У дисертаційній роботі проведене комплексне дослідження теоретичних, методологічних і практичних аспектів важливого науково-практичного завдання – створення ефективної системи державного контролю у вугільній промисловості на регіональному рівні в сучасних економічних умовах реструктуризації галузі, а також обґрунтована нова концепція організаційно-економічного механізму контролю в системі державного управління вугільними підприємствами регіону. Використання такого механізму дозволяє державі максимально наблизити контрольну функцію до об’єктів, що перевіряються, за допомогою делегування своїх повноважень системам внутрішнього контролю вугільних підприємств, що призводить до підвищення ефективності контрольних процедур і більш динамічного усунення існуючих недоліків. Зовнішнє середовище контролю Рис.3 Сучасна модель контролю вугільної шахти Основні наукові й прикладні результати, рекомендації наукового значення і практичного використання: 1. Наявність проблеми здійснення ефективного контролю вугільних підприємств пов’язана з невідповідністю організаційних підходів до його проведення і реальних задач, які стоять перед системою галузевого державного контролю у вугільній промисловості. Дослідження існуючої організації контролю у вугільній промисловості регіону дозволило встановити, що робота контролюючих органів спрямована на перевірку питань збереження майна і законності операцій, які здійснюються вугільним підприємством. У той же час ефективність роботи вугільних шахт практично випадає з системи нагляду органів зовнішнього контролю. 2. Характеристика контролю в розрізі його різних класифікаційних ознак і побудова структурної моделі відомчого контролю вугільних шахт свідчать про наявність формального підходу до виконання контрольних процедур у вигляді ревізій і перевірок, недотримання ряду фундаментальних вимог до організації контрольно-ревізійного процесу у вищих організаціях. Класифікація контролю за суб’єктами, формою й часом дозволила визначити основні напрямки розвитку державного контролю у вугільній промисловості. 3. Правильний вибір складу прийомів контролю під час підготовки та здійснення контрольних процедур дозволяє найбільш ефективно перевірити конкретні об’єкти і підвищує ймовірність виявлення порушень і помилок. Уточнення переліку спеціальних прийомів контролю і визначень кожного з них створює передумови формування єдиної методологічної бази функціонування державного контролю у вугільній промисловості. 4. При збереженні державою пріоритету в управлінні вугледобувною галуззю зростає ринковий вплив на роботу вугільних шахт. Не маючи достатньої державної підтримки, вугільні підприємства повинні самостійно вирішувати проблеми платоспроможності і виробничого розвитку. Тому основним об’єктом контролю стає співвідношення витрат на функціонування вугільного виробництва і прибутків від реалізації здобутого вугілля. У цьому випадку функція державного контролю зміщується від контрольно-ревізійних відділів вищих організацій до систем контролю всередині вугільних підприємств. Тобто система зовнішнього контролю делегує ряд повноважень системам внутрішнього контролю. У цьому делегуванні закладена раціональна економічна ідея, яка знижує витрати на проведення ревізій і перевірок і одночасно підвищує дієвість контролю, максимально наблизивши його до об’єктів, що перевіряються. 5. Розвиток функції контролю всередині вугільних шахт служить основою створення динамічних систем контролю, які забезпечують безперервність здійснення контрольної функції і сприймають вугільну шахту як “відкриту систему”. Максимальна близькість до контрольованих об’єктів дозволяє організовувати на належному рівні комплексний контроль за допомогою виконання попередніх розрахунків, поточного спостереження за виробничими і фінансовими процесами і подальшої оцінки результатів діяльності. Поєднання різних видів контролю під час його організації всередині вугільних шахт забезпечує контрольний процес базовими параметрами, до досягнення яких прагне підприємство, дає можливість відстежувати процедуру досягнення поставлених задач, перевіряти кінцеві результати з позицій відповідності встановленим параметрам. Послідовність внутрішньошахтного контролю обґрунтовує правильність твердження про необхідність зміни пріоритетів в організації державного галузевого контролю. 6. Розв’язання проблеми усунення виявлених недоліків на підприємствах, що перевіряються, видається можливим в умовах активізації внутрішнього контролю. Це пояснюється близькістю суб’єктів контролю до об’єктів (операцій, процесів, організаційних питань), що перевіряються, а також концентрації контрольних дій і процесу прийняття рішень в єдиному контурі управління. Об’єктивна необхідність створення систем внутрішнього контролю вимагає розв’язання питань їх організації, виявлення принципів функціонування, розробки методики здійснення контрольних дій і інформаційного забезпечення. Тому, поряд із забезпеченням безперервності контрольних дій, в дослідженні запропоновано застосування комплексного підходу до організації внутрішнього контролю в галузі. Розподіл обов’язків щодо виконання контрольних дій між окремими співробітниками вугільного підприємства потрібно поєднувати з контрольним спостереженням з боку вищої ланки апарату управління і контрольними функціями окремих підрозділів підприємства, що призводить до виникнення контролінгу. В результаті дискретний зовнішній контроль вугільного підприємства, обмежений своїми цілями і подальшим характером, доповнюється динамічним внутрішнім контролем, що відрізняється адаптивністю методів і практично повним охопленням подій, які відбуваються на підприємстві. 7. Дослідження показало, що зовнішній державний контроль в ряді випадків не обмежується проведенням стандартних ревізій і перевірок, використовуючи спеціальні прийоми контролю, зміст яких відповідає поставленим перед перевіряючими задачам і забезпечує глибоке і ефективне вивчення контрольованих об’єктів. У цьому випадку організація контрольних процедур свідчить про прагнення контролюючої системи до адаптивності методик, що використовуються нею щодо об’єктів, що перевіряються. При цьому виникає проблема адекватного реагування на розкриті недоліки, які було виявлено при використанні ефективних методик. 8. Обґрунтування в рамках дослідження реформи державного контролю у вугільній промисловості і доказ необхідності створення на підприємствах систем внутрішнього контролю зумовили розробку питань вдосконалення методики виконання контрольних дій і їх інформаційного забезпечення. В результаті запропоновано використання технологічного контролю і економічного аналізу в системі галузевого контролю, а також розроблені і описані підходи до виконання відповідних процедур. 9. Визначені напрямки і процедури внутрішнього і зовнішнього контролю вугільних шахт в умовах функціонування автоматизованих інформаційних систем. При цьому розглянуто підходи до формування баз даних на вугільних підприємствах і створення єдиного інформаційного простору на галузевому рівні. Розроблена сучасна модель контролю вугільної шахти. Організаційні і методологічні зміни в системі державного контролю у вугільній промисловості забезпечують підвищення ефективності державного управління галуззю і сприяють поліпшенню фінансового становища окремих господарюючих суб’єктів – вугільних шахт. | 