Анотація до роботи:

Ковальчук І.В. Удосконалення моделей простих міжлінійних гібридів кукурудзи адаптованих до умов Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція і насінництво. Інститут землеробства УААН. – Київ, 2002.

Досліджено селекційну цінність раніше створених самозапилених ліній кукурудзи вітчизняної і зарубіжної селекції, створено на їх основі і вивчено 72 простих міжлінійних гібридів у двох пунктах випробування та кращі з них рекомендовано для подальшого вивчення і впровадження у виробництво в умовах Лісостепу України.

Проведена класифікація робочої колекції самозапилених ліній кукурудзи за комбінаційною та адаптивною здатністю і виділені джерела господарсько-цінних ознак. Встановлено, що ефективним методом виділення високоврожайних вихідних батьківських форм в умовах Лісостепу України є добір за масою качана (r = 0,59 – 0,78), масою 1000 зерен (r = 0,34 – 0,75), висотою прикріплення нижнього господарсько-придатного качана (r = 0,50 – 0,59) та тривалістю вегетаційного періоду (r = 0,48 – 0,71). Встановлена можливість поєднання в одному генотипі високої урожайності і стабільності, шляхом схрещування самозапилених ліній інтенсивного типу з високостабільними.

Досліджена дія гетерозису на окремі ознаки і властивості простих гібридів, вивчено закономірності формування цих ознак, характер їх успадкування від вихідних батьківських форм та їх зв’язок із урожайністю гібридів в умовах Лісостепу України.

Проведена класифікація нових гібридів кукурудзи за адаптивною здатністю, стабільністю врожаю та комплексом господарсько-цінних ознак та виділені кращі з них (БГ1081УМ337, ГК26ЧК62, Р346ЧК62, ЛВ4ГК26, ЧК73ЧК62, УМ331F115, УМ331ЧК62, УМ331ДК373).

На основі узагальнення результатів досліджень уточнено моделі простих міжлінійних гібридів кукурудзи для умов Лісостепу України.

У дисертації узагальнені експериментальні дані та наведено нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні моделей простих міжлінійних гібридів кукурудзи, адаптованих до умов Лісостепу України, яка вирішена на основі дослідження характеру успадкування господарсько-цінних ознак ліній у гібридах, виявленні їх взаємозв’язків та прояву гетерозису за цими ознаками, що визначають рівень адаптивності гібридів до несприятливих факторів середовища.

1. Ефективним методом удосконалення високоврожайних вихідних батьківських форм в умовах Лісостепу України є добір за масою качана (r = 0,59 – 0,78), масою 1000 зерен (r = 0,34 – 0,75), висотою прикріплення нижнього господарсько-придатного качана (r = 0,50 – 0,59) та тривалістю вегетаційного періоду (r = 0,48 – 0,71).

2. Тривалість вегетаційного періоду інбредних ліній тісно пов’язана із збиральною вологістю зерна (r = 0,48 – 0,78), довжиною періоду від сходів до цвітіння качанів (r = 0,81 – 0,86) та кількістю листків на основному стеблі (r = 0,33 – 0,58).

3. Виявлені кореляційні зв’язки (від слабких до сильних, але в більшості випадків достовірні) між основними цінними ознаками новостворених простих гібридів і їх батьківських форм, вказують на добре успадкування в умовах Лісостепу України таких ознак як: тривалість першої (r = 0,26 – 0,74) та другої (r = 0,09 – 0,72) половини вегетаційного періоду, висота рослини (r = 0,12 – 0,59) та закладання нижнього господарсько-придатного качана (r = 0,25 – 0,65), кількість листків на основному стеблі (r = 0,48 – 0,78), збиральна вологість зерна (r = 0,19 – 0,48) та вихід зерна з качанів (r = 0,11 – 0,47).

4. Сила прояву позитивного гетерозису за тривалістю вегетаційного періоду в новоствореному гібридному поколінні зростає при умові залучення до гібридизації самозапилених ліній близьких за вираженням даної ознаки. Зокрема наддомінування скоростиглості з найбільшою ймовірністю відбувається при схрещуванні між собою ранньостиглих ліній (РР), середньоранніх (СРСР) та середньопізніх з середньоранніми (СПСР).

5. При доборі пар для схрещування з метою отримання простих міжлінійних гібридів з високим виходом зерна в якості вихідних батьківських форм перевагу слід віддавати лініям з кращим вираженням цієї ознаки, що збільшує шанс отримання гібридів із домінуванням позитивного гетерозису.

6. Встановлена можливість поєднання в одному генотипі високої урожайності і стабільності, шляхом схрещування самозапилених ліній інтенсивного типу з високостабільними.

7. Виділені нами ранньостиглі (ЧК73, Бг1081), середньоранні (ЧК62, ЛВ34, УМ331, УМ337, УМ316, ДК373, F115, Р346) і середньопізні (ГК26) лінії, мають високу комбінаційну здатність, адаптивність та інші цінні ознаки, які добре успадковуються в гібридах.

8. Створені нами кращі прості міжлінійні гібриди (БГ1081УМ337, ГК26ЧК62, Р346ЧК62, ЛВ4ГК26, ЧК73ЧК62, УМ331F115, УМ331ЧК62, УМ331ДК373, та ін.) характеризуються комплексом цінних ознак, високою адаптивністю і стабільністю. За ознакою “урожайність сухого зерна” вони значно перевищують обидва стандарти, що забезпечується, переважно, за рахунок збільшення довжини і маси качана, його кращої озерненості та високої маси 1000 зерен.

9. Для підвищення ефективності селекційного процесу при доборі гетерозисного матеріалу слід керуватись удосконаленими моделями гібридів, які оптимально відображають можливості розкриття генотипу рослини за певних грунтово-кліматичних умов.