У дисертації викладено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в узагальненні теоретико-методологічних основ державної політики у сфері енергозбереження та обґрунтуванні шляхів удосконалення механізмів її реалізації на засадах усвідомленого вибору. Отримані у процесі дослідження результати і практичні рекомендації свідчать про досягнення визначеної мети, виконання поставлених завдань і підтверджують гіпотезу. За результатами дослідження сформульовано такі висновки: 1. Аналіз науково-методологічних і практичних джерел інформації про стан і тенденції розвитку державної політики у сфері енергозбереження України засвідчив, що дослідження даної проблематики розпочалося порівняно недавно, а тому в публікаціях вона висвітлена недостатньо. Побіжно досліджувалися соціально-екологічні аспекти енергозбереження, для вирішення яких необхідні відповідні структурні зміни в державному управлінні означеною сферою, що послужило основним аргументом при виборі теми, дало можливість окреслити основні напрями наукового дослідження. 2. Уточнено та доповнено понятійно-категорійний апарат державної політики у сфері енергозбереження. За допомогою аналізу змістового наповнення термінів чітко розмежовано значення понять енергозбереження та енергоефективність, що дає підстави стверджувати таке: за умов ринкової економіки до виконання кількісного завдання економії ПЕР потрібно йти шляхом їх ефективного використання, що вимагає істотних змін у світогляді кожної людини. Уточнено визначення таких понять, як державна політика у сфері енергозбереження, енергетична безпека держави, екологізація енергетики, потенціал енергозбереження, механізм державного управління енергозбереженням. Понятійно-категорійний апарат політики у сфері енергозбереження доповнено новим терміном соціально-екологічний потенціал енергозбереження, який визначено як економію ПЕР, якої можна досягнути за рахунок зміни принципів поведінки людини відповідно до концепції сталого розвитку та формування енергозберігаючого типу суспільної свідомості. 3. Запропоновано поділ процесу формування і розвитку нормативно-правової бази у сфері енергозбереження на чотири етапи, залежно від стану і динаміки розвитку економіки, соціально-політичних показників рівня життя держави, провадження державної політики у сфері енергозбереження: 1-й етап (1994-1997 рр.) – становлення та формування державної політики у сфері енергозбереження; 2-й етап (1998-2001 рр.) – упровадження державної політики у сфері енергозбереження; 3-й етап (2002-2004 рр.) – використання інноваційних перетворень; 4-й етап (2005-до цього часу) – проведення структурних трансформацій. Відповідно до виявлених закономірностей розвитку нормативно-правової бази у сфері енергозбереження висвітлено змістове наповнення та виділено найважливіші особливості кожного етапу. Доведено, що умовами успішного провадження державної політики в означеній сфері є прийняття нових і внесення змін та доповнень до чинних законів і нормативних актів, зокрема щодо питання стимулювання та фінансового забезпечення заходів з енергозбереження. Адаптація законодавчої бази України у сфері енергозбереження до вимог ЄС полягає у використанні в процесі реалізації державної політики у сфері енергозбереження таких механізмів, як становлення та підтримка ефективної ринкової структури, зацікавлення споживачів в енергоощадних заходах, поширення інформації про переваги енергозбереження. Встановлено, що для України основними механізмами державного управління, виходячи із напрямів забезпечення енергетичної безпеки, повинні бути формування диверсифікованої структури енергоспоживання разом із диверсифікацією джерел постачання та підвищення ефективності використання енергоресурсів економікою і населенням. 4. На основі аналізу у діяльності ЦОВВ в галузі енергозбереження виявлено такі недоліки: діяльність Державного комітету України з енергозбереження базувалася на витратному механізмі; Комітет не розглядав енергозбереження як ресурс, а лише як кількісне зменшення використання енергоресурсів; діяльність Комітету не була спрямована на формування ринкових механізмів управління енергозбереженням. Спеціальний статус НАЕР надає агентству більше повноважень, що допоможе налагодити співпрацю з місцевими органами виконавчої влади та вдосконалити механізми реалізації державної політики у сфері енергозбереження з метою забезпечення стратегічного державного управління у цій сфері. Встановлено, що зміна ЦОВВ в галузі енергозбереження зумовлена невідповідністю організаційної структури державного управління енергозбереженням сучасним умовам і потребам ринкової економіки. 5. Виявлено позитивні і негативні тенденції процесу реалізації державної політики у сфері енергозбереження. Серед негативних тенденцій, характерних здебільшого для періоду становлення державної політики енергозбереження, виокремлено такі: продовження використання морально та фізично застарілих основних фондів в енергетичній галузі; поглиблення залежності вітчизняної енергетики від імпортованих енергоносіїв; повільні темпи зниження енергоємності економіки та інші. До позитивних тенденцій, характерних для періоду розвитку довгострокової політики у сфері енергозбереження та ефективного енерговикористання, належать: структурні зміни у виробництві та споживанні енергоносіїв і зниження енергоємності ВВП; орієнтацію на видобуток і використання власних енергетичних ресурсів, зростання частки використання НВДЕ; залучення потенціалу енергозбереження, впровадження високоефективних технологій та обладнання; адаптація законодавства України в галузі енергозбереження до норм і стандартів ЄС. Систематизація тенденцій, що спостерігаються в процесі становлення і розвитку політики енергозбереження, підтверджує тісний зв’язок проблеми енергозбереження з проблемами окремих галузей, економіки держави та проблемами суспільства загалом. 6. Для визначення найважливіших чинників, які впливають на розвиток політики у сфері енергозбереження, застосовано метод експертних оцінок, за допомогою якого виокремлено такі чинники: фінансове забезпечення державної політики у сфері енергозбереження (50,8 %), застосування сучасних енергоефективних технологій виробництва (45,9 %), наявність та виконання законодавчих актів і програм енергозбереження (32,8 %), енергоємність галузей економіки та ВВП (31,1 %), підвищення ефективності використання енергоресурсів (29,5 %). Встановлено, що КДПЕ і Програма енергозбереження Львівської області виконувались не в повному обсязі. Фінансування програм енергозбереження є недостатнім, а основні кошти надходили від підприємств та іноземних інвестицій. Енергоємність ВВП як основний показник ефективності споживання енергоресурсів у суспільному виробництві демонструє тенденцію до зменшення, хоча динаміка зниження енергоємності ВВП є незначною і відстає від прогнозованих показників. 7. Підтверджено, що однією з основних причин еколого-економічної кризи в Україні є надмірне споживання енергоресурсів і незадовільне використання такого потужного резерву як енергозбереження. Енергетичний потенціал України як енергодефіцитної країни є незначним, натомість потенціал енергозбереження та потенціал НВДЕ досить вагомий, що дасть змогу значно зменшити рівень енергоспоживання як на державному, так і на регіональному рівнях. За Енергетичною стратегією України на період до 2030 року загальний потенціал енергозбереження становить 318,4 млн т у. п., що майже у 1,5 рази перевищує існуючий рівень споживання первинної енергії. Згідно з Програмою енергозбереження Львівської області на період до 2010 року, потенціал енергозбереження регіону становить 397,07 тис. т у. п. Прогнозований рівень розвитку НВДЕ забезпечить значний ефект скорочення використання традиційних джерел енергії. На рівні 2030 року розвиток НВДЕ забезпечить заміщення 57,73 млн т у. п., що становить 19 % сумарного рівня споживання первинної енергії. Потенційні можливості Львівської області щодо використання НВДЕ становлять близько 50 %. Україна володіє значним потенціалом щодо ефективного скорочення викидів парникових газів. Відповідно до Кіотського протоколу, за Україною закріплена квота на викиди ПГ у розмірі 854,1 млн т в еквіваленті СО2, що відповідає базовому рівню 1990 року. Максимальна частка квоти, якою Україна володіла станом на 2000 рік, становила 40 % базового рівня, або 335,5 млн т в еквіваленті СО2. З розвитком економіки викиди ПГ збільшуватимуться, а квота на викиди ПГ відповідно зменшуватиметься. Отже, наявний потенціал не можна реалізувати без політичної волі на це уряду країни, без активної політики у сфері енергозбереження, без залучення дієвих ринкових механізмів і соціально-політичної підтримки громадськості. 8. Встановлено, що з метою ефективного використання енергетичних ресурсів, розвиток державної політики у сфері енергозбереження доцільно розглядати з точки зору екологічних і соціальних вигод. Доведено необхідність використання енергоощадних технологій та ефективного енергоспоживання для утвердження нових ціннісних орієнтирів у суспільстві, що дасть змогу подолати екодеструктивний та сформувати енергозберігаючий тип суспільної свідомості і використовувати енергозбереження як ресурс соціального розвитку і формування ефективного енергоринку. Запропоновано схему життєвого циклу перетворення енергетичного ресурсу, на основі якої розроблено та обґрунтовано модель процесу формування пріоритетності цілей державної політики у сфері енергозбереження, яка включає дві складові: систему державного управління та пріоритети розвитку суспільства (виробництво, споживання, викиди, здоров’я). Ця модель є динамічною, життєздатною і дає змогу визначити пріоритети державної політики у сфері енергозбереження на кожному з етапів розвитку суспільства. 9. Запропоновано, відповідно до визначеного статусу ЦОВВ у сфері енергозбереження, організаційну структуру системи державного управління енергозбереженням України, що дає можливість сформувати управлінську вертикаль, спростити та удосконалити процес реалізації державної політики в означеній сфері. Обґрунтовано необхідність залучення “гнучких механізмів” Кіотського протоколу до фінансування заходів з енергозбереження. Запропоновано розширити спектр джерел надходжень коштів до Державного фонду енергозбереження за рахунок коштів, отриманих від сплати штрафів за забруднення атмосфери стаціонарними джерелами, а також частини коштів, отриманих від продажу квот на викиди ПГ, як на сформованих внутрішніх, так і на міжнародних ринках. Удосконалено схему механізму фінансового забезпечення заходів з енергозбереження із залученням структур Міністерства охорони навколишнього природного середовища. 10. Доведено необхідність спрямування зусиль органів державного управління на формування позитивного іміджу держави і регіонів у галузі енергозбереження, а також необхідність безпосереднього залучення через пропаганду та інформаційно-аналітичне забезпечення населення до взаємопогоджених дій в напрямі подолання екодеструктивного мислення і формування енергозберігаючого типу суспільної свідомості. Формування у широкого загалу інтересу до переваг енергоефективного продукту рекомендовано здійснювати через діяльність імідж-центрів, підтримання зв’язку із ЗМІ, організацію заходів подієвого характеру (енерго-тайтмент), спеціалізовані виставки та ярмарки, енерго-спонсорінг, інтернет. 11. Встановлено, що методики визначення економічної ефективності заходів з енергозбереження, запропоновані у КДПЕ та Сумським регіональним “Центром енергоефективності”, не дають можливості одночасно оцінити економічну, технологічну, соціальну та екологічну ефективність заходів з енергозбереження, а тому потребують удосконалення. Запропоновано вдосконалену методику комплексної оцінки ефективності інвестування в енергозбереження з використанням показника інтегрального енергозберігаючого ефекту ЕІЕЕ, який включає еколого-економічний ефект Емекол-екон та запропонований соціально-екологічний ефект Емсоц-екол.. Для характеристики соціально-екологічного ефекту запропоновано використовувати коефіцієнт кратності перетворення енергетичного ресурсу kкп, який показує, скільки разів отримано енергозберігаючий ефект по відношенню до кількості інвестицій. Такий підхід дає змогу отримати максимально широку інтегральну оцінку ефективності енергоощадних заходів при реалізації програм державного і місцевого рівнів. |
