У дисертації наведено теоретичні узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо розробки та обґрунтування теоретичних, методичних і прикладних елементів страхового захисту сільськогосподарських підприємств. Основні висновки та результати одержані в ході проведеного дослідження є такими: 1. У результаті досліджень ми прийшли до висновку, що страхування - це вид цивільно-правових відносин між страхувальником i страховиком, за якими страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату (подати допомогу) вигодонабувачу або бенефiцiару, а страхувальник зобов’язується сплачувати стpaxові платежі у визначені строки 2. Під механізмом страхового захисту варто розуміти сукупність форм, видів, інструментів та економічних відносин між страховиками та сільськогосподарськими підприємствами з приводу формування страхових фондів та здійснення страхових відшкодувань майнової шкоди у разі настання страхових ризиків. 3. Обґрунтовано напрямки застосування математичної теорії імовірності до моделювання страхової системи АПК. Зроблено інтерпретацію залежності еквівалентних відносин між страховиком та страхувальником у системі агропромислового комплексу. За допомогою математичної теорії ігор розроблено методику оптимального розміщення полісів сільськогосподарського страхування у розрізі культур та регіонів. Оптимальне розмiщення страхових полiсiв, горизонтальна диверсифiкaцiя страхування дозволить, перш за все, провести мiнiмiзaцiю втрат вiд неврожаю в тому чи iншoмy peгioнi, тобто за допомогою перерозподiлy ризику мiж регiонами досягається ефект валового страхування урожаю. 4. На підставі фактичних даних по посівних площах х визначено потенційно можливий ринок страхування сільськогосподарських культур Миколаївської області. 5. Доведено, що страхування є вигідним для сільськогосподарських товаровиробників. При порівнянні потенційно-можливих премій з потенційно можливими страховими відшкодуваннями по озимій пшениці можна зробити висновок, що сальдо у страхових розрахунках на корисність страхувальників, що свідчить про користь та вигідність страхування культур для сільськогосподарських товаровиробників. 6. Запропоновані шляхи удосконалення механізму страхового захисту системи аграрного сектору АПК, які полягають в удосконаленні державного регулювання страхового захисту АПК (впровадження Єдиної бази даних страхувальників АПК, створення при Міністерстві аграрної політики України національного агентства з метою державного регулювання страхового захисту АПК та контролю виплат страхових субсидій), удосконалення відносин між агротоваровиробниками та страховими компаніями, а також методичних підходів по оптимізації страхового захисту. 7. Запропоновано створення єдиної бази даних страхувальників АПК (ЄБДС АПК), що дасть змогу організувати страховий захист підприємств АПК за новою технологією, використовуючи систему електронної телекомунікації у загальноукраїнському сільськогосподарському страховому пулі. ЄБДС АПК, як складова механізму захисту страхової системи АПК, сприятиме формуванню нових відносин, що ґрунтуються на принципах: довіри між учасниками страхування, на сумлінній конкуренції страхових посередників, сприянні у підготовці кваліфікованих кадрів та розвитку науково-дослідної роботи щодо поліпшення сільськогосподарського страхування та розвитку страхової системи. 8. Для покращення взаємовідносин між страховиком та страхувальником запропоновано запровадити інститут страхового омбудсману в АПК. На нього буде покладено завдання виступати посередником у суперечках між застрахованими особами та страховими компаніями і вирішувати їх гнучко, об'єктивно та без зайвих витрат. 9. Важливим шляхом удосконалення взаємовідносин між страхувальниками та страховиками в АПК має стати уніфікація та законодавче урегулювання взаємин у найскладнішій ланці страхування АПК – отриманні страхових відшкодувань. Нами з урахуванням існуючої практики страхування в АПК розроблено та запропоновано уніфікований порядок визначення розміру збитку і відшкодування по страхуванню сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень. |