Основні результати дисертаційного дослідження можна узагальнити в таких положеннях й узагальненнях: 1. У роботі розкрито сутність державного механізму оздоровлення господарського середовища, визначено поняття «господарське середовище», основний критерій якості господарського середовища та провідний механізм його оздоровлення. 2. Визначено фактори, що формують сприятливі умови ведення бізнесу, засоби державної політики фінансового оздоровлення підприємств, особливості функціонування інституту неплатоспроможності (банкрутства) в Україні, основні напрямки оздоровлення фінансового стану підприємств. 3. Проаналізовано діяльність органів корпоративного управління об’єктами державної власності щодо їх фінансового оздоровлення із застосуванням механізмів відновлення платоспроможності боржників. З’ясовано, що в економіці України спостерігається активне застосування механізму банкрутства, а також інтенсивне повернення боргів кредиторам, завершується перехід майнових відносин на ринкові умови. Проте зусилля держави щодо застосування досудової санації та реструктуризації державних підприємств є недостатніми. 4. Виявлено основні суперечності у практиці державного управління, що проявились при застосуванні законодавства про неплатоспроможність (банкрутство) та у відносинах власності. Встановлено, що у процедурі банкрутства мають місце серйозні недоліки, зумовлені переважно відсутністю координації дій органів влади, що впливають на процеси фінансового оздоровлення підприємств, зокрема на регіональному рівні. Визначено, що однією з причин повільних зрушень у сфері фінансового оздоровлення підприємств України є недосконалість механізмів державної фінансової підтримки у випадку поточної неплатоспроможності підприємства, а також відсутність дієвого державного контролю за штучним банкрутством з метою заниження ринкової вартості підприємства для його подальшої приватизації. 5. Визначено напрямки вдосконалення механізмів державного управління оздоровленням фінансового стану підприємств-боржників, до яких віднесено: організаційно-правове забезпечення фінансового оздоровлення підприємств; аналітично-методичне забезпечення державного управління фінансовим оздоровленням підприємств; поліпшення діяльності органів влади з оздоровлення умов функціонування та фінансового стану підприємств на рівні регіону. 6. Удосконалено показники поточної платоспроможності, ймовірності банкрутства підприємств та їх фінансового оздоровлення, запропоновано методичне роз’яснення щодо використання коефіцієнта Бівера в системі аналізу фінансового стану підприємств України, а також систему відносних і абсолютних (вартісних) показників фінансового стану підприємства, за допомогою яких можна визначати ймовірність банкрутства підприємства, корпоративні рейтинги та гармонізувати зусилля держави і підприємств щодо збільшення ВВП та валової доданої вартості на рівні підприємства, регіону та економіки в цілому. 7. Опрацьовано пропозиції щодо створення системи антикризового управління державними підприємствами, від яких залежить соціально-економічний стан регіону. Організаційна структура цієї системи має включати Раду з фінансового оздоровлення підприємств регіону, якій підпорядковуються Центр антикризового моніторингу, консалтингу та менеджменту, а також Фонд антикризової підтримки підприємств регіону. Визначено основні напрямки діяльності зазначених структурних підрозділів та основні принципи їх взаємодії з метою оздоровлення економіки підприємств. 8. З’ясовано, що забезпечення безперебійного функціонування системи державного антикризового управління підприємствами регіону потребує вдосконалення моніторингу фінансового стану підприємств регіону, визначення групи стратегічно важливих об’єктів моніторингу, розширення сфери застосування норм про банкрутство містоутворюючих підприємств шляхом зниження вимог до критеріїв віднесення юридичних осіб до категорії боржників. |