Анотація до роботи:

Костенко О.І. Удосконалення методів оцінки та добору селекційного матеріалу цукрових буряків на стійкість проти фузаріозної гнилі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05. – селекція рослин. – Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2008.

При виконанні наукової роботи проведено ранжування вихідного селекційного матеріалу на стійкість проти фузаріозної гнилі вітчизняного та іноземного походження. Встановлено частки впливу генотипу сорту (гібриду), фаз онтогенезу, погодних умов та їх взаємодії на структуру ознаки стійкості. Розкрито особливості успадкування та фенотипового прояву ознаки стійкості селекційного матеріалу цукрових буряків проти гнилей коренеплодів у період вегетації. Визначено сорти-індикатори різного рівня ураження фузаріозною гниллю коренеплодів цукрових буряків: гібрид Гала – сприйнятливий до ураження хворобою, гібрид Льговсько-Верхняцький ЧС 31 – середньо сприйнятливий та гібрид Український ЧС 70 – слабо сприйнятливий. Проведено модифікацію шкали оцінки інтенсивності ураження фузаріозною гниллю з метою точного розподілу селекційного матеріалу за ознакою стійкість. Основні результати досліджень знайшли застосування та впровадження в селекційному процесі цукрових буряків на стійкість проти фузаріозної гнилі.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в удосконаленні методів оцінки селекційного матеріалу на стійкість проти фузаріозної гнилі, в оцінці характеру успадкування стійкості в поєднанні її з господарсько-цінними ознаками та обґрунтуванні прискореного методу добору перспективного матеріалу для селекції нових високопродуктивних гібридів цукрових буряків з підвищеною стійкістю проти фузаріозної гнилі. Завдання вирішували шляхом комплексної оцінки різних сортів і гібридів вітчизняної та зарубіжної селекції залежно від фенотипу та добором гібридних комбінацій на інфекційному фоні. На основі проведеного дослідження виділені 4 джерела стійкості ГЧС та О типи, 3 материнські лінії СЦ.

1. Виявлено найбільш стійкі проти ураження фузаріозною гниллю коренеплодів у період вегетації ЧС гібриди. Серед вітчизняного селекційного матеріалу такими гібридами є Український ЧС 70, Верхняцький ЧС 63, Льговсько-Верхняцький ЧС 21, Слов’янський ЧС 94 та сорт Ялтушківський одн. 64, ступінь ураження яких оцінювався 6,4…8,8%. Найбільш уразливими до хвороби були гібриди іноземного походження: Гала (28,9%), Соня (23,0%), та КВС 8228 (20,9%)

2. Визначено частки впливу генотипу сорту, фаз онтогенезу, погодних умов року та їх взаємодії на структуру ознаки стійкості проти фузаріозної гнилі. Фактор фаза розвитку рослин є найбільш вагомим чинником впливу: для необробленого насіння 29,8…72,7%; для обробленого – 31,5…51,4%. Для гібридів цукрових буряків найбільш уразливою фазою росту є наростання листків – початок змикання листків у міжряддях. У фазу розвитку буряків інтенсивне накопичення сухих речовин у коренеплодах зростання захворювання призупиняється. Для усунення цього фактору необхідно проводити добір на стійкість з врахуванням вищезгаданих закономірностей..

3. Виявлено сорти-індикатори різного рівня ураження фузаріозної гнилі на природному інфекційному фоні: сприйнятливий – гібрид німецького походження Гала (33,0%), середньо сприйнятливий – гібрид ЛВ ЧС 31 (15,4%), слабо сприйнятливий – гібрид Український ЧС 70 (8,6%), які необхідно використовувати для диференціації великих обсягів селекційного матеріалу за реакцією на хворобу.

4. Модифікована шкала оцінки інтенсивності ураження фузаріозною гниллю, яка забезпечує точний розподіл селекційного матеріалу за ознакою стійкості та добору перспективних зразків:

0 – повністю здорові рослини (імунні);

1 – кількість рослин з ознаками захворювання складає до 5% (стійкі);

2 – ураженість рослин від 5,1 до 10% (середньо стійкі);

3 – ураженість рослин від 10,1 до 15% (слабо сприйнятливі);

4 – ураженість рослин від 15,1 до 20% (середньо сприйнятливі);

5 – ураженість рослин більше 20% від загальної кількості рослин (сприйнятливі).

5. Розроблено експрес-метод добору в лабораторних умовах з використанням модифікованих селективних середовищ та культурального фільтрату в концентрації 80…280 мл/л на 15-25 добу культивування, для прискорення селекції цукрових буряків на стійкість проти фузаріозної гнилі.

6. У результаті комплексного аналізу селекційного матеріалу, різного за екологічним походженням та генотипом, виявлено стійкий проти фузаріозної гнилі матеріал: Еккендорфський жовтий, Уманський напівцукровий, ОТ БЦ 117, стерильні форми на основі ЦЧС (амбарні номери 142, 204), а також прості стерильні гібриди (ГЧС х ОТ 33).

7. Потомства F₁ від схрещування компоненту на основі ГЧС і запилювачів успадковували стійкість проти фузаріозної гнилі переважно за проміжним типом. Для гібридів з ЦЧС переважаючим типом успадкування стійкості виявилося позитивне домінування.

8. За результатами сортовипробування і повторної оцінки на стійкість проти фузаріозної гнилі кращими пилкостерильними лініями є ЧС ВС1-167, ГЧС-170, ГЧС-178, ГЧС АR-313, ГЧС АR-314, закріплювачами стерильності
   О типу – ОТ 33-312, ОТ-182. Поєднанням ознаки стійкості та високої продуктивності характеризуються перспективні гібридні комбінації СЦ-332, СЦ-343, а також зареєстровані гібриди Український ЧС 70, Іванівський ЧС 33.

9. За результатами екологічного сортовипробування Бетаінтеркрос у різних ґрунтово-кліматичних зонах перспективними формами, створеними за участю стійких проти фузаріозної гнилі ЧС ліній, визнано гібриди 9611 х 9714, 9836 х
   х9907 та 9828 х 9910.

10. При однаковому рівні врожайності за середніми реалізаційними цінами 1999-2002 рр. різниця у вирощуванні гібридів вітчизняної та зарубіжної селекції становила 46,9 грн/га на користь вітчизняних. Залучення в селекційний процес стійких проти фузаріозної гнилі материнських форм на основі генної чоловічої стерильності і закріплювача стерильності ОТ 33, при створенні високопродуктивних гібридів, дає прибуток 315,9 грн/га.

Публікації автора:

1. Костенко О.І. Оцінка гібридів на стійкість до гнилизни коренеплодів // Збірник наукових праць // Матеріали наукової конференції “Селекція, насінництво і технологія вирощування цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни” – К.: ІЦБ. – 2000. – Вип. 3. – С. 33-36.

2. Костенко О.І. Джерела генів стійкості до гнилей коренеплодів цукрових буряків під час вегетації та їх оцінка на природному інфекційному фоні // Вісник Білоцерківського державного університету // Матеріали науково-практичної конференції “Захист цукрових буряків від шкідників, хвороб та бур’янів”. – Біла Церква. – 2002. – Вип. 24. – С. 124-132.

3. Роїк М.В., Редько В.І., Нурмухаммедов А.К., Недяк Т.М., Костенко О.І. Селекція цукрових буряків, стійких проти гнилей коренеплодів // Вісник аграрної науки. – 2004. – № 8. – С. 40-42.

4. Костенко О.І. Оцінка селекційних матеріалів на стійкість до гнилей коренеплодів цукрових буряків та методика її визначення // Цукрові буряки. – 2004. – № 4. – С. 6-8.

5. Костенко О.І., Ганженко О.М., Кулік О.Г. Вивчення стійкості до загнивання коренеплодів під час вегетації вихідних селекційних матеріалів цукрових буряків // Збірник наукових праць. – К.: ІЦБ. – 2005. – Вип. 8. – С. 208-218.

6. Нурмухаммедов А.К., Васильєва Н.О., Сюмка А.А., Костенко О.І., Земляний О.І., Смірних В.М. Заходи захисту від гнилей коренеплодів цукрових буряків // Агроном. – 2006. – № 4 (14). – С. 58-63 .

7. Нурмухаммедов А.К., Васильєва Н.О., Сюмка А.А., Костенко О.І., Земляний О.І., Смірних В.М. Захист цукрових буряків від гнилей коренеплодів // Пропозиція. – 2006. – № 10 – С.76-80.