У дисертаційному дослідженні проведене теоретичне узагальнення методологічних аспектів удосконалення системи факторів мотивації високопродуктивної праці, розроблено механізм вибору інструментів мотивації праці для ефективного використання потенціалу трудових ресурсів аграрних підприємств. В результаті можна зробити наступні висновки і пропозиції: 1. Ефективність використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств знаходиться в залежності від стану мотивації праці. Наявність такої залежності позитивно впливає на формування конкурентоспроможності підприємств в ринкових умовах. Після вступу України до СОТ особливо гостро стає питання підвищення ефективності праці в аграрних підприємствах за рахунок удосконалення системи факторів мотивації праці. Ефективність праці формується під впливом багатьох факторів, а також залежить від комплексного розвитку демографічної та соціально-економічної сфер, що створює належні умови для поповнення та оновлення працездатного населення сільських територій. 2. У напрямку забезпечення раціональної зайнятості населення, підвищення ефективності використання трудових ресурсів політика розвитку людських ресурсів на регіональному рівні повинна спрямовуватись на забезпечення повної зайнятості працездатного населення. Виконання цього завдання можливо за умов створення стимулів, керівникам організацій і підприємцям, для вкладення капіталу в аграрну сферу села, що забезпечить створення додаткових робочих місць. Важливо створити засади для функціонування повноцінного ринку праці, через реальну підтримку розвитку підприємництва на селі, шляхом капіталізації домогосподарств населення. Створення нових або реструктуризація існуючих підприємств повинно відбуватись з урахуванням збереження кількості зайнятих працівників, що дозволить збалансувати ринок праці в сільській місцевості регіону. 3. У планах покращення соціально-економічного розвитку районів та окремих підприємств необхідно все ж таки впровадити комплекс заходів щодо створення необхідних санітарно-побутових умов на робочих місцях зоотехніків, ветеринарів, дотримання встановлених вимог чистоти повітря у виробничих зонах, дотримання норм освітленості й температури у приміщеннях. У значної частини селян Луганської області соціально-культурні та побутові умови життя визначають добробут і високу трудову мотивацію на виробництві. 4. Зіставивши дані проведеного анкетування мешканців та працівників сільських районів та зробивши аналіз ефективності використання трудових ресурсів, можемо зазначити що підвищення оплати праці, придбання нових активів (сільськогосподарська техніка, обладнання) на підприємствах не сприяє істотному зростанню показника ефективності використання трудових ресурсів в сільськогосподарських підприємствах. Не дивлячись на вагомі фактори у підвищенні продуктивності праці, необхідна розробка механізму ефективного впливу на мотивацію праці за рахунок нематеріальних стимулів до високоефективної праці. Загальний висновок щодо стимулів мотивації працівників аграрного сектору Луганської області полягає у тому, що найефективнішим на сучасному етапі буде застосування блоку стимулів життєзабезпечення, насамперед через розвиток системи матеріального стимулювання. 5. У дисертаційному дослідженні розроблено процедуру оцінки чинників складових потенціалу трудових ресурсів. У результаті інтерпретації оцінок чинників складових потенціалу трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств одержано приватні оцінки. Для отримання інтегрованої оцінки складових потенціалу трудових ресурсів враховується коефіцієнт ваговитості приватного чинника у складовій потенціалу трудових ресурсів. Для отримання комплексної оцінки потенціалу трудових ресурсів необхідно зважити на значущість кожної складової потенціалу відповідно до встановлених значень для визначення профілю потенціалу працівника. У результаті використовування розробленої методики можливе визначення розбіжності фактичного потенціалу трудових ресурсів від ідеального і ухвалення на цій основі обґрунтованих рішень з питань управління. 6. Побудову механізму вибору значущих інструментів мотивації трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств пропонується проводити у декілька етапів: визначення рівня потенціалу працівника в цілому і по кожній складовій окремо; визначення інструментів мотивації працівників; ранжування інструментів мотивації залежно від рівня потенціалу працівника; формування механізму мотивації працівника залежно від його потенціалу; оцінка ефективності функціонування мотиваційного механізму. Стимули, які спонукають працівника сільськогосподарських підприємств до продуктивної праці, пропонується згрупувати по трьох основних мотиваційних блоках: блок мотивів життєзабезпечення; блок соціальних мотивів; блок самореалізаційних мотивів. 7. Ранжування значущості стимулів до продуктивної праці для кожної групи працівників, виділених у дисертаційному дослідженні, проводилося комплексним методом. У основу комплексного методу ранжування встановлено результати анкетування працівників, які віднесені до тієї чи іншої групи переважання складових потенціалу і опитування експертів у сфері управління персоналом і психології управління. У результаті дослідження з'явилися чотири таблиці рангів і значущості стимулів для кожної окремої групи працівників сільськогосподарських підприємств, які виділені з урахуванням орієнтації на певну складову потенціалу працівника. 8. У роботі запропоновано інструмент для управління мотивацією працівників сільськогосподарських підприємств, який заснований на оцінці потенціалу. Для вибору засобів мотивації працівника визначається його належність до тієї чи іншої групи. Існуючий набір мотиваційних інструментів порівнюється з базовим і коригується у відповідну сторону. У нашому прикладі, для ефективного управління мотивацією працівника з переважанням інтелектуальної складової потенціалу головними мотиваційними інструментами повинні стати чітка і справедлива система преміювання, можливість кар'єрного росту і навчання та гідна заробітна плата. | 