Анотація до роботи:

Михайлусов Р. М. Удосконалення тактики хірургічного лікування хворих на хронічний запор. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.03. – хірургія. – Інститут хірургії та трансплантології АМН України. – К., 2006.

В дисертаційній роботі вивчено ефективність і проведений порівняльний аналіз сегментарної та радикальної резекції товстої кишки у хворих на хронічний запор. Аналіз перебігу раннього післяопераційного періоду, безпосередніх і віддалених результатів лікування свідчив про необхідність диференційованого підходу до вибору методу хірургічного втручання зважаючи на анатомічні та функціональні зміни товстої кишки. Розроблений лікувально–діагностичний алгоритм для хворих на хронічний запор, дотримання якого сприяло покращанню результатів їх лікування. Рекомендоване використання світлодіодної акупунктури для лікування хворих на хронічний запор як самостійно, у комплексі доопераційної підготовки та як одного з критеріїв визначення показань до проведення хірургічного лікування.

Дисертаційна робота містить поглиблений підхід до розвязання наукової проблеми, що передбачає вдосконалення лікування хворих на хронічний запор у стадії субкомпенсації та декомпенсації, вирішене теоретично й практично завдання поліпшення результатів лікування хворих на хронічний запор шляхом оптимізації обсягу оперативного втручання та вдосконалення методів корекції післяопераційних розладів функції товстої кишки.

1. Незадовільні результати хірургічного лікування пацієнтів з хронічним запором зумовлені недосконалою діагностикою анатомо–функціональних змін товстої кишки і, відповідно, недостатнім обсягом її резекції.

2. Консервативне лікування ефективне тільки у 55,5% пацієнтів з хронічним запором ІІ ступеня (стадія субкомпенсації) і може бути оцінене як ефективне при досягненні позитивних результатів у строки 6–12 міс. Хворим на хронічний запор ІІІ і ІV ступеня (стадія декомпенсації) – показане хірургічне лікування. Розроблений спосіб світлодіодної акупунктури ефективний у корекції хронічного запору ІІ ступеня у 71,5% хворих і може бути використаний для доопераційної підготовки хворих на хронічний запор ІІ–ІV ступеня, а також як критерій визначення показань до хірургічного лікування.

3. Розроблений лікувально–діагностичний алгоритм передбачає: при хронічному запорі І ступеня – проведення тільки консервативної терапії; ІІ ступеня – консервативної терапії та світлодіодної акупунктури, за її неефективності – хірургічне втручання: лівобічну геміколектомію або проксимальну субтотальну колектомію; ІІІ ступеня – проксимальну субтотальну колектомію; ІV ступеня – тотальну колектомію.

4. У більшості хворих на хронічний запор під час обстеження відзначають спланхноптоз, гіпотонію або атонію ободової кишки, доліхоколон, доліхосигму, мегасигму, мегаколон, дуодеостаз, нефроптоз. Це необхідно мати на увазі при проведенні лікування і здійснювати відповідну корекцію.

5. Необоротні органічні зміни у м'язового і нервового апарату стінки товстої кишки, які виявляють при гістологічному дослідженні, підтверджують безперспективність консервативного лікування та необхідність виконання хірургічного втручання у хворих з хронічним запором ІІІ–ІV ступеня.

6. При хронічному запорі резекція сигмоподібної ободової кишки недостатньо ефективна, після її виконання рецидив захворювання виникає у 60% спостережень. Лівобічну колектомію доцільно здійснювати за наявності доліхосигми, яка супроводжується зменшенням біопотенціалів товстої кишки за даними електроентерографії від 22,7 до 16,1 мкВт, затримкою пасажу барія сульфату понад 72 год у лівій половині товстої кишки та клінічними ознаками хронічного хапору ІІ ступеня. Правобічну колектомію доцільно застосовувати при розширенні правої половини товстої кишки, що супроводжується зменшенням біопотенціалів товтої кишки за даними електроентерографії від 22,7 до 16,1 мкВт, затримкою пасажу понад 72 год у правій половині товстої кишки та клінічними ознаками хронічного запору ІІ ступеня. При хронічному запорі ІІІ ступеня доцільно виконувати проксимальну субтотальну колектомію, ІV ступеня – тотальну колектомію (з формуванням резервуарного анастомозу за Henlеy).

7. Застосування запропонованої лікувально–діагностичної тактики та дотриманння опрацьованого алгоритму дозволило знизити частоту незадовільних результатів на 20,8%, збільшити частоту хороших результатів у 21,2%. В основній групі хороші безпосередні результати досягнуті у 87,3% хворих, віддалені – у 78,3%, що відповідно на 24,5 і 44,9% більше, ніж в групі порівняння.

Публікації автора:

1. Ромаев С. Н., Михайлусов Р. Н. Пути оптимизации кишечного шва в хирургии // Вісн. проблем біології і медицини. – 2003. – № 2. – С. 116–118.

2. Михайлусов Р. Н. Клинические результаты хирургического лечения декомпенсированного хронического запора // Харків. хірург. школа. – 2004.– № 1–2. – С. 190–192.

3. Михайлусов Р. Н. Функциональное состояние толстой кишки у больных с хроническим запором // Клін. анатомія та оператив. хірургія. – 2005. – № 2. – С. 81–83.

4. Деклараційний патент 63565 А Україна. МПК А61В17/00. Спосіб одномоментної дистальної резекції шлунка та субтотальної колектомії / Г. А. Клименко, З. С. Мехтіханов, Р. М. Михайлусов, С. М. Ромаєв (Україна). – Заявлено 06.05.03; Опубл. 15.01.04 // Бюл. № 1.

5. Патент на промисловий зразок 7557UA 24–01 Україна. Універсальний портативний світлодіодний терапевтичний апарат / С. М. Ромаєв, Р. М. Михайлусов, Ю. А. Загоруйко, О. М. Хвисюк, Н. О. Коваленко (Україна). – Заявлено 08.10.02; Опубл. 15.07.03 // Бюл. № 7.

6. Михайлусов Р. Н. Хирургическое лечение больных с хроническим запором // "Нові технології в медицині": Матеріали наук.–практ. конф. молодих вчених ХМАПО. – Х., 2001. – С. 52–53.

7. Ромаев С. Н., Михайлусов Р. Н. Интраоперационное воздействие низкоэнергетическим лазерным излучением // Материалы XVII Междунар. науч.–практ. конф. «Применение лазеров в медицине и биологии». – Х., 2002. – С. 13–14.

8. Ромаев С. Н., Михайлусов Р. Н., Загоруйко Ю. А., Хвисюк А. Н., Коваленко Н. О., Ромаева В. П., Свириденко Л. Ю., Доленко О. В. Универсальный портативный светодиодный терапевтический аппарат "ХМАПО" для семейного врача // Матеріали всеукр. наук.–практ. конф. "Сімейна медицина – досягнення і перспективи". – Х., 2002. – С. 120.

9. Ромаев С. Н., Михайлусов Р. Н., Мехтиханов З. С. Применение светодиодного облучения в раннем послеоперационном периоде для стимуляции кишечника // Материалы XIX Междунар. науч.–практ. конф. "Применение лазеров в медицине и биологии". – Одесса, 2003. – С. 40–41.

10. Ромаев С. Н., Михайлусов Р. Н. Применение светодиодной терапии при лечении больных с хроническим запором // Материалы XXI Междунар. науч.–практ. конф. "Применение лазеров в медицине и биологии". – Одесса, 2004. – С. 48–49.

11. Михайлусов Р. Н. Применение светодиодного излучения в комплексном лечении и реабилитации хирургических больных с заболеваниями тостой кишки // IV Васильевские чтения: Материалы XXIII Междунар. науч.–практ. конф. «Применение лазеров в медицине и биологии». – Николаев, 2005. – С. 45–46.

12. Михайлусов Р. Н. Тотальная и субтотальная колэктомия при хроническом запоре // Матеріали XXI з'їзду хірургів України. – Запоріжжя, 2005. – С. 497–498.

13. Ромаев С. Н., Михайлусов Р. Н., Коваль Э. Ю., Свириденко Л. Ю., Ромаева В. П. Новые светодиодные аппараты для медико–биологической практики // IV Васильевские чтения: Материалы XXIII Междунар. науч.–практ. конф. «Применение лазеров в медицине и биологии». – Х., 2005. – С. 13–14.