У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо вдосконалення оцінки ефективності управління підприємством. Основні висновки та результати, одержані в ході дослідження, зводяться до такого. 1. Визначення ефективності управління пов’язано з певними труднощами, що, насамперед, пояснюється складністю об’єкта – управління підприємством. Відповідно до системного підходу ефективність управління розглядається як комплексна характеристика управління певної системи елементів, яка відображає ступінь досягнення цілей діяльності підприємства. 2. Складність управління як об’єкта визначення ефективності зумовлює виділення ефективності управління за низкою певних ознак. З метою забезпечення комплексності існуючу класифікацію видів ефективності управління доповнено за двома ознаками: за складом об’єкта оцінки та за видами функціональних підсистем управління підприємством. 3. Єдиного підходу до оцінювання ефективності управління не існує. Всі підходи до оцінки ефективності управління підприємством поєднані в три загальні підходи: селективний, комплексний і фрагментарний. Локальність селективного та ситуативність фрагментарного підходів пояснюють відмову автора від використання цих підходів для оцінювання ефективності управління підприємством. У свою чергу комплексний підхід передбачає оцінювання ефективності управління за сукупністю окремих елементів системи управління, і саме тому комплексному підходу надано перевагу в роботі. 4. Проведений аналіз методів оцінки ефективності управління показав, що не існує єдиного методу оцінки в межах кожного із зазначених підходів. Єдиним позитивним моментом, який виділено при дослідженні методів селективного підходу, є значна кількість різноманітних показників, окремі з яких після ретельного відбору використано в запропонованій процедурі комплексного оцінювання ефективності управління підприємством. До позитивних моментів, які властиві різним методам комплексного підходу, віднесено оцінювання ефективності управління на основі системного підходу до управління, оцінку внутрішньої та зовнішньої ефективності, групування показників оцінки за складниками та напрямами оцінки, оцінювання ефективності з урахуванням стану системи управління в статиці та динаміці, оцінювання ефективності керуючої та керованої підсистем управління, оцінювання зовнішньої ефективності управління за інтересами різних груп суб’єктів зовнішнього середовища, що взаємодіють з підприємством. 5. Недосконалість розглянутих методів оцінки ефективності управління підприємством певною мірою зумовлена неповнотою складу чинників, які впливають на ефективність управління підприємством. Чинники ефективності управління мають знаходитися у двох сферах – у зовнішній і внутрішній. Чинники зовнішнього середовища виділено відповідно до суб’єктів зовнішнього середовища, що взаємодіють з підприємством. Чинники внутрішнього середовища встановлені відповідно до елементів самої системи управління. 6. Визначені позитивні моменти різних методів оцінки ефективності управління та чинники, які впливають на ефективність управління, дозволили обґрунтувати передумови комплексної оцінки ефективності управління, що визначають загальну спрямованість процедури оцінки. 7. На базі визначених передумов оцінки в роботі сформульовано загальну концепцію комплексного оцінювання ефективності управління підприємством, реалізація якої здійснюється при послідовному виконанні чотирьох етапів: інформаційного забезпечення оцінки, організаційного забезпечення процесу оцінки, процедури комплексного оцінювання та використання результатів оцінки. В межах процедури комплексного оцінювання виділено два рівні управління підприємством – зовнішній і внутрішній. На зовнішньому рівні управління підприємством спрямоване на підтримання зв’язків із суб’єктами зовнішнього середовища, що взаємодіють з підприємством. Внутрішній рівень розглядається як система певних внутрішніх елементів. 8. Оцінка ефективності елементів системи управління проводиться на основі розрахунку показників, які за формою визначення поділені на кількісні та якісні. Серед кількісних показників виділено стимулянти, дестимулянти та показники діапазону. Якісні показники визначаються за експертними оцінками та результатами опитування. Для врахування чиннику часу в оцінюванні ефективності управління підприємством розраховуються констатуюче значення кожного показника та його динаміка. 9. Результати оцінювання ефективності управління можуть знайти застосування як серед внутрішніх, так і серед зовнішніх користувачів. Кожній із груп користувачів відповідає певний обсяг інформації, який дає можливість прийняти відповідні управлінські рішення. | 