексного управління водними ресурсами та досягнення «водної безпеки» в рамках концепції сталого розвитку.

9. Кирсанова Е.В. Информационное обеспечение управленческих решений в природоохранной деятельности // Тези доповідей науково-технічної конференції викладачів, співробітників, аспірантів і студентів економічного факультету. – Суми: СумДУ, 2002. – С. 148 – 149.

10. Кирсанова Е.В. Учет экологических затрат на предприятии // Тези Третьої щорічної всеукраїнської наукової конференції «Екологічний менеджмент в загальній системі управління». – Суми: СумДУ, 2003. – С. 42 – 45.

11. Кирсанова Е.В. Система экологических показателей, влияющих на экономический потенциал предприятия // Збірник матеріалів Науково-практичної конференції “Проблеми оцінки економічного потенціалу підприємства та механізм використання його показників”. – Суми: Вид-во СумДУ, 2004. – С. 50-51.

12. Кірсанова Є.В. Принципи побудови системи еколого-економічного обліку // Тези Четвертої щорічної всеукраїнської наукової конференції «Екологічний менеджмент в загальній системі управління». – Суми: Вид-во СумДУ, 2004. – С. 116–119.

13. Кирсанова Е.В. Классификация критериев комплексного эколого-экономического учета (КЭЭУ) // Тези П’ятої щорічної всеукраїнської наукової конференції «Екологічний менеджмент в загальній системі управління». – Суми: Вид-во СумДУ, 2005. – С. 11-13.

14. Kirsanova E.V. Main principles of construction of matrixes System of integrated Environmental and Economic Accounts // Матеріали XI Міжнародної студентської конференції „Економіка для екології”. – Суми: СумДУ, 2005. – С. 59-61.

15. Кирсанова Е.В. Оценка экологических активов с целью отражения их в системе комплексного эколого-экономического учета // Тези Шостої щорічної всеукраїнської наукової конференції «Екологічний менеджмент в загальній системі управління». – Суми: Вид-во СумДУ, 2006. – С. 59 – 61.

16. Кирсанова Т.А., Кирсанова Е.В. Построение системы интегрированного эколого-экономического учета и формирование его счетов // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень – 2006”. – Т. 3 “Економічні науки”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – С. 83–85. Особистий внесок: досліджені питання побудови системи комплексного еколого-економічного обліку і запропоновано вдосконалення такої системи за рахунок введення інтегрованих рахунків.

17. Кирсанова Е.В. Совершенствование системы комплексного эколого-экономического учета за счет введения интегрированных счетов // Тези Всеукраїнської наукової конференції «Господарський механізм екологічно збалансованого розвитку». – Суми: Вид-во СумДУ, 2007. – С. 65–72.