Щуревська Оксана Дмитрівна. Удосконалення методів лікування і профілактики порушень фетоплацентарного комплексу при пізніх гестозах: дисертація канд. мед. наук: 14.01.01 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2003.
Анотація до роботи:
Щуревська О.Д. Удосконалення методів лікування і профілактики порушень фетоплацентарного комплексу при пізніх гестозах.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01.- акушерство та гінекологія. Національний медичний університет ім.акад. О.О.Богомольця, Київ, 2003.
Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливого завдання сучасного акушерства – терапії пізніх гестозів. На основі даних гормональних, біохімічних, морфологічних і інструментальних методів дослідження вивчено основні аспекти функціонування фетоплацентарного комплексу при цій патології. Патогенетично обгрунтовано і доповнено схему комплексного лікування порушень ФПК при пізніх гестозах препаратом гідроксиетильованого крохмалю – Рефортаном (ГЕК 200/0,5) 6%, що дає змогу запобігти прогресуванню плацентарної недостатності і поліпшити стан плода і новонароджених. Доведено ефективність запропонованого методу.
На основі отриманих результатів електронномікроскопічного дослідження плаценти, в поєднанні з показниками гормонального статусу, реологічних властивостей крові і інструментальними дослідженнями удосконалено метод лікування пізніх гестозів і плацентарної недостатності при них, доповненням до загальноприйнятої схеми препаратом гідроксиетильованого крохмалю-рефортаном. Це дає змогу знизити частоту важких форм фетоплацентарної недостатності і поліпшити стан новонароджених при даній патології.
Основною патогенетичною ланкою порушень фетоплацентарного комплексу при пізніх гестозах є розлади реологічних властивостей крові у вигляді І фази хронічного синдрому дисемінованого вснутрішньосудинного зсідання (ДВЗ). Дезадаптація гомеостазу стінки судин і мікроциркуляторного русла плаценти підтримує ці розлади.
Якісну оцінку тромбоцитів можна використовувати як маркери ступеня важкості гестозу: з прогресуванням цієї патології. В тромбоцитах наростають ознаки дистрофічно- деструктивних процесів, що відбивається на їх функціональній активності.
Виявлена гетерогенність ультраструктурної будови ворсин плаценти, наявність клітин Кащенко-Гоффбауера є маркером порушення функції плацентації і відповідає первинній плацентарній недостатності при вагітності, ускладненій пізнім гестозом.
Функціональний стан фетоплацентарного комплексу у вагітних з прееклампсією характеризується напруженням ендокринної функції, а також гемодинамічними розладами в артерії пуповини (за даними допплерометрії), відображенням чого є дистрофічні і гіпоксичні зміни в мікроциркуляторному руслі плаценти і в самій її тканині.
Застосування у вагітних з прееклампсією препарату гідроксиетильованого крохмалю – рефортану сприяє зменшенню важких форм пізніх гестозів, нормалізації функціонального стану фетоплацентарного комплексу, за рахунок покращення показників гормонального статусу, реологічних властивостей крові і мікроциркуляції плаценти.
Удосконалена нами терапія у вагітних з прееклампсією забезпечує зменшення кількості ускладнень та оперативних втручань під час пологів, а також зниження частоти внутрішньоутробної гіпоксії плода та асфіксії новонародженого, що дозволяє рекомендувати запропонований комплекс лікувальних заходів для широкого впровадження в практику.
Публікації автора:
Товстановська В.О., Вітовський Я.М., Щуревська О.Д., Гужевська І.В. Корекція гемостазіологічних порушень за допомогою Рефортану (ГЕК 200/0,5) 6% при пізніх гестозах// Збірник наукових праць асоціації акушерів гінекологів України.-К, 2001.-С. 605-608.
(Автор особисто провів клініко-статистичний аналіз та обробку отриманих результатів, оформлення статті до друку).
Товстановська В.О., Вітовський Я.М., Щуревська О.Д. Корекція фетоплацентарної недостатності при пізніх гестозах// Вісник наукових досліджень.-Тернопіль, 2002.-С.60-61.
(Автор особисто провів клініко-статистичний аналіз результатів, підготовив всі розділи статті до друку).
Щуревская О.Д. Терапия фетоплацентарной недостаточности при поздних гестозах// Здоровье женщины.-№1.-2003.-С.12-16.
