В дисертаційній роботі розроблені теоретичні основи формування і нове розв’язання наукового завдання щодо теоретико-методологічних і методичних засад формування регіональних регуляторних систем розвитку біржової діяльності та запропоновані заходи з удосконалення її територіальної організації. Це знайшло відображення в розширенні і поглибленні понятійного апарату, методичних підходів до оцінки впливу регіональних факторів на формування біржового ринку, визначення його обсягу, структури і динаміки, вивчення взаємозв’язків між основними елементами регіонального ринку товарів, що має певне значення для подальшого розвитку наукових основ регіональної економіки. За результатами проведеного дослідження сформульовані такі висновки. 1. Ключовими моментами економічних перетворень у будь-якій країні, що обрала шлях економічного зростання, є формування розвинутої ринкової інфраструктури, організація ефективного інвестиційного процесу, створення та функціонування фінансового ринку. Основна мета ринкових перетворень – започаткування нових виробничих відносин для підвищення ефективності господарювання. На підставі виконаної роботи можна зробити такі висновки: зараз в Україні розвилася криза біржової системи, саме тому вітчизняні біржі шукають нові ніші, щоб вижити в складних економічних умовах і продовжити розвиток їхньої діяльності. 2. Початок відродження товарних бірж в Україні та країнах СНД характеризувався майже повною відсутністю теоретичних розробок цих проблем у вітчизняній науці, самого досвіду біржової діяльності. Біржове законодавство, що приймалося слідом за стихійним, обвальним процесом заснування бірж, зупинилось перед дилемою: або узаконити те, що вже виникло, але ніяк не узгоджується зі світовою практикою, або створити закони, згідно яких змогли б функціонувати тільки одиниці з існуючих нині структур, в назві яких присутнє слово «біржа». Другий шлях був би найбільш правильним, але його не обрали в жодній з країн СНД через відсутність цілісного бачення економічної політики. Отже, не могло з’явитися законодавство, яке відповідало б світовому рівню. 3. Аналіз біржової діяльності в Україні поки що відображає не стільки нормальну еволюцію ринкових структур, скільки гарячковий стан їх економіки, коли головним завданням підприємств стає не виробництво, а процес купівлі-продажу як такий. 4. Світова практика свідчить, що з розвитком капіталістичного суспільства відбувався процес еволюції біржі, змінювались її сутність і роль в економіці, а також наукове бачення щодо цього інституту ринку. 5. Сучасна вітчизняна практика біржового будівництва свідчить, що українські біржі не ставили перед собою завдання з концентрації біржового обороту з метою встановлення ринкових цін на сировинні товари. Вони засновувались як гуртові посередники і, як правило, торгували дрібними партіями різноманітних товарів народного споживання, які у світовій практиці просто не допускаються до котирування на біржах. На початку їхньої діяльності предметом торгів не міг бути справжній біржовий товар через його державне фондування. В теоретичних розробках західних економістів біржа характеризується як постійно діючий ринок масових замінних цінностей, причому ринок, який функціонує за визначеними твердими правилами в чітко визначеному місці і в призначений час. Біржа – це ринок, де товари продаються у великій кількості в приміщенні, де проходить публічний торг, не дивлячись на всі досягнення науково-технічного прогресу в галузі засобів зв’язку і комп’ютерізації, голосом і жестом, створюючи особливу атмосферу ринку чистої конкуренції. Біржа володіє своєю біржовою мовою, знання якої означає знайомство із структурою і організаційними елементами, Статутом і Правилами біржової торгівлі. Весь хід діяльності і відносин на біржі далеко непрості. Це більш складний бізнес, ніж те примітивне посередництво, яким займаються сьогодні брокери і дилери на біржах СНД. Адже біржовий механізм країн розвинутого ринку відпрацювався на протязі більш ніж чотирьохсот років. 6. Підтверджено, що біржа є категорією ринку, єдиним цілим, явищем економічного життя. На сучасному етапі біржова діяльність в Україні характеризується низькою ефективністю. Це зумовлено рядом факторів, до яких відносяться насамперед: – економічна криза, яка проявляється в падінні обсягів виробництва та споживання вітчизняних товарів; – відставання законодавчо-нормативної бази від актуальних потреб сьогодення; – відсутність умов для впровадження ф’ючерсного обігу тощо. Перед державою постають практичні проблеми цілеспрямованого впливу на становлення попиту і пропозиції на продовольчі товари, перерозподілу на користь АПК частини національного доходу і відповідних змін у бюджеті. Важливо, щоб при їх розв’язуванні повніше використовувався біржовий потенціал. 7. Для поліпшення функціонування товарних бірж в Україні є доцільним вирішення таких основних задач: – скоротити число товарних бірж. Виходячи з міжнародних критеріїв на початковому етапі переходу України до ринкової економіки їх може бути 20–25, а потім 5–7. Це може здійснюватись як шляхом злиття деяких бірж, особливо зареєстрованих у Києві, так і на основі перетворення деяких з них у торговельні дома, аукціонні центри; – впровадити сучасні види біржових угод: ф’ючерсні і опційні, оскільки зараз в Україні превалюють угоди з реальним товаром типу спот і форвард. Це в свою чергу дозволить реалізувати наступні задачі: – перейти до здійснення таких нових для біржової практики України видів біржових операцій: хеджування як страхування цінових ризиків і біржові спекуляції, засновані на різниці в цінах, а також запровадити чи впорядкувати роботу розрахункових і клірингових палат; – чітко визначити спеціалізацію кожної діючої товарної біржі, базуючись на особливостях виробництва і реалізації товарів та продукції на українському ринку і вимог до формування біржового товарного асортименту. Це також можна вважати одним із напрямків скорочення загального числа бірж в Україні і важливим фактором відходу від їх широкої універсалізації; – створити всередині кожної біржі свою розвинену інфраструктуру: складські приміщення, сучасне обладнання і комп’ютерні мережі, ефективну систему зв’язку і транспортних засобів і т.п. Реалізація цих і деяких інших завдань дозволить посилити роль біржової торгівлі в ринковій економіці України, збільшити темпи зросту біржового обороту і його долю в загальному товарообігі країни. |