На основі проведених досліджень в дисертації викладені науково обгрунтовані положення підвищення економічної ефективності виробництва яловичини за рахунок системного удосконалення організаційних, техніко-технологічних і економічних факторів, які сприяють зростанню ефективності виробництва м’яса великої рогатої худоби в сільськогосподарських підприємствах. Результати роботи дають підстави зробити такі висновки: 1. За аналізований період відбулося значне скорочення обсягів виробництва яловичини і воно стало збитковим. Основні причини цього полягають у низькому рівні окупності витрат, обумовлених високим диспаритетом цін на худобу і виробничі ресурси, порушенні технології виробництва, недостатньому рівні годівлі і низькій їх продуктивності. 2. Дослідженням встановлено, що поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств лісостепової зони Київської області скоротилося за аналізований період на 61%, а в сільськогосподарських підприємствах – майже втричі. Особливо негативним є те, що різко скоротилося поголів’я корів відповідно на 46 і 60 відсотків. Водночас багато сільськогосподарських підприємств позбуваються тваринництва, зруйновано спеціалізовані відгодівельні господарства. 3. Відбувається зниження ефективності виробництва яловичини в сільськогосподарських підприємствах: продуктивність худоби зменшилася на 16,4%, затрати кормів і праці зросли відповідно на 11 та 64 відсотки, а собівартість 1 ц приросту живої маси за останні 5 років підвищилася на 31,2 відсотка. Хоча ціна реалізації 1 ц живої маси і зросла з 1997 по 2001 р. у чотири рази, рівень збитковості вирощування худоби на м’ясо залишається досить високим. 4. Розвиток виробництва м’яса великої рогатої худоби та рівень його ефективності повністю залежить від попиту на кінцеву м’ясну продукцію. Попит на м’ясо і м’ясопродукти за доходом споживачів є еластичним (коефіцієнт еластичності дорівнює 1,43). Тому населення при зростанні доходу збільшуватиме споживання цього продукту навіть за рахунок зменшення споживання інших продуктів, задоволення інших потреб. Стан підвищення рівня реальних доходів забезпечить збільшення попиту на відносно дорогі щодо інших продуктів м’ясо і м’ясопродукти. 5. Для забезпечення яловичиною населення досліджуваної зони виробництво необхідно збільшити на 15-20 відсотків. Проте галузь здатна забезпечувати м’ясом інші регіони України і створювати експортний потенціал. Такого результату можна досягти лише за рахунок інноваційних чинників. Вони спрямовані в основному на зниження ресурсно- та енергомісткості виробництва, оптимізацію його основних параметрів та рівня інтенсивності. 6. Збільшення виробництва яловичини, її здешевлення та самоокупності можна досягти, поряд із створенням ефективного власника, за рахунок технологічного переозброєння галузі через залучення інвестицій. Найважливішим компонентом, що впливає на інвестиційну діяльність, є кредити. Причому, якщо для інших галузей таке твердження може бути сумнівним, то для виробництва м’ясних ресурсів воно має принципове значення. 7. Потенціал виробництва яловичини тісно пов’язаний з розвитком скотарства загалом і особливо розширенням основного стада. Тому на перспективу пропонується збільшити частину корів у стаді до 40-45 відсотків, а добову продуктивність худоби м’ясного контингенту підвищити до 600-800 г. Розрахунки показують, що для цього необхідно довести виробництво кормових ресурсів до 28 ц корм. од. з гектара сільськогосподарських угідь. Це дозволить досягнути рівня кормозабезпеченості середньорічної голови на відгодівлі 22 ц корм. од. 8. Для підвищення рівня годівлі тварин та успішного вирішення проблеми кормозабезпечення пропонується змінити структуру посівних площ в господарствах, що займаються товарним виробництвом яловичини. Як свідчать розрахунки в оптимальній структурі посівних площ найбільшу частку (53-54%) становитимуть зернові та зернобобові, а близько 30% – кормові культури. 9. Оптимізація виробничої структури модельних підприємств по виробництву яловичини, визначення рівня ресурсозабезпеченості скотарства, ефективності вирощування і відгодівлі худоби на основі економіко-математичних моделей з реалізацією їх на ЕОМ показала, що площа сільськогосподарських угідь в таких господарствах становитиме 2000-3200 га, поголів’я худоби на вирощуванні та відгодівлі 720-1020 голів. При цьому затрати кормів та праці на 1 ц приросту відповідно перебуватимуть у межах 9,2-9,4 ц корм. од. та 46,3-48,1 люд.-год. 10. Припинити спад виробництва яловичини і забезпечити зростання у цій галузі можна тільки за рахунок поєднання заходів мікро- та макроекономічного характеру. Серед останніх важливий вплив на підвищення ефективності виробництва яловичини може мати зниження податкового тиску на ціну кінцевих продуктів м’ясопродуктового підкомплексу, регулювання ціноутворення на сільськогосподарську продукцію, засоби виробництва, захист вітчизняного ринку. 11.Удосконалення взаємовідносин партнерів у м’ясопродуктовому підкомплексі пропонується здійснювати шляхом організації інтегрованої агропромислової структури в регіоні, де між партнерами відбувається розподіл виручки від реалізації кінцевої м’ясної продукції в залежності від нормативних витрат. Підвищення економічної ефективності виробництва м’яса великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств і встановлення паритетних відносин з основними контрагентами сприятиме підвищенню ефективності м’ясопродуктового підкомплексу регіону, дозволить підвищити рівень забезпеченості населення області якісними і доступнішими за цінами м’ясними продуктами. | 