Анотація до роботи:

Гончар Т.М. Удосконалення технології вирощування гороху на зерно в умовах правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Подільський державний аграрно-технічний університет, Кам’янець-Подільський, 2008 р.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з вивчення особливостей росту, розвитку та формування фотосинтетичної, симбіотичної та зернової продуктивності гороху залежно від впливу доз мінеральних добрив та системи захисту від шкідників. Наведено економічну та енергетичну ефективність удосконалених технологій вирощування культури. Дана оцінка технології на конкурентоспроможність.

Одержаний і узагальнений матеріал дає можливість рекомендувати у виробництво найбільш економічно та енергетично доцільну, конкурентоспроможну модель технології вирощування гороху сортів Люлинецький короткостебельний та Елегант на зерно в умовах правобережного Лісостепу України, яка забезпечує формування урожайності зерна на рівні 3,45-3-74 т/га та вихід сирого протеїну 0,77 т/га.

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та апробовано нове вирішення наукової задачі по підвищенню рівня продуктивності гороху при вирощуванні за удосконаленими технологіями, які передбачають оптимізацію доз мінеральних добрив та системи захисту від шкідників з врахуванням гідротермічних умов регіону та ресурсного забезпечення технологій в умовах правобережного Лісостепу України.

1. При внесенні мінеральних добрив у дозі N_60(ВАС)P₆₀K₆₀, проведенні двох позакореневих підживлень ВАС₁₅ у фазі бутонізації та ВАС₁₅ у фазі наливання насіння та двома обприскуваннями посівів проти шкідників: тривалість вегетаційного періоду у сорту Люлинецький короткостебельний складала 102 дні, а сорту Елегант – 96 днів, тоді як на контролі, ці показники були меншими на 17 днів.

2. Максимальна висота рослин у сорту Люлинецький короткостебельний 89,7 см та у сорту Елегант 99,9 см формувалася на варіантах, де вносили мінеральні добрива у дозі N_60(ВАС)P₆₀K₆₀ у поєднанні з двома позакореневими підживленнями ВАС₁₅ у фазі бутонізації та ВАС₁₅ у фазі наливання насіння і при застосуванні двох обприскувань проти шкідників, що відповідно більше на 19,7 см та 29,9 см в порівнянні з ділянками контрольного варіанта.

3. Застосування мінеральних добрив у дозі N_60(ВАС)P₆₀K₆₀ у поєднанні з одним позакореневим підживленням ВАС₁₅ у фазі бутонізації та системою захисту від шкідників, підвищувало польову схожість до 90,0 % у сорту Елегант і виживаність рослин до 91,5 %. У сорту Люлинецький короткостебельний відповідно ці показники складали 89,2 % та 89,7%.

4. Створення оптимальних умов для росту і розвитку гороху на варіанті, де вносили мінеральні добрива у дозі N_60(ВАС)P₆₀K₆₀ та проводили два позакореневі підживлення ВАС₁₅ у фазі бутонізації та ВАС₁₅ у фазі наливання насіння і застосовували два обприскування проти шкідників у сорту Люлинецький короткостебельний, забезпечувало формування максимальної кількості бобів – 6,9 шт/рослину, кількості насінин - 58,0 шт/рослину, їх маси – 14,61 г, маса 1000 насінин – 252 г. У сорту Люлинецький короткостебельний спостерігали аналогічну залежність, але при нижчих абсолютних значеннях цих показників.

5. Максимальні показники фотосинтетичного апарату (площа листкової поверхні – 47,3 та 53,3 тис.м²/га; фотосинтетичний потенціал у період бутонізація – повне цвітіння – 2,134 та 2,229 млн м² днів/га; чиста продуктивність фотосинтезу у період третій листок – бутонізація – 4,86 г на м² за добу) відмічено при вирощуванні гороху на ділянках, де вносили мінеральні добрива у дозі N_60(ВАС)P₆₀K₆₀ у поєднанні з двома позакореневими підживленнями ВАС₁₅ у поєднанні з двома обприскуваннями проти шкідників.

6. Найбільші показники загального - 19430 і активного симбіотичного потенціалу 12600 кг днів/га у сорту Люлинецький короткостебельний та 22555 і 14213 кг днів/га відповідно у сорту Елегант, отримано на варіанті, де вносили мінеральні добрива у дозі N_60(ВАС)P₆₀K₆₀ у поєднанні з двома обприскуваннями проти шкідників. Кількість фіксованого біологічного азоту на цьому варіанті складала – 47,9 кг/га у сорту Люлинецький короткостебельний і 64,8 кг/га у сорту Елегант.

7. Максимальний рівень урожайності зерна гороху 3,45 т/га у сорту Люлинецький короткостебельний та 3,74 т/га у сорту Елегант формувався на варіантах досліду, де вносили мінеральні добрива у дозі N_60(ВАС)P₆₀K₆₀, проводили одне позакореневе підживлення ВАС₁₅ у фазі бутонізації і застосували два обприскування проти шкідників, що відповідно більше на 0,63 та 0,92 т/га порівняно з контролем.

8. Найвищий вміст сирого протеїну у зерні гороху 21,76 % у сорту Елегант та 20,08 % у сорту Люлинецький короткостебельний, відмічено на варіанті, де вносили мінеральні добрива у дозі N_60(ВАС)K₆₀P₆₀, проводили два позакореневих підживлення ВАС₁₅ у фазі бутонізації та ВАС₁₅ у фазі наливання насіння та застосовували два обприскування проти шкідників. При цьому вихід сирого протеїну складав 0,77 т/га, що на 0,23 т/га більше від контролю.

9. Економічна оцінка технологій вирощування гороху показала, що внесення мінеральних добрив у дозі N_60(ВАС)K₆₀P₆₀, проведення двох позакореневих підживлень ВАС₁₅ у фазі бутонізації та ВАС₁₅ у фазі наливання насіння при застосуванні двох обприскувань проти шкідників, забезпечує зниження собівартості продукції – до 256,1 грн/т у сорту Люлинецький короткостебельний та 241,5 у сорту Елегант та підвищення рівня рентабельності до 153,8 - 169,2 %. Максимальний показник комплексного коефіцієнта конкурентоспроможності 1,064 у сорту Люлинецький короткостебельний та 1,142 у сорту Елегант відмічено на цих же варіантах, що, відповідно, більше на 0,097 та 0,175 порівняно з базовою технологією. Встановлено, що найбільш конкурентоспроможною є технологія, яка передбачає внесення мінеральних добрив у дозі N_60(ВАС)P₆₀K₆₀, проведення одного позакореневого підживлення ВАС₁₅ у фазі бутонізації та проведенні двох обприскувань проти шкідників.

Публікації автора:

1. Петриченко В. Ф., Гончар Т. М. Наукові основи формування високо-продуктивних посівів гороху в умовах правобережного Лісостепу України / В. Ф. Петриченко, Т. М. Гончар // Корми і кормовиробництво. – Вінниця. – 2007. – Вип. 59. – С. 103-110.

2. Гончар Т. М. Формування фотосинтетичного апарату та продуктивності гороху в умовах правобережного Лісостепу України / Т. М. Гончар // Збірник наукових праць Національного наукового центру „Інститут землеробства УААН”. – К.: ВД „ЕКМО” - 2007. – Вип. 3-4. – С. 90-99.

3. Гончар Т. М. Особливості формування індивідуальної і зернової продуктивності гороху залежно від системи захисту в умовах правобережного Лісостепу України / Т. М. Гончар // Корми і кормовиробництво. – Вінниця. – 2008. – Вип. 60. – С. 56-62

4. Гончар Т. М. Формування урожаю зерна гороху залежно від удобрення та захисту від шкідників в умовах центрального Лісостепу України / Гончар Т. М. / Збірник матеріалів четвертої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів 5-7 квітня 2004 р.: „Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” – Вінниця. – 2004. – С. 74-75